Технологія. Рівневої диференціації навчання

Рівневої диференціації навчання

На основі обов'язкових результатів

Автор-розробник — В.Фірсов.

Суть. Технологія передбачає уведення двох стандартів: обов'язкової загальноосвітньої підго­товки (базовий рівень обов'язкового мінімального засвоєння знань всіма студентами); підвищеної під­готовки (додатковий рівень визначає глибину ово­лодіння змістом навчальної дисципліни здібними та працелюбними студентами).

Простір між ними заповнюється діяльністю, що забезпечує поступове та різнорівневе опа­нування навчального матеріалу, вибудуваного на основі запланованих обов'язкових результатів навчання. Останні мають бути доведені до студентів завчасно, зрозумілі й доступні абсолютній біль­шості. Проходження базового рівня є передумовою навчання за додатковими, підвищеними стандар­тами. Навчальний процес здійснюється на індивідуально та максимально посильному для студентів рівні.

Особливості технології: блочна подача ма­теріалу; робота з малими групами на декількох рівнях засвоєння; наявність навчально-мето­дичного комплексу (банк завдань обов'язкового рівня, система спеціальних дидактичних ма­теріалів, виокремлення обов'язкового матеріалу в підручниках та завдань необхідного рівня в за­дачниках).

Основна умова рівневої диференціації — систематична повсякденна робота щодо усунення прогалин у засвоєнні матеріалу шляхом органі­зації перездачі заліків. Система контролю та оці­нювання навчальних досягнень передбачає:

• тема­тичний контроль;
• повну перевірку обов'язкового рівня підготовки;
• відкритість взірців перевірних завдань обов'язкового рівня; виставлення оцінки методом складання (загальний залік = сума певних заліків);
• подвійність в оцінці обов'язкового рівня (зараховано — не зараховано);
• підвищення оцінки за досягнення, які перевищують базовий рівень;
• «закриття» проблем (доздача, а не перездача);
• мож­ливість «дрібних» заліків;
• кумулятивність підсум­кової оцінки (річна оцінка виставляється на основі отриманих).

Прогнозовані результати: досягнення всіма студентів обов'язкових запланованих результатів на­вчання з огляду на рівень розумового розвитку.

Технологія

Модульно-блочного навчання

Автори-розробники — Г.Лєвітас, В.Гузєев.

Суть. Мінімальною одиницею навчального про­цесу є не заняття, а цикл занять — модуль. Він буває одно-, дво- (два цикли) або чотириурочний (чотири цикли), кожен з яких є блоком із чіткою послідов­ною структурою.