У вищих навчальних закладах

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Самостійна робота студентів регламентується Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 161 від 2 червня 1993 року.

1.2. Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України передбачено, що навчальний час, відведений для самостійної роботи студентів, визначається робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 від загального обсягу навчального часу, відведеного студенту для вивчення конкретної дисципліни.

1.3. Мета самостійної роботи студентів:

- розвиток творчих здібностей та активізація розумової діяльності студентів;

- формування в студентів потреби безперервного самостійного поповнення

знань;

- здобуття студентом глибокої системи знань як ознаки міцності знань;

- самостійна робота студентів як результат морально-вольових зусиль їх.

1.4. Завдання самостійної роботи студентів:

- навчити студентів самостійно працювати над літературою;

- творчо сприймати навчальний матеріал і його осмислювати;

- привити навики щоденної самостійної роботи в одержанні та узагальненні

знань, умінь і навиків.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

2.1. Зміст самостійної роботи студентів з конкретної дисципліни визначається навчальною програмою дисципліни та роботою навчальною програмою вивчення дисципліни.

2.2. На самостійну роботу можуть виноситись:

2.3. частина теоретичного матеріалу, менш складного за змістом;

- окремі практичні роботи, що не потребують безпосереднього керівництва викладача.

- 2.3. Самостійна робота студентів забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни:

- основна література (підручник, конспект лекцій викладача, навчальні та методичні посібники);

- додаткова література (наукова, фахова, монографічна, періодична);

- методичні матеріали (методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи студентами). Самостійна робота над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватись у бібліотеці, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також у домашніх умовах. 2.4. При використанні студентами складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку викладача.

2.5. При плануванні рекомендуємо створювати програму самостійної роботи з навчальної дисципліни у вигляді таблиці:

3. СИСТЕМА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

3.1. При самостійному опрацюванні навчального матеріалу велике значення має навчально-методичний пакет, зміст якого передбачає:

- навчальну програму з навчальної дисципліни з чітким визначенням змісту і обсягу аудиторної і позааудиторної навчальної роботи;

- конспект лекцій, опорний конспект;

- основні поради студентам щодо вивчення конкретної дисципліни (у письмовій формі) з вимогами до оцінки знань з даної дисципліни;

- методичні рекомендації щодо вивчення окремих тем чи напрацювання практичних навиків;

- перелік тем курсових робіт (проектів);

- перелік питань, що виносяться на семінарські заняття;

- підбірка контрольних завдань, запитань, тестів для самоперевірки;

- перелік літератури;

- робочий зошит (звіт) з виконання самостійної роботи.

3.2. Вимоги щодо складання методичних рекомендацій. З метою допомоги студентам в оволодінні знаннями самостійно над конкретною темою навчальної дисципліни викладачу рекомендується підготувати методичні рекомендації, основними складовими яких можуть бути:

- тема;

- план;

- література;

- перелік знань та умінь, набутих студентами після опрацювання теми;

- конкретні завдання студенту з кожного винесеного питання з методичними порадами щодо їх виконання;

- перелік контрольних питань для самоперевірки.

Рекомендуємо викладачам складати робочі зошити (звіти) для самостійної роботи студентів у вигляді тезисних викладок, графічних зображень, таблиць систематизованого матеріалу з переліком вхідних даних, одержаних під час вивчення інших навчальних дисциплін, або попередніх тем з даної дисципліни, перелік завдань з даної теми.

33. Види завдань до самостійної роботи.

Залежно від особливостей дисциплін викладач може видавати студентам різні види завдань самостійної роботи:

- переробка інформації, отриманої безпосередньо на обов'язкових навчальних заняттях;

- робота з відповідними підручниками та особистим конспектом лекцій;

- самостійне вивчення окремих тем або питань із розробкою конспекту;

- робота з довідковою літературою;

- написання рефератів, повідомлень;

- творчі завдання (доповіді, проекти, огляди тощо);

- виконання підготовчої роботи до лабораторних та практичних занять;

- виконання індивідуальних графічних, розрахункових завдань;

- виконання курсових робіт (проектів);

- підготовка письмових відповідей на проблемні питання;

- виготовлення наочності;

- складання картотеки літератури за змістом фахової діяльності;

- підбір власної бібліотеки з основних напрямів фахової діяльності.

Викладач не обмежується у виборі інших завдань для самостійної роботи за умови відповідності змісту завдання робочій навчальній програмі дисципліни. Успішне виконання завдання самостійної роботи можливе за умови наявності в студентів певних навиків: уміння працювати з книгою (складати план, конспект, реферат); проводити аналіз навчального матеріалу (складати різні види таблиць, проводити їх аналіз).

Самостійні завдання можуть виконуватись у робочому зошиті, на окремих картках, альбомних листах у вигляді креслення, графіків, кросвордів, анатомічних малюнків в альбомах тощо. Кращі роботи як зразки залишаються в кабінетах (лабораторіях), експонуються на виставці студентських робіт тощо.

4. 0РГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЬНИХ ЗАХОДІВ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

4.1. Контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль знань студентів.

4.2. Поточний контроль є органічною частиною навчального процесу і проводиться під час лекцій, семінарських, практичних і лабораторних занять. 4.3. Форми поточного контролю:

- усна співбесіда за матеріалами розглянутої теми на початку наступної лекції з оцінкою відповідей студентів (5...10хв);

- письмове фронтальне опитування студентів на початку чи в кінці лекції (5...10хв). Відповіді перевіряються і оцінюються викладачем у позааудиторний час. Бажано, щоб контрольні питання були заздалегідь підготовлені на окремих аркушах, на яких студенти пишуть відповіді;

- фронтальний безмашинний стандартизований контроль знань студентів за кількома темами, винесеними на самостійну роботу (5...10хв.), проводиться на початку семінарських, практичних чи лабораторних занять;

- перевірка домашніх завдань;

- перевірка набутих умінь на практичних, лабораторних заняттях;

- тестова перевірка знань студентів;

- інші форми.

4.4. Виконання деяких завдань самостійної роботи студентів може контролюватися під час проведення лабораторних та практичних занять, під час проведення семінарів (деякі питання семінару можуть торкатися тем, які частково або повністю пророблялись самостійно), викладач може передбачити проведення семінару повністю за темами самостійної роботи.

4.5. При модульній системі навчання теми самостійної роботи входять у модуль. Контролюватися після закінчення логічно завершеної частини лекцій та інших видів занять з певної дисципліни і їх результати враховуються при встановлені підсумкової оцінки. 4.6. Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим
планом для засвоєння студентами в процесі самостійної роботи,
виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним
матеріалом, який опрацьовується при проведенні занять. 4.7.Контроль за опрацюванням навчального матеріалу, винесеного на самостійну роботу, проводиться викладачем на заняттях в позааудиторний час за двобальною (" зараховано", " не зараховано") або за впровадженою шкалою в навчальному закладі. Консультації та поточний контроль викладачі можуть проводити згідно з розкладом додаткових занять.

4.8. Результати поточного контролю за самостійну роботу студентів фіксуються в журналі обліку навчальних занять групи на окремій сторінці за відповідну тему.

ОРІЄНТОВНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ЛІТЕРАТУРИ

Опрацювання матеріалу потрібно починати з прочитання всього тексту, параграфу, дотримуючись таких правил:

- зосередились на тім, що читаєш;

- виділити саму суттєвість прочитаного, відкидаючи дрібниці;

- зрозуміти думку автора чітко і ясно, оскільки це допоможе виробити чітку й власну думку;

- мислити послідовно і обережно;

- уявити ясно те, що читаєш.

У процесі роботи над темою тлумачення незнайомих слів і спеціальних термінів знаходити у словнику іншомовних слів та у спеціальних довідниках з професії. Незрозумілі місця, фрази, вирази перечитувати декілька раз, щоб освоїти їхній смисл. У тексті зустрічаються окремі слова, фрази, або цілі речення, що виділені курсивом, жирним шрифтом, або набрані в розрядку. Це говорить про акцент автора на основному.

Після опрацювання тексту необхідно:

- виділити головну думку автора;

- виділити основні питання тексту від другорядних;

- усвідомити зв'язок між теоретичними положеннями і життям (практикою);

- закріпити прочитане у свідомості;

- пов'язати нові знання з попередніми в даній галузі;

- перейти до заключного етапу засвоєння і опрацювання - записів.

Записи необхідно починати з назви теми та посібника, прізвища автора, року видання та назви видавництва. Якщо це журнал - то рік і номер видання, заголовок статті. Після цього скласти план, тобто короткий перелік основних питань тексту в логічній послідовності теми.

Складання плану або тез логічно закінченого за смисловим змістом уривка тексту сприяє кращому розумінню його. План може бути простий або розвернутий, тобто більш поглиблений, особливо при опрацюванні додаткової літератури з цієї теми.

Після складання плану необхідно перейти до текстування записів.

Записи необхідно вести розбірливо і чітко. Вони можуть бути короткі або великі залежно від рівня знань студента, багатства його літературної і професійної лексики, навиків самостійної роботи з книгою. Після копіткої і систематичної праці записи повинні носити тезисний характер та бути логічно послідовними.

Для зручності користування записами необхідно залишати поля для заміток і вільні рядки для доповнень. Записи не повинні бути одноманітними. У них необхідно виділяти важливі місця, головні слова, які акцентуються різним шрифтом або різним кольором шрифтів, підкреслюванням, замітками на полях, рамками, стовпчиками тощо.

Записи можуть бути у вигляді конспекту, простих або розвинутих тезів, цитат, виписок, систематизованих таблиць, графіків, діаграм, схем.

Конспект (лат.conspectus - огляд) - це коротка, стисла, послідовно викладена за текстом універсальна форма запису основного змісту прочитаного, яка може супроводжуватись різними вищезгаданими записами.

Складання конспекту зводиться до коротких записів змісту кожного заголовку плану, виділяючи основні думки, положення, підтвердження прикладами. Всі питання плану повинні бути ув'язані між собою.

Виписки використовуються при необхідності викладанням найбільш важливих місць, фактів, цифрових даних, точного формування правил та законів. Цитата (лат.citare - визнавати) - це послідовний вислів, яким підкреслюється положенням тексту. Вона зберігає гостроту висловлювання автора, виписується послідовно, грамотно і зазначається джерело цитати.

Важливим елементом конспектування є уміння використовувати ілюстровані роботи (схеми, графіки, діаграми) і систематизовані таблиці. Основним недоліком у даному питанні є механічне використання ілюстрації, що не пов'язані з текстовим матеріалом.

Викладач повинен акцентувати увагу студентів на необхідності виконання та значенні графічних зображень, і систематизованих таблиць, навчити їх самостійно складати, аналізувати та користуватись при вивченні теоретичного матеріалу. Наприклад, при вивченні кровообігу у тварин можна обмежитись малюнком без текстувальних записів.

Складання тематичних графічних зображень і таблиць сприяє кращому засвоєнню однорідних явищ, дозволяє прослідкувати за розвитком одного і того ж явища, тобто охопити ввесь навчальний матеріал теми.

Систематизовані таблиці дозволяють студентам узагальнити набуті знання, аналізувати одержану інформацію.

Складання ілюстрованих матеріалів проявляє творчу і свідому активність студента до оволодіння знаннями, настроює майбутнього спеціаліста практичними уміннями і навиками до самостійної, вдумливої праці.

Навики конспектування виробляють уміння студента до написання рефератів.

Реферат (лат.геffere - докладувати, повідомляти) - це короткий виклад суттєвості змісту якої-небудь книги, теми, окремого питання прочитаного джерела.

Реферат викладають у вигляді вільного запису своїми словами, дотримуючись послідовності фактів згідно з джерелами, і супроводжуючи текст виписками, цитатами, ілюстративними матеріалами.

Необхідно привчити студентів користуватись великою кількістю джерел для написання реферату з даного питання. Це дає можливість повноцінніше висвітлювати тему і навчитись зіставляти вислови, думки, цифрові дані різних авторів, різних років видання, що сприяє виробленню власної думки студента і є рішучим фактором до навиків елементів дослідницького мислення.

Тема програми 2.1. СТРУКТУРА КЛІТИНИ І ЇЇ КОМПОНЕНТІВ

ТЕМА 1: ПОВЕРХНЕВИЙ АПАРАТ, ЙОГО ФУНКЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1. Поверхневий апарат клітин, його функції та особливості будови.

Основна література:

Тагліна О.В.

Біологія 10 клас. – В.: Ранок, 2010. – с. 111-113

Балан П.Г.

Біологія 10 клас. – К.: Генеза, 2010. – с. 94-98

Додаткова література:

Межжерін

Біологія. – К.: Планета книжок, 2010. – с.204-207

Методичні вказівки:

Виконуючи завдання, уважно прочитайте, виділіть головне, вивчіть питання для самостійного виконання та дайте відповіді на них.

Зверніть увагу на типи рослинних клітин. Дайте визначення, занотуйте основні функції тканини рослин. Поясніть терміни молочники, екскреція, нектарники, нектар.

ЗВІТ ПО САМОСТІЙНІЙ РОБОТІ №1

1. Запишіть визначення, поняття використовуючи для цього набуті знання, підручники, довідники тощо.

1.1. Позаклітинні речовини це___________________________

_____________________________________________________

1.2. Тургор це_-_______________________________________

_____________________________________________________

1.3. Плазмоліз це - _____________________________________

__________________________________________________________________

1.4. Деплазмоліз це - _______________________________________________

__________________________________________________________________

1.5. Глікокалікс це - _________________________________________________

__________________________________________________________________

1.6. Адгезія клітин це - _____________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Доповніть схему визначеннями, функціями та прикладами.

2.1.

2.2. Впишіть у схему функції клітинної стінки:

2.3. Впишіть пропущені слова, терміни у відведені для цього місця.

Молекули целюлози, які містяться у клітинній обо­лонці, об'єднуються в особливі ниткоподібні структури — ___________, що сплітаються одна з одною в __________. Цей будівельний принцип використовується при виготовленні канатів: спочатку тоненькі ниточки сплітають у ________, а потім мотузки — в _______. Іншим механізмом зміцнення клітинної оболонки є насичення сплетення фібрил спеціальною речовиною — __________.

Завдяки такій мікроструктурі клітинної стінки, а та­кож через те, що фібрили у волокні ___________________ одна до одної, міцність волокна бавовника можна порівняти з міцністю сталі. Певний порядок розміщення фібрил у волокнах клітинної оболонки визначає рівномірність зафарбовування рослинних тканин — ___________ _________ _______ між фібрилами, сполучаю­чись із молекулами целюлози.

2.4. Впишіть у схему функції глікокаліксу.

3. Поміркуйте.

3.1. Порівняйте поверхневий апарат клітин тварин і рослин.______________

____________________________________________________________________________________________________________________

3.2. У чому полягає принципова відмінність глікокаліксу тваринних клітин в клітинних стінок у рослин? ___________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

3.3 Чому життя клітин неможливе без поверхневого апарату? ______________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЗАПИТАННЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА САМОПЕРЕВІРКИ

1. Чому життя клітин неможливе без поверхневого апарату?

2. З чого складається поверхневий апарат клітин?

3. Перелічіть функції клітинної оболонки рослин.

4. Що таке глікокалікс і які його функції?

5. У чому полягає принципова відмінність глікокаліксу тваринних клітин в клітинних стінок у рослин?