Рік - Автомат АК-47 поставлений на серійне виробництво.

1963 рік - Зроблена модифікація автомата АК-47. На виробництво поставлений: модернізований автомат АКМ, АКМС (зі складним прикладом), ручний кулемет РПК, РПКС зі складним прикладом і їхньої модифікації з нічним прицілом.

1974 рік - Створений і почалося виробництво нового комплексу зброї калібру 5, 45 мм під керівництвом М.Т.Калашникова: АК-74, АКС-74, РПК-74, РПКС-74 і їхніх модифікацій з нічним прицілом.

1979 рік - Розроблений і початий випуск автомата Калашникова калібру 5, 45 мм АКС-74У (вкорочений) і його модифікацій з нічним прицілом.

1990 рік - Прийнятий на озброєння і серійне виробництво автомат Калашникова калібру 5, 45 мм АК-74М (модернізований) і його модифікацій з оптичним і нічним прицілом.

Глибока продуманість, порівняльна простота і своєрідна добірність схеми із широким застосуванням принципу багатофункціональності деталей обумовили високу надійність роботи зброї в будь-яких умовах.

5.45мм автомат Калашникова АК-74	АК-74 пізніх випусків, із пластиковою чорною фурнітурою і багнетом-ножем нового зразка

	АКС-74 зі складним убік металевим прикладом   Калібр: 5.45x39 мм Довжина: 933 мм (АКС-74 зі складеним прикладом 700 мм) Довжина дула: 415 мм Ємність магазина: стандартного 30 патронів Вага: 3, 3 кг (з порожнім магазином без багнета); 3, 6 кг (з повним магазином) Ефективна дальність стрільби: 500 метрів Швидкість стрільби: 600 - 650 пострілів у хвилину

АК-74М. Самий новий варіант, прийнятий на озброєння Російської Армії на початку 1990 х. Відрізняється від пізніх АК-74 складним убік пластиковим прикладом і планкою для кріплення прицільних пристосувань на лівій стороні дульної коробки.

Розвиток індивідуальної стрілецької зброї за останні 200 років супроводжувалося періодичним, але неухильним зменшенням калібру цієї зброї, зв'язаним з розвитком технологій у виробництві як зброї, так і боєприпасів для нього. Всерйоз проблемою зниження калібру своїх гвинтівок першими зайнялися американці, прийнявши на озброєння в середині 1960х штурмову гвинтівку M16A1. Як тільки практичний досвід американців підтвердив можливість і корисність подальшого зниження калібрів (теоретично цю необхідність до того обґрунтовували неодноразово), повномасштабні роботи в цьому напрямку почалися й в інших країнах, у тому числі й у СРСР. З другої половини 1960х років на основі штатного патрона 7.62х39 мм розроблялися патрони калібру 5.6мм, а до початку 1970х був розроблений новий патрон калібру 5.45мм, що мав подовжену кулю з комбінованим сталевим і свинцевим сердечником і порожниною в носику. Початкова швидкість кулі складала порядку 900 м/с, загальна маса патрона 10, 2 грами, на 6 грам менше, ніж маса патрона 7.62х39мм (16.2 г), що при боєкомплекті, що носиться, усього у 8- мі магазинів (240 патронів) дає економію маси в 1, 4 кг. Новий патрон також мав істотно більш настильну траєкторію кулі, що забезпечувало велику майже на 100 метрів дальність прямого пострілу. За рахунок особливостей конструкції кулі при влученні в тіло вона повинна була починати кувиркатися, наносивши більш важкі, чим звичайно рани, однак по деяким даним, так відбувається не завжди.

Ранній серійний варіант АК з комбінованою штампованою/фрезерованою дульною коробкою	Модифікований АК 1947 року (випуск середини 1950х) з цілофрезерованою дульною коробкою

АКМ - Автомат Калашникова модернізований, зразка 1959 року, зі штампованою дульною коробкою	АКМС - АКМ зі складним прикладом
АКМ із піддульним 40мм гранатометом ГП-25	АКМ в розрізі

Один з міфів, зв'язаних з АК, говорить, що Калашников " змалював" АК з німецького автомата МР-43, відомого також як Stg.44. Дійсно, на перший погляд, зовнішнє компонування АК і МР-43 схоже, як схожа і концепція автоматичної зброї під проміжний патрон. Схожі обриси дула, мушки і газовідвідної трубки обумовлені застосуванням схожого газовідвідного двигуна (винайденого задовго до Шмайссера і Калашникова). Розбирання АК і МР-43 розрізняється принципово: в АК знімається кришка дульної коробки, у МР-43 відкидається вниз на штифті коробки УСМ разом з рукояткою керування вогнем. Різні також пристрій закривання дула (поворотний затвор в АК проти перекосу затвора в МР-43) і ударно-спускові механізми. Цілком ймовірно, що Калашников знав про МР-43, однак очевидно, що при створенні свого автомата він більш орієнтувався на інші відомі зразки і системи.