Стерилізація перев'язного матеріалу, операційної білизни

Етап 1 - передстерилізаційна підготовка матеріалу. До перев'язного матеріалу відносяться марлеві кульки, серветки, тампони, турунди, бинти. Застосовують їх під час операцій і перев'язок з метою осушення рані, зупинки кровотечі, для дренування чи тампонування рани. Перев'язочний матеріал готують із марлі і вати, рідше з віскози і лігніну. Перев'язочний матеріал готують із марлі, попередньо розрізаної на шматки. Марлю складають так, щоб краї її були підвернені всередину і не було вільного краю, з якого можуть обсипатися волокна тканини. Матеріал заготовлюють про запас, поповнюючи його запаси в міру витрати. Для зручності підрахунку матеріалу, що витрачається під час операції, його вкладають перед стерилізацією певним чином: кульки - у марлеві мішечки, серветки зв'язують по 10 штук. Перев'язочний матеріал, окрім бинтів, не забруднених кров'ю, після застосування спалюють.

До операційної білизни відносяться халати хірургічні, простирадла, рушника, маски, шапочки, бахіли. Матеріалом для їхнього виготовлення служать бавовняні тканини - бязь, полотнина. Операційна білизна багаторазового користування повинна мати спеціальну мітку і здаватися в прання окремо від іншої білизни в спеціальних мішках. У халатів не повинно бути кишень, поясів, простирадла повинні бути підшиті. Халати, простирадла, пелюшки, рушники для стерилізації складають у виді рулонів, щоб їх легко можна було розгорнути при використанні.

Етап ІІ — укладання і підготовка матеріалу до стерилізації. Перев'язочний матеріал і операційна білизна укладають в бікси. При відсутності біксів допускається стерилізація в полотняних мішках

При універсальній укладці в бікс поміщають матеріал, призначений для однієї невеликої типової операції (аппендектомія, герніотомія, флебектомія, тощо.). При цілеспрямованій укладці в бікс закладають необхідний набір перев'язочного матеріалу й операційної білизни, призначених для конкретної операції (пневмонектомія, резекція шлунка, тощо). При видовій укладці в бікс вкладають визначений вид перев'язного матеріалу чи білизни (бікс із халатами, бікс із серветками, бікс із кульками і т.д.).

Спочатку перевіряють справність біксу, потім на дно його помішають розгорнуте простирадло, кінці якого знаходяться зовні. Перев'язочний матеріал вкладають вертикально за секторами чи пачками. Матеріал вкладають нещільно, щоб забезпечити доступ пари, в середину поміщають індикатори режиму стерилізації, краї простирадла загортають, бікс закривають кришкою і замикають замок. На кришці біксу прикріплюють бирку з клейонки, на якій вказують назву матеріалу, а після стерилізації - дату й проведення і прізвище людини, що здійснювали стерилізацію.

Етап III — стерилізація. Перев'язочний матеріал і операційна білизна стерилізуються в автоклаві протягом 40 хвилин при тиску 2 атм і температурі 132, 9°С.

Етап IV — збереження стерильного матеріалу. По закінченні стерилізації і сушіння білизни стерилізаційну камеру розвантажують, бікси виймають, відразу закривають грати і переносять на спеціальний стіл для стерильного матеріалу. Зберігають бікси в шафах під замком у спеціальній кімнаті. Контроль за стерильністю матеріалу і режимом стерилізації в автоклаві проводиться прямим і непрямим способами. Прямий спосіб - бактеріологічний; посів з перев'язного матеріалу і білизни чи використання бактеріологічних тестів. Посів роблять у такий спосіб: в операційній розкривають бікс, маленькими шматочками марлі, зволоженої ізотонічним розчином хлориду натрію, кілька разів проводять по білизні, після чого шматочки марлі занурюють в пробірку, яку направляють у бактеріологічну лабораторію. Для бактеріологічних тестів використовують пробірки з відомою спороносною непатогенною культурою мікроорганізмів, що гинуть при визначеній температурі. Пробірки вкладають у бікс, по закінченні стерилізації витягають і направляють у лабораторію. Відсутність росту мікробів свідчить про стерильність матеріалу. Дослідження посівів з перев'язочного матеріалу і білизни виконується один раз в 10 днів.

Непрямі способи контролю стерильності матеріалу застосовують постійно при кожній стерилізації. Для цього використовують речовини з визначеною крапкою плавлення: бензойну кислоту (120°С), резорцин (119°С), антипірин (110°С). Ці речовини випускаються в ампулах. Їх застосовують також у пробірках (по 0, 5 г), закритих марлевою пробкою. У бікс між шарами матеріалу закладають 1-2 ампули Плавлення порошку і перетворення його в суцільну масу вказують на те, що температура в біксі дорівнюла крапці плавлення контрольної речовини чи перевищувала її. Для контролю режиму стерилізації в сухожарових стерилізаторах використовують порошкоподібні речовини з більш високою крапкою плавлення: аскорбінову кислоту (187-192°С), бурштинову кислоту (180-184°С), пілокарпіну гідрохлорид (200°С), сечовину (180°С).