Боротьба з мікрофлорою на шляхах повітряного інфікування

Основний шлях інфікування рани в операційній - контактний (близько 90% випадків), лише в 10% випадків інфікування відбувається повітряним шляхом Кожен член хірургічної бригади, незважаючи на спеціальну підготовку до операції, виділяє в навколишнє повітря до 1500 мікроорганізмів за 1 хв. За 1-1, 5 години роботи однієї хірургічної бригади бактеріальне забруднення повітря в операційній збільшується на 100%. Припустима кількість мікроорганізмів в 1 м³ повітря операційної перед початком роботи не повинна перевищувати 500-600 і під час операції - 1000-1200, після закінчення операції - 1500-2000 в 1 м³ за умови

відсутності в повітрі патогенних мікроорганізмів. Досягти такого рівня вдається за допомогою спеціальних пристроїв системи вентиляції, режиму роботи і прибирання операційної, дезінфекції повітря і предметів.

Операційний блок - це набір спеціальних приміщень для виконання операцій і проведення заходів, що їх забезпечують. Операційний блок повинний розташовуватися в окремому приміщенні чи крилі будинку, з'єднуватися коридором з хірургічними відділеннями, чи розташовуватися на окремому поверсі (але не першому) багатоповерхового хірургічного корпусу. У ньому розрізняють розділені між собою операційні для виконання чистих і гнійних операцій. Більш доцільно мати при гнійних хірургічних відділеннях окремий ізольований операційний блок.

Операційний блок ізольований від хірургічних відділень спеціальним тамбуром, найчастіше це частина коридору, у яку виходять приміщення операційного блоку загального режиму. Для забезпечення режиму стерильності в операційному блоці виділяють спеціальні функціонально-гігієнічні зони, розділені між собою " червоною рисою".

1. Зона стерильного режиму (абсолютної стерильності) поєднує операційну і стерилізаційну. У приміщеннях цієї зони виконують операції і стерилізацію інструментів.

Площа операційного залу на один операційний стіл не повинна бути менше ніж 36 м², на 2 операційних столи - не менше 56 м² Варто пам'ятати, що навіть при наявності 2 операційних столів в одному операційному залі, одночасне виконання двох операцій категорично заборонено! Висота операційної не повинна бути менше 3, 5 м. Стіни і стелі повинні бути гладенькими, покритими кахлем чи олійною фарбою, що полегшуює прибирання Колір стін повинний бути заспокійливим (холодним), не викликати роздратування. Усі види обігрівальних приладів повинні бути вмонтовані в стіни (вид теплопередачі - конвекція).

Оптимальний світловий коефіцієнт -2: 3, але допускається зниження до 1: 4. Загальна освітленість операційної - 300-500 лк (не менше 200 лк), освітленість рани за рахунок безтіньових світильників повинна бути не менше 3000-10000 лк.. Мікрокліматичні умови в операційній: температура - 20-20-С (влітку 19-20°С), вологість повітря - 50-55%, швидкість руху повітря не більше 0, 1 м/сек.

2. В зону строгого (відносної стерильності) режиму входять такі приміщення, як передопераційна ісанпропускник, що складається з кімнат для роздягання персоналу, душових установок, кабін для надягання стерильного одягу. Ці приміщення розташовуються послідовно і персонал виходить з кабіни для вдягання прямо через коридор у передопераційну. У цю ж зону входять приміщення для збереження хірургічних інструментів і апаратів, наркозної апаратури і медикаментів, кабінет переливання крові, приміщення для чергової бригади, старшої операційної сестри, санітарний вузол для персоналу операційного блоку.

3. Зона обмеженого режиму, чи технічна зона, поєднує виробничі приміщення для забезпечення роботи операційного блоку: тут знаходяться апаратура для кондиціонування повітря, вакуумні установки, установки для постачання операційної киснем і наркотичними газами, тут же розташовуються акумуляторна підстанція для аварійного освітлення, фотолабораторія для прояву рентгенівських плівок.

4. У зоні загального режиму знаходяться кабінети завідувача, старшої медичної сестри, приміщення для розбору брудної білизни та інші.

Режим роботи операційного блоку передбачає обмеження відвідувань його, а в зоні стерильного режиму повинні знаходитися тільки учасники операції: хірурги і їхні асистенти, операційні сестри, анестезіологи й анестезісти, санітарка для поточної прибирання операційної. В зону стерильного режиму допускаються студенти, що стажуються, лікарі. Працівники операційного блоку носять спеціальний одяг: халати чи куртки і штани, що відрізняються кольором від одягу співробітників інших відділень.

Контроль режиму стерильності операційного блоку проводиться періодично бактеріологічними дослідженнями повітря операційної, змивів зі стін, стелі, апаратів і приладів. Забір матеріалів для посіву роблять два рази на місяць.

Стерильний режим в операційній досягається за рахунок попередження занесення мікроорганізмів в операційну з інших приміщень і поширення мікроорганізмів в операційній. Спеціальний пристрій операційного блоку, використання стерильних шлюзів перед входом в операційну, підготовка хворого до операції (миття, зміна білизни, гоління волосся в області операційного поля), підготовка до операції персоналу (обов'язкове перевдягання, використання стерильної білизни, надягання бахіл, шапочок, масок, обробка рук) значно обмежують проникнення мікроорганізмів в операційну. Маски, виготовлені з марлі, повинні мати 4-6 шарів, в цьому випадку вони затримують 88-96% мікроорганізмів. Стерильність масок і халатів зберігається протягом 5-6 годин Сучасні маски з целюлози ефективні лише протягом 1 години.

Мікроорганізми в повітрі і на предметах дуже рідко знаходяться в ізольованому виді, в основному вони фіксовані на мікроскопічних частках пилу. Тому ретельне видалення пилу, як і попередження проникнення його в операційну, зменшує ступінь мікробного забруднення.

В операційній передбачені наступні види прибирання: попереднє, поточне, 82

післяопераційне, заключне і генеральне. Перед початком операції вологою ганчіркою протирають усі предмети, прилади, підвіконня, видаляють осілий за ніч пил (попереднє прибирання). В ході операції постійно прибирають упалі на підлогу серветки, кульки, інструменти та інше (поточне прибирання). У проміжку між операціями, коли хворий вивезений з операційної, прибирають білизну, серветки, інструменти, вологою серветкою, змоченої розчином антисептичних засобів, протирають операційний стіл і накривають його простирадлом, підлогу протирають вологою ганчіркою (післяопераційне прибирання). По закінченні робочого дня роблять заключне прибирання, що включає вологе прибирання з протиранням стелі, стін, підвіконь, усіх предметів і апаратури, підлоги, з використанням дезинфікуючих розчинів: 1-3% розчину перекису водню із синтетичним миючим засобом, розчину дезоксону та інших з наступним включенням бактерицидних ламп. Наприкінці тижня здійснюють генеральне прибирання операційної із застосуванням 3-6% розчинів перекису водню чи 1% розчину хлораміну Б.

Починають прибирання з дезінфекції операційної: стелю, стіни, усі предмети, підлогу обприскують дезинфікуючими розчинами, який потім видаляють шляхом протирання. Після цього проводять загальне вологе прибирання і включають бактерицидні ультрафіолетові лампи. Генеральне прибирання може бути і позачерговим при забрудненні операційної гноєм, кишковим вмістом, після операції у хворого на анаеробну інфекцію.

Для опромінення повітря і предметів, що знаходяться в операційної, використовують пересувні, настінні, стельові бактерицидні ультрафіолетові (УФ) лампи різної потужності. Бактерицидні лампи, оснащені спеціальними екранами, що захищають від прямої дії ультрафіолетових променів, і можуть працювати при наявності людей в операційній. Варто пам'ятати, що настінні бактерицидні лампи вішаються на висоті не менш 2 м від підлоги. Одна бактерицидна лампа протягом 2 годин стерилізує 30 м³ повітря. Кожна лампа створює навколо себе зону стерильності діаметром 2-3 метра. Після 3 годин роботи УФ лампи кількість мікробів у повітрі зменшується на 50-80%, кількість інфекційних ускладнень зменшується в 3-3, 5 рази.

Попередження забруднення повітря в операційній досягається механічною системою вентиляції, здійснюваної шляхом подачі повітря з вулиці чи за рахунок його рециркуляції. Припливна вентиляція створює нагнітання повітря через фільтри, розташовані під стелею, в операційну. З осідаючим на фільтри пилом віддаляються фіксовані на ньому мікроби. Повітря виходить з операційної через природні щілини і через отвори, розташовані біля підлоги. Такий напрямок потоку повітря дозволяє уникнути проникнення забрудненого повітря із сусідніх з операційної приміщень, у тому числі з хірургічних відділень. При відсутності централізованої системи очищення повітря від пилу і мікробів можуть бути використані спеціальні пересувні очисники повітря. За 15 хвилин роботи апарата кількість мікробів в операційній зменшується в 7-10 раз. Кратність повітрообміну в операційній при використанні активно-пасивної вентиляції повинна бути не менше 6-8, а при кондиціонуванні повітря - 10.