Узгоджено

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

Методичні вказівки

До практичних занять студентів

з дисципліни: “Системи доступу”

Київ – 2011

Міністерство транспорту і зв’язку України

Міністерство освіти і науки України

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

“Затверджую”

Директор ННІТІ

____________________________Л.Н.Беркман

“ “ ______________ 2011 року

Методичні вказівки

До практичних занять студентів

з дисципліни Системи доступу

напряму підготовки Телекомунікації

освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, магістр

спеціальності 8.0924.01 Телекомунікаційні системи та мережі

Рекомендовано Узгоджено з кафедрами:

кафедрою Завідуючий кафедрою

Інфокомунікацій Телекомунікаційних систем

Завідуючий кафедрою

_____________Костік Б.Я.. ___________Беркман Л.Н.

Узгоджено

Начальник навчально-методичного відділу

___________________ М.П.Гніденко.

“ “ _________________ 2011 року

Практичне заняття № 1

Тема: Вивчення засобів доступу до мереж передачі даних.

Модеми для телефонних каналів

Максимальна швидкість, яка потребується від модемів визначається задачею, що вирішується і якістю каналів зв’язку.

Вимоги до телефонних модемів:

1)Краще використовувати модеми, які підтримують більш сучасні протоколи, так як вони працюють надійніше. В нові протоколи вносяться останні досягнення в методах передачі інформації, в тому числі по завадостійкості і корекції спотворень.

2)Краще не використовувати на магістральних лініях та вузлах, модеми швидкість яких нижче 28 кбіт /с, в тому числі, тому що такі модеми зняті з виробництва і будуть незручні в обслуговуванні і в ремонті.

3)Недоцільно використовувати модеми, які реалізують нестандартні протоколи, наприклад, ZyXEL – 16, 2 кбіт /с, ZyXEL – 19, 2 кбіт /с, V. PC Rockwell, HST US Robotics.

Основні функціональні призначення:

1)Магістральні модеми, які забезпечують обмін даними по 2 або 4-провідним виділеним каналам ТЧ.

2)Вузлові модеми, які знаходяться в режимі автовідповіді і з’єднані з термінальним сервером мережного вузла.

3)Абонентські модеми, які забезпечують обмін даними при роботі з комутованими телефонними мережами.

Магістральний модем – повинен забезпечити синхронний режим обміну даними, мати можливість апаратного конфігурування в режимі виділеної лінії з автоматичним підтриманням з’єднання. В цих модемах необхідні регулювання вихідної потужності та висока чутливість приймача. Це робить можливим роботу модемів на каналах з великим загасанням. Важливі також функції централізованого управління (протокол SNMP) та універсальність до типу каналів, наявність автоматичного переходу на комутує мий канал при ушкодженні виділеного каналу, підтримка вторинного каналу для конфігурування віддаленого модему. Фірми-виробники Motorolla, ZyXEL.

Вузлові модеми (модеми вузлів мережі)

Вимоги до модемів вузлів мереж:

1)можливість регулювання рівня вхідного сигналу;

2)коректне відпрацювання команд і сигналів хост-комп’ютера;

3)виключення зависання модемів;

4)відпрацювання алгоритмів роботи при включенні АТС;

5)наявність достатньої індикації і конфігурування панелі;

6)наявність додаткових функцій діагностики і статистики;

7)наявність стійкої версії.

В останній час велике розповсюдження отримали цифрові модеми, які підключаються до АТС по стику І 1. Такий варіант підключення дає зниження затрат на апаратуру і можливість роботи на швидкостях від 56 кбіт /с.

Майже всі модеми, в тому числі і дешеві абонентські, можуть бути використані в якості вузлових модемів.

Рекомендації до цього класу модемів аналогічні рекомендаціям магістральних модемів, відмінність полягає лише в тому, що для комутуємих входів не має необхідності використовувати модеми, які мають 4-х провідний режим і синхронний протокол роботи.

Абонентські модеми

До специфічних вимог, які пред’являють абонентським модемам відносяться:

1)чутливість;

2)надійність;

3)низька вартість.

В свою чергу абонентські модеми поділяються на:

- модеми для фізичних ліній;

- модеми „голос + дані”.

Модеми для фізичних ліній.

Рекомендації до швидкості передачі при підключенні в мережу

Для організації високошвидкісного доступу по існуючій лінії використовують модеми для фізичної лінії. Довжина лінії, по якій працюють модеми, перевищує звичайну довжину абонентської лінії. Це пов’язано з тим, що кількість вузлів ПД значно менше ніж кількість телефонних станцій. Тому абонент ПД підключається по прямому проводу, який включає абонентську лінію і з’єднувальну лінію між АТС і вузлом мережі. Типова довжина мідної лінії між абонентом і вузлом мережі складає від 5-15 км.

Однією з перших технологій, яка була використана в модемах була технологія цифрової абонентської лінії DSL.

Ця технологія дозволяє використовувати існуючі лінії зв’язку для цифрової передачі зі швидкістю до 128 кбіт /с.

При використанні лінійного кодування 2B1Q з’являється можливість організувати дуплексну передачу інформації зі швидкістю до 160 кбіт /с на одній мідній парі. Типова станція для цієї технології 7, 5 км при діаметрі жили мідного кабелю 0, 5 мм.

Типовим прикладом моделі заснування DSL є обладнання NTU-128, яке виробляють в Росії компанією Натекс. Цей модем підтримує синхронно-дуплексний обмін даними на швидкостях з 48-128 кбіт /с, з інтерфейсом користувача V.24 (RS-232), V.35, G.703. Ці модеми доволі часто використовують об’єднання локальних мереж віддалених офісів, якщо довжина прямого проводу, який використовується для цієї мети перевищує допустиме значення, по трасі прямого проводу встановлюються регенератори. При цьому в містах, де прямий провід проходить через кроси деяких АТС, регенератори встановлюються в приміщеннях кросів, електроживлення подається від станційної батареї.

NTU-128 (підключення до мереж ПД, до прямого модему та фізичних ліній)

Дистанції роботи модему

Використання модемів для з’єднання локальних обчислювальних мереж по прямим проводам

Характеристики модемів для фізичних ліній

* - довжина передачі з використанням трьох регенераторів

Використання модемів на магістральних лініях:

На приміських напрямах актуальною задачею є організація цифрових трактів на магістральних кабелях типу МКСБ і КСПП, які використовуються як лінійне середовище для аналогових СП (К-60П; К-12; К-24). Магістральний кабель має досить товсту жилу (1, 2 мм) і розбитий на підсилювальні ділянки з установкою НУП або ОУП. Пункти підсилення розташовані кожні 15-25 км в залежності від типу апаратури, яка використовується. Модеми NTU-128 мають регенераційні ділянки більшої довжини, тому одна або декілька пар магістрального кабелю може бути використана для створення цифрового тракту з використанням модему NTU-128 і встановленням регенераторів в існуючій НУП.

Створення цифрового тракту на магістральному кабелі.

Так як магістральна аналогова апаратура ущільнення забезпечує дистанційне живлення проміжних підсилювачів в НПП, як правило для них не передбачене електроживлення, тому для дистанційного живлення регенераторів NTU-128 використовують блоки живлення обладнання абонентського ущільнення TOPGAIN-4 NATEKS. Дистанційне живлення подається з двох сторін ліній, забезпечується живлення до 4-х регенераторів з кожної сторони. Існує ряд додатків, коли необхідна швидкість передачі, вища за 128 кбіт /с, в цьому випадку використовують модеми з більшою швидкістю, наприклад, NTU-384 або 768 кбіт /с.

Дистанції передачі по модемам NTU-384

Модеми „голос + дані”

В модемах „голос + дані” використовують декілька різних технологій:

1)Представляє собою перенос спектру, який використовується для ПД в високочастотну область, тобто дані передаються над голосом.

Позитивні якості: технологія доволі проста в реалізації, недорога і тому доволі розповсюджена.

Недоліки: невисока швидкість передачі (як правило 19, 2 кбіт /с в асинхронному режимі); доволі невелика дистанція передачі, яка обумовлена мовною складовою, відповідно допустимому згасанню в абонентській лінії і цифровою частиною з доволі простою схемою модуляції; імпульсні завади при ПД, які визиваються набором номера та іншими сигналами абонентської сигналізації, які передаються по абонентській лінії.

2)Основана на цифровому методі передачі лінійного сигналу (DSL). В таких модемах створених по технології xDSL цифровий груповий потік, який має швидкість 160 кбіт /с, розділяється на три складових:

- перша частина - 64 кбіт /с відводиться під канал ПД, використовуються інтерфейси користувача V.24, V.25;

- друга частина – 64 кбіт /с використовуються для передачі мови з використанням ІКМ - кодування;

- третя частина – 32 кбіт /с використовуються для передачі сигналів управління віддалених модемів для функції централізованого мережного управління і сигналів телефонної сигналізації.

Недоліки: необхідні значні апаратні затрати не тільки на реалізацію ІКМ – кодування, а і на ланцюги, які забезпечують відновлення сигналів абонентської сигналізації; вартість пристрою доволі висока.

Переваги: більш висока швидкість ПД; синхронний режим передачі; цифровізація; відсутність обмежень на дальність роботи апаратури.

3) Використання DSL-технології. В цьому методі існує два варіанти:

3.1) Використовується HDSL з лінійним кодуванням 2B1Q, шляхи даних розділяються на дві складові:

- 64 кбіт /с для передачі голосу з ІКМ – кодуванням;

- 1984 кбіт /с для ПД.

3.2) Використовується HDSL з модуляцією САР, так як модуляція САР не використовує частотний діапазон аналогового телефонного каналу. Є можливість за допомогою фільтрів розділити смугу пропускання телефонної мідної лінії на дві складові:

1)високочастотну використовують для HDSL передачі;

2)низькочастотну використовують для звичайної технології телефонного каналу.

Пристрої необхідні для такого розподілу називаються розподілювачами або сплітерами POTS.

Використання модемів „голос + дані”