Аналіз стану мереж доступу України та рекомендації по вибору середовища передачі для побудови мереж абонентського доступу.

В Україні існує розвинута інфраструктура абонентського мережного доступу на базі кабелів з мідними провідниками. Їх загальна протяжність складає:

1)209800 км на міській мережі, у тому числі 190700 км парного кабелю і 19100 км – симетричного;

2)457828 км на сільській мережі, у тому числі 21618 км парного кабелю, 127210 км симетричного і 309000 км – однопарного кабелю.

В Україні зберігається тенденція скорочення повітряних ліній зв’язку, але на 2003 р. протяжність цих ліній складає 26925 км. Крім того на розподільчих ділянках мереж кабельного телебачення широко використовується коаксіальний кабель МК-75. Абонентська мережа доступу України складається з фрагментів мережі відповідно видам надаваємих послуг: телефонна мережа, ПД, кабельне телебачення.

З мереж доступу в Україні найбільш розвинуті ділянки доступу, які побудовані на шкафній системі. При такій побудові мережа поділяється на 3 ділянки:

1)магістральна (від АТС до РШ), (між РШ і при прямому живленні від АТС до РК);

2)розподільча ділянка (від РШ до РК);

3)абонентська ділянка (від РК до ТА).

Середня довжина АЛ складає 3, 37 км.

На магістральних і розподільчих ділянках АЛ головним чином використовуються кабелі типу КПП з діаметром жил 0, 32 мм.

Такі кабелі найбільш підвержені перехідному і зовнішньому електромагнітному полію. Мають нерівномірний розподіл хвильового опору по довжині, низьку пропускну спроможність, невисокі механічні і кліматичні характеристики. Кабелі цього типу і типів ТРП і ТРВ, які використовуються в якості абонентської проводки мають невелику діелектричну проникливість матеріалу ізоляції жил, у них відсутній екран внаслідок чого вони мають малу захищеність від зовнішніх впливів, вузьку смугу пропускання, великий коефіцієнт згасання і низькі механічні характеристики.

На основі всього цього можемо зробити висновок, що абонентська мережа доступу відповідає сучасним потребам в силу таких головних причин:

1)фрагментарність мережі не дозволяє передавати різноманітний трафік по одній мережі;

2)біля 70% кабельних ліній не відповідає навіть старим нормам;

3)строк служби біля 40% кабелів перевищує нормативний строк, що негативно впливає на їх характеристики;

4)кабелі з діаметром мідної жили 0, 32 мм, які складають понад 75% загальної ваги кабелів розподільчих ділянок, не дозволяють в певній мірі використовувати сучасні технології, наприклад, DSL;

5)не якісне з’єднання жил кабелю значно підвищує втрати при передачі сигналу;

6)розподільчі шафи і коробки не забезпечують якісного довгострокового з’єднання жил дротів і кабелів, герметичного вводу і контролю за несанкціонованим доступом.

Тому основним напрямком підвищення ефективності діяльності існуючої мережі доступу є створення єдиної мультисервісної мережі доступу на базі фізичних середовищ передачі сигналів, які забезпечують реалізацію різноманітних мережних технологій. При цьому економічно недоцільно відмовлятися від використання існуючих мереж доступу на базі кабелів мідного провідника до закінчення строкової служби.

Сучасними світовими тенденціями розвитку абонентських ділянок мереж доступу є:

1)модернізація за рахунок широкого використання технологій, наприклад, xDSL на існуючих кабельних лініях з мідними провідниками, з підвищенням по необхідності параметрів цих ліній;

2)реконструкція за рахунок застосування принципу „волокно в ланцюзі”, тобто створення гібридних мереж на базі „оптичний кабель + кабель з мідним провідником або оптичний кабель + радіо доступ + кабель з мідним провідником + коаксіал, кручена пара”;

3)будівництво на базі оптичного кабелю;

4)радіо доступ.

Модернізацію необхідно проводити в районах вже існуючої мережі доступу на базі мідних кабелів при наявності попиту на високошвидкісні ТК послуги.

Реконструкція можлива в тих районах, де мережа доступу активно розвивається, а також в ділових районах з мережею доступу, що склалася на базі мідних кабелів.

Будівництво необхідно організовувати на базі оптичних кабелів і має сенс проводити в нових районах, де мережа доступу тільки складається, при цьому бажано будинкову мережу, як структуровану кабельну систему.

Радіо доступ необхідно реалізовувати для забезпечення зв’язку в районах новобудов, до яких від вузла послуг не прокладено кабельні лінії, в сільській місцевості для організації зв’язку у господарствах.

Для радіо доступу використовують радіотехнічні засоби, до них відносяться радіолінії, радіорелейні лінії і системи супутникового зв’язку.

При виборі конкретної направляючої системи в мережі доступу необхідно враховувати тип кабелю і додатки, які будуть функціонувати в мережі. У відповідності зі стандартом ISO/IEK 11801 існуючі додатки зводяться до 5 класів, для кожного з яких визначається відповідний клас рівня зв’язку. Класи А, В, С, Д, оптичний. Характеристики такої лінії забезпечують нормальну роботу додатків відповідного або більш низького класу.

Класи додатків у відповідності з лініями зв’язку:

1)А – телефонні канали і низько швидкісний обмін даними, максимальна частота сигналу 100 кГц;

2)В – додаток з середньою швидкістю обміну даними, 1 МГц;

3)С – додаток з високою швидкістю обміну даними, 16 МГц;

4)Д – додаток з дуже високою швидкістю обміну даними, 100 МГц;

5)оптичний – додаток, який використовує оптичний кабель, 10 МГц і вище;

6)Е – f_гр =250 МГц;

7)F – f_гр =600 МГц.

Е – стандартизується в основному для забезпечення підтримки функціонування двопарних варіантів інтерфейсів Гбіт Ethernet.

F – для підтримки передачі сигналів багатоканального аналогового телебачення, f_в =600 МГц, а також для підтримки апаратури ATM зі швидкістю передачі 622 Мбіт /с.

Цим стандартом класифікують також кабелі, які поділяються на 7 категорій (категорії визначають максимальну частоту сигналів, на яку розраховують відповідні кабелі).

2 – підтримує передачу цифрових даних зі швидкістю 10 Мбіт/с;

3 – голосові канали і інші низькочастотні додатки (Token Ring, Ethernet).