Лекція 29

Роздатковий матеріал (обладнання)

Рис. Технологічна схема виробництва глиняної цегли за пластичним способом формування:

1 - ящиковий живильник; 2 - транспортер; 3 - подрібнення глини і відділення каменю на дезінтеграторних вальцях; 4 - помел глини на бігунах; 5 - транспортер; 6 - формування цегли на стрічковому пресі; 7 - різання цегли-сирцю на автоматі

	Мал. 7. Схема ведення підготовчих робіт на кар'єрі: а — виробництво розкривних робіт бульдозером, б — розчищання поверхні від пнів і чагарників; 1, 2 — глина, 3 — пісок, 4 — розкривний шар, 5 — підошва забою
Мал. 8. Розробка глини: а — багатоківшевим екскаватором, б — одноківшевим екскаватором, в — роторним екскаватором	Для грубого дроблення бою виробів, шлаку і вугілля перед помелом і в окремих випадках сланцевих глин застосовують щокові дробарки. Мал. Щокова дробарка Щ-5: 1 — нерухома щока, 2 —рухома щока, 3 — шарнір, 4 — ексцентриковий вал, 5 — шатун, 6 — плити розпорів, 7 — маховик
Мал. Кар'єрний транспорт: а — автосамоскид, б — великовантажний причіп з тягачем, в — рейковий транспорт з відкаткою вагонеток, г — стрічковий конвеєр, д — перекидна вагонетка, е — вагонетка платформенного типу	Рис. Стрічковий вакуум-прес: 1 – ніж; 2 – вакуум-камера; 3 – решітка; 4 - глином’ялка; 5 - шнековий вал преса; 6 - пресувальна голівка; 7 – мундштук; 8 - глиняний брус
Рис. Глинозпушувач СМК-1031А: 1 - привід робочого валу, 2 - лопаті, 3 - вал розпушувача, 4 - привід поперечного руху каретки, 5 - муфта
Рис. Двоваловий глинозпушувач конструкції Ленстройкераміки: 1 - бункер ящика живильника, 2 – електродвигун потужністю, 3 - редуктор, 4 - бункер розпушувача, 5 - розпушувальні вали з билами, 6 - шестерна передача
Мал. 14. Ящиковий живильник СМ-664: 1 - корпус, 2 - транспортер, 3 - електродвигун, 4 - редуктор, 5 - вал з билами, 6 - шибери, 7 - планки Ящиковий живильник СМ-664 (мал.14) складається з корпусу 1, транспортера 2, електродвигуна 3, редуктора 4, валу 5 з билами. На корпусі живильника встановлені планки 7, до яких кріплять металеві пе-регородки — шибери 6. Висоту шиберів регулюють за допомогою штурвалу так, щоб була забезпечена найбільша продуктивність встановленого після ящи-кового живильника устаткування. Ящикові живильники складаються з корпусу, стрічки транспортера, приводу і валів: приводного, натяжного, проміжного і бильного. Корпус по дов-жині розділений двома шиберами на дві завантажу-вальні камери. Для перемішування і рівномірної подачі матеріалу в лоток живильника застосований бильний вал. Тяговим органом живильника є сталева пластинчата стрічка, що має з боків два каткові ланцюги з прикле-паними між ними пластинами. Вона утворює рухоме дно живильника. Пластини стрічки плоскі із сталевого листа завтовшки 6 мм і з трьома зигами. Знизу до пластини приварюється профіль з листа завтовшки 4 мм, який надає пластині жорсткість. Приводом тягового органу і бильного валу служить електродвигун з кли-ноременною передачею. Тяговим органом ящикового живильника є гумова стрічка шириною 1200 мм Для усунення провисання стрічки над нею розташований рольганг з 31 ролика діаметром 90 мм.

Мал. 21. Дезінтеграторні вальці: 1 і 2 - валки різного діаметра, 3 - подовжні ребра, 4 - приводний шків, 5 - пружина

Каменевивідні (дезінтеграторні) вальці (мал. 21) служать для попереднього дроблення глин і часткового видалення кам'янистих включень, що грудкуються. Вальці мають два вали – швидкохідний ребристий 2 і тихохідний гладкий 1. Глина поступає через завантажувальну воронку по нап-равляючому листу на швидкохідний ребристий вал. Під ударами ребер цього валу вона відкидається на гладкий тихохідний вал, який затягує її в зазор між валками. Кам'янисті включення, відскакуючи від гладкого валу, ударяються об верхню кришку кожуха і викидаються через відвідний лоток.

Мал. 22. Бігуни для мокрого помелу: 1 — підстава машини, 2 — чаша, 3 — катки

Рис. Камерна сушарка

Для тонкого подрібнення глин, що пройшли попереднє подрібнення на бігунах або вальцях грубого помелу, застосо-вують диференціальні гладкі вальці тонкого помелу (мал. 25). Матеріал через завантажувальну воронку 7 поступає між валками 4 і 2, які мають різну швидкість, і роздавлюється ними. Очищення валів від налипаючої глини проводиться скребком 3. Вал забезпечений амортизацією 5 і гвинтом 6 для регулювання зазору між валками. Валки встановлені в під-шипникові опори 9, укріплені на станині.

В якості агента сушіння використовують повітря, топкові гази чи перегрітий пар. При сушінні підігрі-тим повітрям парові калорифери роблять виносними (зазвичай розташовані зверху на камері) або встановлю-ють відповідно в камері чи поряд у спеціальних відсіках. Рисунок 2 - Тунельна сушарка 1 - вхід вологого матеріалу; 2 - вхід агента сушки; 3 - вагонетки; 4 – механізм переміщення вагонеток; 5 – траверсний візок; 6 - вихід суміші, що відпрацювала; 7 – розсувні двері; 8 - обхід; 9 – вихід висушеного матеріалу. На рисунку 2 показана схема тунельної сушарки з транспортуванням матеріалу у вагонетках. Сушиль-ний агент подають через вхід 2 і відсмоктують через вихід 6, або через отвір на стелі. При горизонтальному укладанні матеріалу агент сушки подається боковими каналами. Вагонетки заповнюють увесь коридор, тому при зштовхуванні однієї вагонетки весь ряд вагонеток, які стоять упритул одна до одної, переміщується до виходу. Переміщення коридором відбувається під ухилом (1/200) або за допомогою спеціального приштовхача, який встановлений з боку завантаження і діючого окремого приводу, встановленого зовні сушарки. Штовхач обладна-ний роликами, які насаджені на однин чи два ланцюги. Ролики нажимають на спеціальні упори, приварені до вагонеток. Хід ланцюга відповідає пере-міщенню вагонетки на її довжину. Двері сушильної камери повинні бути герметичними. Вони, як правило, бувають щільними, відкотними чи підйомними, в залежності від вільного об’єму цеху. Для повернення по- рожніх вагонеток необхідний обхідний шлях.

Рис. Тунельна піч

Мнемосхема тунельної печі на 42 позиції (малюнок)

Рис. 4.17. Тунельна піч: 1 - корпус печі; 2 - вагонетка з цеглою

Випалювання цегли здійснюють у печах безперервної дії – кіль-цевих і тунельних. Кільцева піч становить собою замкнутий випа-лювальний канал, умовно поділений на камери. Ці печі відрізня-ються високою трудомісткістю і важкими умовами праці, тому на нових заводах їх не будують. Тунельна піч (рис. 4.17) є найсучаснішою. Вона становить собою канал перетином 3, 5-5, 5м2, довжиною до 100м. У каналі покладені рейки, по яких рухаються вагонетки з цеглою-сирцем. Тунельна піч має три зони: підігрівання, випалювання й охолодження, через які послідовно, протягом 18-36 годин, проходять вагонетки з цеглою-сирцем. Тунельні печі найбільш економічні через більш механізоване виробництво, а також краще використання тепла.