Методи управління процесом розробки

1. Управління розробкою ПП на основі нелінійної моделі планування ресурсів розробки (за допомогою вивчення статистики різних розробок, яка показує, що продуктивність праці розробника на зв'язана лінійною залежністю з часом розробки, а об'єм виконаних робіт не прямо пропорційний об'єму вихідного продукту).

Це співвідношення характерне і для окремих стадій етапів розробки і криві споживання на окремих с. і е. перетинаються, і частини кривої, пов'язаної з конкретним етапом можуть переходити на наступні етапи, що накладаються.

t - час, витрачений з початку розробки;

ta - момент появи виробу в стані операційної готовності (може функціонувати як єдине ціле)

К - об'єм ресурсів, що виділяються на розробку.

Якщо значення а брати досить великим і нахил кривої на ділянці 0-ta стає великим (крутим), то керівництво розробкою ускладнюється. Керівник не завжди може достатньо ефективно завантажити виконавців роботою. Це викликано тим, що не всі роботи можна виконувати паралельно. Крім функціональної складності розробки можна ввести поняття організаційної складності (воно витікає з питань керівництва).

(**), де чим менше значення t0, тим простіше розробка.

Аналіз емпіричної залежності дозволяє вивести співвідношення що зв'язує продуктивність праці розробника з складністю.

Р - продуктивність праці:

(***)

С - залежить від вживаного інструментарію (коефіцієнт пропорційності). Наприклад: С = 10 000 - мова високого рівня витікаючого із структурного програмування: С = 1, Д = 1, Р = 1; Д = 2, Р = 1, 6)

S - об'єм програмного виробу:

Свого роду виробнича функція. Якщо орієнтуватися на S=const, то знайти вираз певна кількість ресурсів, необхідна для заміщень, для забезпечення тривалості розробки на одиницю часу (як правило зменшення).

(*), отже скорочення часу розробки вимагає збільшення витрат ресурсів (у статичній залежності). Бажання різко збільшити задіювання ресурсів не дає лінійного збільшення продуктивності і потребується пропорційне цьому скорочення витрат часу на розробку. При концентрації ресурсів у багато разів збільшується складність, втрачається ефективність взаємодії безлічі програмістів => не рекомендується збільшувати витрати ресурсів більш ніж на 30% за півроку.

У міру збільшення розміру створюваний ПВ доводиться збільшувати час розробки, незалежно від того, які ресурси ми маємо в своєму розпорядженні (слабка залежність - 4 ступінь).

Співвідношення (*) використовується як основа для управління розробкою. Із співвідношень (**) і (***) по значеннях параметрів, що задаються, розробляється певне значення вибираних параметрів розробки.

S, t0 - значення, що задаються (S - не явна характеристика, задана через функціональне навантаження).

С - вибиране значення розробником виходячи з найбільш переважного варіанту технології.

Результаційні параметри (трудомісткість розробки) і виходячи з терміну розробки визначається кількість виконавців:

N=F/ta

В процесі розробки можуть мінятися деякі характеристики:

n міняються функціональні вимоги до ПВ;

n вводяться нові додаткові функції, або замінюються.

У будь-якому випадку частина функцій розробляється за час менший, ніж ta, при цьому може не мінятися S.

Для реалізації таких функцій знадобляться додаткові ресурси із-за зростання організаційної складності.

S = (d+4m+b)/6

d - мінімально можливий об'єм розробки на думку експертів;

b - максимально можливий об'єм розробки на думку експертів;

m - середнє значення.

Тема 6: Стадії розробки ПВ. Зміст і методи виконання робіт.

1. Стадія ТЗ (передпроектна стадія). В даний час переважаючий об'єкт розробки ПВ є програмна реалізація комплексу інформаційно і функціонально взаємозв'язаних завдань.

n розробка ПЗ по підсистемах;

n розробка ПЗ для об'єкту в цілому (рідше зустрічається).

Основні альтернативи:

1) Чи існує можлива реалізація ПВ сучасними засобами. Якщо “так”, то чи була ця реалізація ефективною. Розглядається сукупність приватних показників.

2) Чи слід проводити оригінальну розробку або можлива адаптація того, що існує ПЗ.

3) Якщо проводиться оригінальна розробка, то чи орієнтувати її на виготовлення локальних ПВ, або ж вести розробку тиражованого ПП (наприклад у вигляді ППП).

Оскільки відповідь на (1) питання може бути негативною, то матеріали пов'язані з рішенням основних альтернатив можуть оформлятися окремим документом, наприклад ТЕО. Якщо є можливість, то рекомендується для оригінальних розробок роботи передпроектної стадії оформляти окремим договором.

При плануванні робіт передпроектної стадії орієнтування тривалість його від 1 місяця, рідше за декілька тижнів, і до 1 кварталу.

Трудомісткість робіт передпроектної стадії: від 15 чол./дней до 150 чол./дней. Частіше всього 30-50. Це означає, що на один комплекс завдань виділяється 1-2 людини.

Величина, що приблизно склалася, 10%, і якщо є справа з оригінальною розробкою, то ця частка зменшується до 7-8%, або якщо з ППП то зростає до 13-15%.

2. Роботи по обстеженню наочної області і технологічних засобів.

Починаючи з визначення організаційної структури обстежуваного об'єкту. Кожному з символів необхідно зпівставити функціональні обов'язки і підпорядкування. Це робиться для:

n знання кому робиться;

n можливості проникнути у відділ.

Виявляються функції управління, що підлягають автоматизації, або ті по яких переглядаються рішення, що раніше діють. Вирішуються завдання методами ієрархічної декомпозиції: розбиття деякої складної проблеми функції управління на ряд її приватних складових (підпроблем), до тих пір, поки по кожній складовій отриманою на черговому кроці не буде детальне визначені інформаційні входи і виходи.

Обстеження ведеться не за функціональною ознакою, а по інформаційному.

Обстеження існуючих методів реалізації функцій управління об'єктами, воно не повинне носити описовий характер (дати аналіз і розробити пропозиції по вдосконаленню цих функцій).

HIPO - після того, як визначилися Сн взаємозв'язком окремих завдань, проводиться обстеження інформаційної схеми вирішуваних завдань. Спочатку вихідна інформація (побажання замовника), вхідна інформація (оперативна, нормативно-довідкова) Р процес-метод реалізації переходу від входу до виходу.

При виявленні інформаційної схеми реалізації функції необхідно розглянути всі 3 аспекти, в яких визначається кількість інформації:

n синтаксичному (символьним);

n семантичним (як окремі дані зв'язуються в документи, смислове навантаження інформаційних одиниць);

n прагматичний (корисність для споживача).

3. Формулюється ТЗ.

Проекти для реалізації: