VІІ. Домашнє завдання. Підібрати матеріал про життя і творчість Максима Рильського

Підібрати матеріал про життя і творчість Максима Рильського

Додаток до уроку

В журналі «Вітчизна» в 1988 році вперше з'явився написаний ще в 20-ті роки «Неокласичний марш», авторами якого були М. Рильський, М. Драй-Хмара, П. Филипович та М. Зеров. Авто­ри дотримувались усіх принципів античної поетики, щоправда, в поєднанні з бурлеском, а цей бурлескно-пародійний елемент по­лягає насамперед в ототожненні біблійного праведника Авраама, в чиє лоно нібито закликаються неокласики, із цілком реальним Самійлом Щупаком — одним із помітних діячів київської спілки письменників «Плуг» (згодом ВУСПП), який нападав на «горде, неслухняне» плем'я неокласиків. У неокласиків був літературно-мистецький маніфест, де вони викладали свої ідейно-естетичні засади та погляди на літературне оточення.

«Неокласичний марш»

(Оригінал зберігається в музеї М. Рильського)

Хор.

Ми — неокласики, потужна

Революційна течія;

Йдемо напружено і дружно...

Леконт де Лілль, Ередіа...

Ми виникаємо стихійно,

Щороку сходячись на чай:

Страшися, «Плуже» безнадійний,

І статут свій переробляй.

Филипович (solo).

Я славлю Землю, славлю Вітер

І врешті вийшов на Простір,

Щоб лити з ясномудрих відер

Музику звечорілих зір.

Мене позбавлено емоцій

І збезсучаснено давно,

Але на тридцять п'ятім році

Почав я славити кіно.

Хор.

Ми — неокласики, єдиний,

Ще не зопсутий молодняк:

Покинь свої, Сашуню, кпини, —

Бо славить нас уже Десняк.

Рильський (solo).

Я з Білих островів узявся,

Поплив у Синю далечінь,

В рахунку весен помилявся,

Крізь бурю й сніг іду як тінь.

Учіться, молоді поети,

Блюдіть анапест і устав.

Вінок сонетів, тріолети

Я, не писавши, написав.

Хор.

Ми не поети, а піїти,

Коли не з нами, обминай,

Верлібри пишем знаменито:

Едшмід, Верхарн, Шпільгаген, Гайм.

Бургардт (solo).

Загул пошив мене в поети,

Втопив у липовім меду...

З заліза я роблю сонети.

Що хочеш, те й перекладу.

Хор.

Ми Лебедю рівня і щуці,

А рак червоний нам дарма...

Хоч ми й не робим революцій,

Але й життя від нас нема.

Драй-Хмара (solo).

А я Ковчег покинув Ноїв,

Прибившись на «Червоний шлях»,

І муку слова непокоїв

В Шехерезадиних садах.

Наосліп, охляп і юрбою

За словом слово тне і мкне,

І Арарат за Магалою

Лякає товтрами мене.

Хор.

Ми — неокласики, завзято

Милуємось на давній світ

І все не хочемо вмирати:

Гомер, Горацій, Геракліт...

Зеров (solo).

Палю я гімни Аполлону,

Покладений у саркофаг;

З академічного амвону

Чревовіщаю, яко-маг.

Мій дар: костриця Буревію,

А Хвильовому мадригал,

Загулові — калагатія,

А Савченкові — капітал.

Хор.

Ми — неокласики, потужна

Літературна течія.

Ступаєм дружно, харалужно,

Леконт де Лілль, Ередіа.

Могилянський (solo).

І я, боєць за вищий рівень,

Неокласичний славлю хист.

Та проспіває тричі півень —

І в «Правде» отреченний лист.

Масонський вигляд, жест лицарський

І під пахвою пук цитат...

Мій Санчо-Панса — Луначарський,

А Маркс — мій приятель і брат.

Хор.

Поникни, гордий Пилипенку:

Багато є у нас імен, —

В нас Голоскевич, Титаренко,

Сковорода і де Бальмен.

Над українськими ланами

Дух неокласики буя,

І раз у раз чаюють з нами

Леконт де Лілль, Ередіа.

Сучасність.

(простягаючи руки і переходячи з римів на асонанси):

О плем'я горде, неслухняне!

Не одвертайся, не тікай,

— Прийди у лоно Авраама

До Соломона Щупака

Урок №6

Приналежність письменника до групи “неокласиків. Різногранний творчий шлях митця. Філософічність, афористичність лірики. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність

Мета: познайомити учнів із життєвим та творчим шляхом М. Рильського, допомогти усвідомити естетичні засади, гро­мадянську і мистецьку позицію поета, охаракте­ризувати його лірику раннього періоду; розвивати в учнів естетичні смаки, вміння визначати основні думки поезій М. Рильського; сприяти патріотич­ному вихованню учнів.

Розвивати вміння виразно і усвідомлено читати, аналізувати поезії.