З.М.15 Друга світова війна

Завдання для дистанційного навчання

Самостійна робота студентів з дисципліни «Всесвітня історія»

II семестр

Модуль 3. Друга світова війна

З.М.15 Друга світова війна

Завдання:

1.Ознайомитись з рекомендованою літературою;

2.ЗАКОНСПЕКТУВАТИ В ПІДРУЧНИКУ Щупак І. Я.Всесвітня історія 11 клас сторінки 11-21.

3.Підготувати конспект семінарського заняття та реферат.

4.Виконати тестові завдання для самоперевірки.

Теми рефератів:

1.Крах Версальсько-Вашингтонської системи договорів і встановлення фашистської гегемонії в Європі (1935-1938рр.);

2.Битва за Англію, її етапи та наслідки;

3.Створення антигітлерівської коаліції (1941-1942 рр.);

4.Розгром і капітуляція німецько-італійських військ у Північній Африці (жовтень 1942-травень 1943 рр.);

5.Відкриття Другого фронту.

Список рекомендованої літератури:

1.Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія, 11 клас. Прем’єр, 2001.

2.Бураков Ю.М. та ін.. Всесвітня історія, 11 клас. Генеза, 1998.

3.Гісем О.В., Мартинюк О.О.Всесвітня історія.Наочний довідник для 10-11 кл.

4.Дрібниця В., Рубльов О. Всесвітня історія, навчальний посібник для 11 кл. – К.: Фаренгейт, 2000.

5.Ладиченко Т.В. Всесвітня історія, 11 клас, К.: Генеза, 2011

6.Пивовар С., Слюсаренко А., Стельмах С. Всесвітня історія. Новітній період 1900-1945. – К.: Академія, 1998.

7.Пивовар С., Слюсаренко А., Стельмах С. Всесвітня історія. Новітній період 1900-1997. – К.: Академія, 1998.

8.Ящук І.Я. Всесвітня історія.Новітня історія (1939-2011рр.)-З.: Прем`єр, 2011.

Лекція 15 (4 год.)

1.Причини, характер, періодизація Другої світової війни.

2.Характеристика стратегії і тактики протиборчих сторін

3.Основні театри воєнних дій в Європі, Південно-Східній Азії та Тихому океані, Північній Африці та Західній Європі.

4.Дипломатичні відносини, процес формування антигітлерівської коаліції.

1.Початок Другої світової війни. Воєнні дії на початковому етапі війни (вересень 1939 р. – червень 1941 р.)

Періодизація війни. Друга світова війна поділяється на 5 періодів: перший період (1 вересня 1939 р. – 21 червня 1941 р.) охоплює події з початку війни до нападу Німеччини на СРСР; другий (22 червня 1941 р. – 18 листопада 1942 р.) – період тяжких оборонних боїв для Червоної армії, який закінчився її контрнаступом під Сталінградом. Третій період був визначальним (19 листопада 1942 р. – 5 червня 1944 р.), після перемоги під Сталінградом і на Курській дузі розпочався наступ радянських військ і витіснення ворога з території СРСР. Західні союзники здобули перемогу в Африці та на Сицилії. Відкриттям Другого фронту в Європі розпочався четвертий період (6 червня 1944 р. – 9 травня 1945 р.), для якого був характерний наступ радянської армії на всіх напрямках і розгром нацистської Німеччини. П’ятий період (10 травня 1945 р. – 1 вересня 1945 р.) завершився розгромом і капітуляцією мілітаристської Японії.

Напад Німеччини на Польщу. 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу за планом «Вайс», розробленим ще в квітні 1939 р. Гітлер в цій кампаній задіяв 62 дивізії, зокрема 7 танкових. Вермахту протистояло 1 млн 750 тис. польських солдат, які проте поступались німцям своїм технічним оснащенням, лише 9 рот легких танків і 500 літаків застарілих конструкцій. Незважаючи на це, поляки мужньо чинили опір агресорам, проте ситуації кардинально змінив вступ Червоної армії 17 вересня 1939 р. на територію Польщі, СРСР згідно таємного протоколу до пакту Молотова-Ріббентропа зайняв терени Західної України та Західної Білорусі і водночас вступив у Другу світову війну. Вже 28 вересня німці взяли Варшаву.Того ж таки 28 вересня між СРСР та Німеччиною було підписано договір «Про дружбу і кордон», згідно якого Люблінське та частина Варшавського воєводства були включені до сфери впливу Німеччини, а Литва передається СРСР.Таким чином, до складу Німеччини відійшло 48, 6 % території Польщі, де проживало 69, 9% її населення, а до СРСР – 51, 4% територій та 30, 1% її населення.

Включення Північної Буковини, Бессарабії та країн Прибалтики до складу СРСР. Продовжуючи займати території, які були передбачені таємним протоколом до пакту про ненапад, СРСР в 1940 р. висунув ультиматум Румунії та в червні цього ж року анексував територію Бессарабії та Північної Буковини, на основі яких було утворено нову союзну республіку – Молдавську РСР.

Восени 1939 р. радянське керівництво нав’язало країнам Прибалтики «договори про взаємну допомогу», за цими договорами радянські війська розміщувались в Литві, Латвії та Естонії. Це дозволило створити там коаліційні уряди, які були повністю підконтрольні Москві. А вже 3 – 6 серпня 1940 р. VII сесія Верховної Ради СРСР прийняла постанову про входження проголошених Литовської РСР, Латвійської РСР, Естонської РСР до складу СРСР.

Радянсько-фінська війна. Отримавши карт-бланш на дії в Прибалтиці, після підписання пакту Молотова-Ріббентропа, СРСР розпочав тиск на Фінляндію. Насамперед, Москва запропонувала Гельсінкі здати на 30 років порт Ханко, віддати острів Рибачий та перенести лінію радянсько-фінського кордону на північ від Ленінграда в обмін на територію в Карелії, але фіни відхилили цю пропозицію.Виходячи з цього, 30 листопада 1939 р. СРСР розпочав агресію проти Фінляндії, що тривала 103 дні. Зі сторони СРСР було задіяно 960 тис. бійців, зі сторони Фінляндії – 400 тис. На початковому етапі війни, фіни мужньо захищали свою державу, утримуючи ініціативу, але вже в лютому 1940 р. Червона армія прорвала лінію оборони фінів.У березні 1940 р. була підписана мирна угода, за якою СРСР отримав півострів Ханко, нова лінія кордону встановлювалась по лінії 1809 р. Водночас, такі досягнення не були виправданими. Агресія проти незалежної Фінляндії підірвали міжнародний авторитет СРСР, його було виключено з Ліги Націй як країну-агресора. Більше того, «Мала війна» проти Фінляндії, показала слабкість Червоної армії, а людські втрати становили – 70 тис. вбитими, 176 тис. пораненими та обмороженими. Фінляндію змогла зберегти свою незалежність, маючи сусідом такого агресора як СРСР.