Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






До додаткового обладнання входять замки дверей, капота, багажника, склопідіймачі, очисники і омивачі скла.






Тема 18: Додаткове обладнання

Обмежувачі відкривання дверей забезпечують максимальне відкриття дверей й охороняють зовнішню панель дверей від ушкоджень об стійку кузова. Двері у відкритому положенні втримується роликами 42 за виштампування стержня 43. Плоский стрижень 43 одним кінцем шарнірно за допомогою пальця кріпиться до кронштейна 44 стійки, другий кінець має штифт 40, що обмежує максимальне відкривання дверей.

Замок передніх дверей роторного типу, кріпиться гвинтами до заднього торця дверей. При закриванні дверей храповик 10 діє на палець 23 фіксатора, храповик повертається, і собачка 9 під дією пружини запирає храповик за зуб одного або іншого кінця храповика. Зуби храповика забезпечують попереднє й повне запирання дверей. Попереднє запирання дозволяє уникнути самовільного відкривання дверей при випадковому неповному їх закриванні. Храповик 10 і собачка 9 установлюються на осях зовнішнього замка. Палець 8 привода зовнішнього замка переднім кінцем входить у внутрішній замок.

До зовнішньої панелі дверей через ущільнювальну прокладку 21 двома гайками кріпиться зовнішня ручка 14 дверей з підпружиненою клавішею 19 і вимикачем 13 замка. Повідці 15 й 18 клавіші й вимикача замка тягами з'єднують із важелем 5 зовнішнього привода й проміжним важелем 7 вимикання замка. При натисканні на клавішу 19 зовнішньої ручки її повідець 15 давить на тягу 16 і важіль 6 зовнішнього привода, що у свою чергу діє на палець проміжного важеля 4. Проміжний важіль 4 натискає на палець 8 привода замка, котрий відводить собачку 9 і звільняє храповик 10. Під тиском стислого ущільнювача двері відкриваються. При відтягуванні внутрішньої ручки 2 дверей тяга внутрішнього привода повертає важіль 26 внутрішнього привода, що другим кінцем натискає на проміжний важеля 4 і через палець 8 звільняє храповик 10. Двері відкриваються.

Для запобігання доступу в салон автомобіля зовні передбачається вимикання замка, що блокує дію зовнішньої ручки. При натисканні на кнопку 20 вимикання замка тяга 24 кнопки повертає двоплечий важіль 25, котрий другим кінцем діє на важіль 7. Важіль 7 відводить проміжний важіль 4 убік, виключаючи можливість впливу на собачку 9, а отже, і звільнення храповика замка. Вимикання й включення замка може бути здійснене кнопкою вимикання або вимикачем 13 замка. При повороті ключа вимикача повідець 18 вимикача через тягу 17 вимикання впливає безпосередньо на важіль 7 вимикача замка.

Замки передніх і задніх дверей автомобіля ВАЗ-2115. Замок передніх дверей конструктивно відрізняється тільки довжинами деяких тяг. Замок задніх дверей має блокування внутрішньої ручки дверей (див. схему привода замка задніх дверей) для забезпечення безпеки перевезення дітей на заднім сидінні. Кінець важеля 47 виходить у торець дверей, доступ до нього можливий тільки при відкритих дверях. Щоб заблокувати внутрішню ручку дверей, необхідно перед закриттям дверей опустити важіль униз і закрити двері. У цьому випадку відкрити задні двері можна тільки зовнішньою ручкою зовні.

 

 

Рисунок 18.1 – Замки дверей, капота, багажника та склопідіймач автомобіля ВАЗ-2115.


1. Облицювання внутрішньої ручки дверей;

2. Внутрішня ручка дверей;

3. Кронштейн внутрішньої ручки;

4. Проміжний важіль;

5. Корпус внутрішнього замка дверей;

6. Важіль зовнішнього привода;

7. Важіль вимикання замка;

8. Палець привода замка;

9. Собачка храповика:

10. Храповик;

11. Кришка зовнішнього замка;

12. Корпус зовнішнього замка;

13. Вимикач замка;

14. Зовнішня ручка дверей;

15. Повідець клавіші;

16. Тяга зовнішнього привода:

17. Тяга вимикання;

18. Повідець вимикача замка;

19. Клавіша;

20. Кнопка вимикання замка;

21. Прокладка зовнішньої ручки;

22. Корпус фіксатора;

23. Палець фіксатора;

24. Тяга кнопки вимикання;

25. Важіль вимикання;

26. Важіль внутрішнього привода;

27. Гачок замка дверей задка;

28. Кнопка в зборі:

29. Корпус замка двері задка;

30. Шип замка;

31. Фіксатор замка дверей задка;

32. Пружина замка капота:

33. Гачок капота:

34. Пружина гачка:

35. Контргайка штиря:

36. Пружина штиря;

37. Штир;

38. Тяга рукоятки замка капота;

39. Рукоятка замка капота;

40. Штифт;

41. Сухар;

42. Ролик;

43. Стрижень;

44. Кронштейн;

45. Важіль привода вимикання замка:

46. Тяга внутрішнього привода вимикання замка;

47. Важіль блокування внутрішньої ручки дверей;

48. Важіль ручки склопідйомника;

49. Облицювання ручки склопідйомника:

50. Розетка;

51. Барабан з веденою шестірнею;

52. Провідний валик;

53. Пружина гальма;

54. Провідна шестірня:

55. Корпус механізму склопідйомника;

56. Пружини троса;

57. Пластина;

58. Опускне скло;

59. Обойма скла;

60. Шпильки кріплення склопідйомника:

61. Трос;

62. Напрямна труба;

63. Нижній кронштейн напрямної труби;

І. Замок багажника;

ІІ. Замок капота:

III. Обмежник відкривання дверей;

IV. Замок передніх дверей:

V. Схема привода замка задніх дверей автомобіля ВАЗ-2115;

а) внутрішня ручка дверей розблокована;

б) внутрішня ручка дверей заблокована;

VI. Склопідйомник передніх дверей автомобіля ВАЗ-2113;

VII. Склопідйомник передніх дверей автомобіля ВАЗ-2115;

VIII. Склопідйомник задніх дверей автомобіля ВАЗ-2115


 

Склопідйомники. Склопідйомник передніх дверей тросовий, кріпиться на внутрішній панелі дверей гайками до приварених шпилькам. Склопідйомник складається з напрямної труби 62 з верхнім і нижнім 63 кронштейнами й механізму склопідйомника. Трос 61 охоплює два ролики, установлені на осях кронштейнів напрямної труби. У корпусі 55 трос намотується на барабан 51, ведена шестерня якого перебуває в зачепленні із ведучою шестірнею 54. Барабан маточиною встановлюється у пластмасових втулках, вставлених в отвори корпуса 55 і кришки. На провідному валику 52 є пружинне гальмо, що перешкоджає самовільному опусканню скла. Важіль 48 ручки склопідйомника ставиться на шліци ведучого валика 52 і кріпиться за допомогою облицювання 49, котра при установці на ручку входить у кільцеву виточку ведучого валика. Під ручку ставиться пластмасова розетка 50, що піритискається оббивкою двері. Скло підйомник задніх дверей автомобіля ВАЗ-2115 відрізняється незначно конструкцією кронштейнів і напрямної труби.

Замок дверей багажника складається з корпуса 29, у якому є гачок 27 із пружиною, кнопка 28, що замикається ключем, і пружина кнопки. Гачок замка входить в зачеплення із зубом фіксатора 31, що кріпиться до верхньої поперечки задка кузова. Для запобігання вібрації двері задка на замку є спеціальний шип 30, що при закриванні дверей входить у конічне гніздо у верхньої частини фіксатора 31.

Замок капота з гачком 33 установлюється в передній частині капота, привод замка на верхній поперечці передка. Замок відмикається рукояткою 39, розташованої в салоні автомобіля з лівої сторони під панеллю приладів. Гачок 33 із пружиною 34 запобігають мимовільному відкривання капота. Гачок входить у зачеплення із зубом на верхній поперечці передка кузова. Щоб відкрити капот, відмикають замок капота рукояткою 39 і додатково через щілину, що утворилася, під капотом відводять гачок убік. Привод замка тросовий. Рукоятка 39 замка з'єднується тягою 38 із пружиною 32, фіксуючою капот за головку штиря 37 у закритому положенні. Штир заходить в пластину капота й стопориться контргайкою 35. У відкритому положенні капот утримується металевим упором.

 

Рисунок 18.2 – Склоочисник автомобіля ВАЗ-2107.


1. Електродвигун склоочисника;

2. Скоба;

3. Внутрішній зрівнювач;

4. Вісь важеля;

5. Важіль щітки;

6. Зовнішній зрівнювач;

7. Повідець правого важеля:

8. Проміжна тяга;

9. Повідець лівого важеля:

10. Втулки;

11. Штуцер;

12. Повсть;

13. Шатунна тяга;

14. Кривошип;

15. Вкладиші;

16. Розпірна пружина;

17. Кожух реле;

18. Якір реле;

19. Струмопровідна пластина:

20. Опора контактів;

21. Підставка;

22. Обмотка реле;

23. Резистор;

24. Кронштейн переривника;

25. Біметалічна пластина переривника;

26. Вісь шестірні;

27. Шестірня редуктора;

28. Пружинна пластина;

29, 30. Контактні стійки;

31. Кришка;

32. Вал якоря;

33. Кришка-картер редуктора;

34. Щітка;

35. Щіткотримач;

36. Постійний магніт;

37. Повстяне кільце;

38. Підп'ятник;

39. Втулка;

40. Корпус;

41. Якір електродвигуна;

42. Пластина кріплення кришки;

43. Колектор;

44. Електродвигун склоочисника:

45. Електродвигун омивача вітрового скла;

46. Монтажний блок:

47. Вимикач запалювання;

48. Перемикач склоочисника й омивача вітрового скла;

49. Реле склоочисника:

І. Реле РС-514 склоочисника;

ІІ. Електродвигун МЭ-241 склоочисника;

III. Схема включення електродвигунів склоочисника й омивача вітрового

скла.


 

На автомобілях ВАЗ-2107 застосовується склоочисник типу СЛ-193. Він установлюється під капотом у коробці повітрозабірника нагрівника. Нижня частина скоби 2 з електродвигуном кріпиться двома шпильками до кронштейна на дно коробки, а верхня частина скоби й кронштейн привода 7 кріпляться до панелі рами вітрового вікна з допомогою пластмасових дистанційних втулок - зрівнювачів, між якими затискається панель після затягування гайки. Склоочисник складається з важільного механізму, щіток з важелями й електродвигуна 1, що кріпиться до сталевої скоби 2 трьома болтами. Обертання кривошипа 14 тягою 13 перетвориться в хитання повідців 9 й 7, зв'язаних тягою 8. Осі повідців обертаються кожна у двох металокерамічних втулках 1б, розділених повстяною вставкою 12. Втулки й повсть просочені маслом. Тяги 8 й 13 з'єднуються з повідцями й кривошипом сферичними шарнірами, у яких знаходяться по два напівсферичних металокерамічних вкладиша 15, просочених маслом, яким також заповнено й простір між вкладишами. Вкладиші розтискаються пружиною. Важелі щіток мають пружини, якими щітки притискаються до скла.

У склоочисниках СЛ-193 застосовуються двощіточні, двохполюсні електродвигуни постійного струму МЭ-241 з збудженням від постійних магнітів. В один вузол з електродвигуном об'єднаний черв'ячний редуктор. Електродвигун має сталевий штампований корпус 40, усередині якого пружинними тримачами закріплені два постійних магніти 36, що утворюють разом з корпусом статор. Сталевий вал 32 якоря на середній частині має поздовжню нарізку, а на передньому кінці - однозахідний чер'вяк. На торовану частину вала напресований сердечник, набраний із пластин електротехнічної сталі. У пази сердечника, ізольовані картоном, покладена обмотка якоря, виводи секцій котрої припаяні до мідних пластин колектора 43. Вал якоря обертається у двох металокерамічних втулках, закріплених сталевими обоймами, одна у корпусі, а інша на кришці 33. Зовнішня поверхня втулок сферична. Навколо втулок розміщені повстяні кільця 37, просочені маслом. Осьове зусилля, що діє на вал якоря від черв'ячної передачі, сприймається текстолітовим підп'ятником 38, у який упирається задній кінець вала. Осьовий вільний хід вала регулюється підбором шайб, установлюваних між колектором і передньою втулкою вала якоря. Корпус електродвигуна закривається кришкою 33, яка є одночасно картером редуктора. Кришка відлита з алюмінієвого сплаву й кріпиться до корпусу двома гвинтами. Із внутрішньої сторони до кришки приклепаний пластмасовий щіткотримач 35 із двома щітками, а із зовнішньої (у картері редуктора) перебуває пластмасова черв'ячна шестерня 27 з кулачком. Шестірня напресована на вісь 26. Інший кінець осі має конусну накатану поверхню, на яку надівається й кріпиться гайкою кривошип 14. Вісь обертається в металокерамічній втулці, запресованій в кришку 33. Між шестірнею й картером установлені сталева й текстолітова шайби. Зовні вісь ущільнюється гумовим кільцем, потім розміщені текстолітова шайба й сталева пружна шайба, що усуває вільний хід осі і притискає шестірню до картера редуктора. Потім установлюється водо відбивальне кільце й пружинне стопорне кільце. Передаточне відношення редуктора становить 51: 1. Картер редуктора закривається пластмасовою панеллю і кришкою 31. Між панеллю й картером установлюється ущільнювальна прокладка. У панелі знаходяться контактні стійки, до яких припаюються проводи й кріпиться пружинна пластина з контактами вимикача, що забезпечує зупинку електродвигуна в той момент, коли щітки знаходяться в нижньому положенні. Контакти пружинної пластини притискаються до стійки 30, з'єднаної з джерелом живлення. Коли виступ кулачка шестерні перебуває проти пластини, він відтискає її від стійки 30 і притискає до стійки 29, з'єднаної з " масою". З 1982 р. на частині електродвигунів установлюється термобіметалічний запобіжник багаторазової дії. Він ввімкнутий у провід, що з'єднує одну із щіток електродвигуна із пружинною пластиною кінцевого вимикача. Запобіжник розташовується або на окремому кронштейні, прикріпленому до кришки 31, або на панелі. Цей термобіметалічний запобіжник захищає ланцюг живлення обмотки якоря електродвигуна від перевантажень, які можуть бути при заїданні механізму склоочисника.

Реле склоочисника. На автомобілях ВАЗ-2107 для одержання переривчастої роботи склоочисника застосовується реле типу РС-514. Воно установлюється під панеллю приладів з лівої сторони й кріпиться до кузова двома гвинтами. Керування роботою склоочисника здійснюється за допомогою важеля вимикача, який розташовується на рульовій колонці.

 

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.012 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал