Говори з переконанням — слова й вплив

на слухачів прийдуть самі собою.

І. Гете

Розділ: «Риторика»

Тема: Підготовка публічного виступу. Виступ з ораторською промовою

(2год)

Мета: повторити вимоги до публічного виступу, види публічних виступів; основні правила ораторського мистецтва.

Знати: основні правила риторики, види публічних виступів, основні способи виступу, основні прийоми встановлення і збереження контакту з аудиторією, культуру публічного виступу.

Уміти: визначити тему майбутнього висловлювання, мету відповідно до особливостей аудиторії, інтелектуального рівня слухачів, їхнього віку; добирати матеріал з урахуванням особливостей формулювання теми, працювати з довідковою літературою, використовувати різні види запису зібраного матеріалу для підготовки до усного виступу; аналізувати структурні частини виступу, вдосконалюючи його композицію; добирати найбільш доцільні виражальні засоби мовного оформлення; редагувати підготовлений текст виступу, вдосконалюючи його зміст і мовне оформлення.

Література

1.Олійник О. Українська мова: підручник для 10-11 класу середньої школи. – вид. 7-ме. – К.: Вікторія, 2007. – 448 с.

2. Українська мова: підручник для 10-11 класу. О.М. Біляєв та ін. – К.: Освіта, 2007.

3. Зубков М. Українська мова. Універсальний довідник. – Харків: ВД «ШКОЛА», 2009.

4. Ладоня В.О. Українська мова. Посібник для підготовки молодших спеціалістів вищих навчальних закладів. К.: Вища школа, 2001.

· під час вивчення теми використовуйте вебресурси:

https://www.br.com.ua/referats/ritorika/18082-3.html

https://lib.sowa.com.ua/krichilsk/konspekt.htm

https://openstudy.org.ua/education/6381/

https://biblioteka-if.at.ua/index/pravila_konspektuvannja/0-27

https://you-knows.com/osvta-ta-vse-shho-z-neyu-povyazane/50-yak-konspektuvati-lekcz-.html

План роботи:

1. Опрацювати самостійно теоретичні питання:

- тематичні виписки як спосіб запису прочитаного;

- правила конспектування;

- правила складання тез;

- композиція публічного виступу.

2. Скласти промову «Перспективи розвитку моєї професії, її необхідність та престижність», план та тези до неї.

Публічний виступ - це усне монологічне висловлення з метою досягнення впливу на аудиторію. У сфері ділового спілкування найбільш часто використовуються такі жанри, як доповідь, інформаційна, привітальна і торгова промова.

В основі класичної схеми ораторського мистецтва лежить 5 етапів: 1)добір необхідного матеріалу, змісту публічного виступу (inventio - «винахід»), 2)Складання плану, розподіл зібраного матеріалу в необхідній логічній послідовності (dispositio - «розташування»), 3)»Словесне вираження», літературна обробка мови (e|ocutio), 4)Завчання, запам'ятовування тексту (memoria - «пам'ять»), 5)Проголошення (pronuntiatio).

Сьогодні в ораторській діяльності виділяють 3 основних етапи: докомунікативний, комунікативний і посткомунікативний.

Антична риторика винятково велике значення надавала підготовці публічного виступу (це чотири з п'яти етапів приведеної схеми). Греки говорили, що промови Демосфена промащені олією нічної лампади, при світлі якої він їх складав.

Підготовка до будь-якого ораторського монологу починається з визначення його теми і мети. Тему визначає або сам автор, або ті, хто запрошує його виголосити промову. Назва виступу повинна бути зрозумілою, чіткою, по можливості короткою. Вона повинна відбивати зміст промови і привертати увагу слухачів (Наприклад: «Чи потрібні нам атомні електростанції?», «Стан охорони праці і техніки безпеки», «Про підготовку до проведення сертифікації виробів». При розробці порядку денного для нарад необхідно особливу увагу звертати на формулювання тим доповідей і повідомлень. Теми повинні орієнтувати людей на участь в обговоренні конкретних проблем. Тому доцільно «розшифровувати» пункт порядку денного «Різне»- людина буде мати можливість заздалегідь підготувати і продумати свій виступ. Деякі промови не мають назв: привітальна, мітингова й інші.

Починаючи розробку тексту, необхідно визначити мету виступу. Оратор повинен ясно уявляти, якої реакції він домагається. Основні цілі публічного монологу - повідомлення і вплив. Оратор може поставити задачу інформувати слухачів, дати певні відомості. Чи він розраховує схвилювати аудиторію, сформувати у людей переконання, уявлення, що стануть мотивами їхньої поведінки, тобто закликає до якихось дій. Часто ці завдання перехрещуються, сполучаються в одному виступі. Свої прагнення і задачі варто повідомити слухачам.

Важливо оцінити склад майбутньої аудиторії. Хайнц Леммерман - автор підручника з риторики – закликає заздалегідь настроїтися на своїх слухачів, поставити себе на їхнє місце, «побачити речі їх очима». Необхідні дані про тих, на кого розрахована промова - це: освітній рівень, напрямок освіти (гуманітарна, технічна...), пізнавальні інтереси, стать, вік, ставлення до теми і до оратора.

Завжди легше говорити, звертаючись до однорідного (гомогенного) складу (дилетанти, фахівці, колеги, студенти, люди однакових політичних поглядів і т.д.). Що однорідніша аудиторія, то більш передбачена реакція на виступ. Звертаючись до молоді, не можна загравати, лестити, повчати, дорікати в незнанні, некомпетентності, підкреслювати свою перевагу, ухилятися від гострих проблем і питань. Перед слухачами з високим рівнем професійної чи наукової підготовки не можна виступати, якщо немає нових поглядів, підходів до рішення проблеми, не можна допускати повтори, тривіальні судження, демонструвати свою перевагу, зловживати цифрами, цитатами, ухилятися від суті проблеми.

У неоднорідній (гетерогенній) аудиторії виголошувати промову сутужніше. Якщо публіка різна за складом, треба, по можливості, адресувати якийсь фрагмент кожній групі. Варто заздалегідь подумати про те, що сказати окремим, особливо авторитетним, важливим персонам, якщо ви знаєте, що вони прийдуть.

Необхідно також з'ясувати чисельність аудиторії. Великою кількістю слухачів складніше керувати. У переважній більщості людина легковірна, схильна до знеособлювання, не здатна до критики, бачить усе у чорно - білих фарбах, реагує на емоції. Що більша аудиторія, то простіше, наочніше, образніше варто говорити. Знання своїх слухачів, «прицільна» підготовка промови здобувають особливе значення під час обговорення якогось важкого питання у вузькому колі фахівців, ділових людей.

Варто довідатися, у якій обстановці буде проходити виступ - у залі, у кабінеті, є чи там кафедра, стіл, мікрофон...

Кафедра допомагає сконцентрувати увагу на ораторі, за нею треба розташовуватися вільно, невимушено, установивши і намагаючись зберігати постійну відстань у 20 - 30 сантиметрів між ротом і мікрофоном.

Після ораторського виступу необхідний аналіз. Перш за все для того, щоб знайти, виділити і врахувати допущені недоліки.

Схема аналізу промови

Яка тема виступу? Чи досягнута його мета? Чи підходить тема аудиторії, чи викликає інтерес?

Який матеріал використаний у тексті виступу?

Яка композиція промови? Які методи викладу матеріалу використовуються?

Чи логічна, чи доказова промова?

Чи відповідає промова критеріям правильності, точності, виразності, багатства мовлення?

Який спосіб виголошення промови?

Чи дотримувався оратор вимоги техніки мовлення?

Який зовнішній вигляд оратора, чи доречні жести і міміка? Наскільки вільно він тримається перед слухачами?

Чи встановлений контакт з аудиторією? За допомогою яких засобів?

Визначте, до якого мовного типу належить оратор.

Питання для самоконтролю

1. Підготовка до публічного виступу.

2. Добір матеріалу і його систематизація.

3. Складання бібліографії.

4. Робота з джерелами інформації.

5. Види запису зібраного матеріалу.

6. Композиція ораторського виступу.

7. Вибір мовних засобів.

8. Виступ з промовою.

Методичні вказівки до виконання самостійної роботи №25

Розділ: Риторика

Тема: Створення власних висловлювань. Діалогічне мовлення (2год)

Студент повинен знати: вимоги до складання діалогу відповідно до запропонованої ситуації; розділові знаки при діалозі.

Студент повинен вміти: визначати тему бесіди та її зміст; добирати цікаві, переконливі аргументи на захист своєї позиції, зокрема і з власного життєвого досвіду; вести бесіду, демонструючи певний рівень вправності у її процесі (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо); висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється, змінює свою думку в разі незаперечних аргументів іншого; використовувати формули мовленнєвого етикету; дотримуватися норм української літературної мови.

План

1. Бесіда ( діалог) як форма спілкування двох або більшої кількості людей.

2. Розділові знаки при діалозі.

Література

1.Зубков М. Українська мова. Універсальний довідник. – Харків: ВД «ШКОЛА», 2009.

2.Козачук Г. Українська мова для абітурієнтів: Навчальний посібник/ Г.Козачук. – К.: Вища школа, 1997.

Практичні завдання

1. Прочитати. Вставити пропущені репліки. Поміркувати, яких реплік бракує в діалогічному тексті. Доповнити його.

— Маринко, ти коли приїхала?

— У неділю!

— …?

— Я брала участь у конкурсі. Було багато учасників, але я посіла ІІ місце, бо наполегливо готувалася до цього заходу.

— …?

— Моя сестра вступила до університету, тепер вона — студентка.

— …?

— Так, вона задоволена своїм досягненням.

— …?

— Я бачила її минулого тижня.

— …?

— Так, ми ж придбали нову квартиру з телефоном.

— …?

— Телефонуй будь-коли за номером 43-71-22.

2. Складіть діалог між двома друзями, один з яких довго перебував в лікарні, а другий пропонує допомогу в навчанні. У репліках використайте подані словосполучення.

Змушена(ий) була(в) пропустити, налаштована(ий) на серйозну роботу, надолужити прогаяний час, вивчити пропущений матеріал, принесені підручники, нерозв’язані задачі, ненаписані твори, запропонована допомога, зростаючий темп, вражаюча наполегливість.

3. Запишіть усі можливі формули вітання та прощання з близькими і незнайомими людьми. Поясніть різницю між цими виразами.

4.Складіть діалог на тему «Зустріч друзів після канікул(відпустки)», дотримуючись правил мовного етикету.

5. Випишіть з художніх творів два діалоги, один з яких відображав би живе, невимушене мовлення, інший – офіційну розмову людей. Порівняйте їх і зробіть висновок про особливості інтонації кожного з них.

6. Складіть пам’ятку «Як вести бесіду. Правила спілкування».

Питання для самоконтролю

1. Що називають діалогом?

2. Які розділові знаки використовуються при діалозі?

3. Як називаються слова кожної особи в діалозі?

4. Чи можна діалог замінити прямою мовою? Що при цьому зміниться?

Методичні вказівки до виконання самостійної роботи №26

Розділ: Риторика

Тема: Монологічне мовлення (2год)

Студент повинен знати: вимоги до складання монологічного висловлювання відповідно до запропонованої ситуації; стилі, типи і жанри мовлення.

Студент повинен вміти: готувати й виголошувати виступи на зборах, семінарах; складати відгук про твір мистецтва, статтю в газету, бібліографію, анотацію; роздуми відповідно до творчих завдань переказів, звіт про виконану роботу; вживати стилі, типи і жанри мовлення відповідно до ситуації спілкування, добираючи мовні засоби відповідно до задуму висловлювання, стилю, типу і жанру мовлення; редагувати написане згідно з вимогами до мовлення.

План

1. Виступ на зборах, семінарах (підготовлений і заздалегідь не підготовлений).

2. Відгук про твір мистецтва у публіцистичному стилі.

Практичні завдання

1. Підготуйте пам’ятку «Як готуватися до виступу на зборах, семінарах».

2. Продумайте і складіть план виступу на семінарі на одну із запропонованих тем.

· Українська мова як чинник державотворення.

· Мовний етикет.

3. Підготуйте виступ на одну із запропонованих тем.

· Сучасні молодіжні угруповання.

· Наркотики і підлітки.

· Щоб дозвілля було цікавим та корисним.

4. Напишіть відгук на останню книгу, яку ви прочитали.

Література

1.Зубков М. Українська мова. Універсальний довідник. – Харків: ВД «ШКОЛА», 2009.

2.Козачук Г. Українська мова для абітурієнтів: Навчальний посібник/ Г.Козачук. – К.: Вища школа, 1997