Національний банк України. Його задачі і функції.

Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного керування, юридичний статут, задачі і функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, законом «Про Національний банк України» і іншими законами України.

Структура Національного банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням. В систему НБУ входять:

- центральний апарат (м. Київ)

- філії (територіальні управління)

- розрахункові палати

- Банкнотно-монетний двір

- фабрика банкнотного паперу

- Державна скарбниця України

- Центральне сховище

- спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності НБУ.

НБУ має статутний капітал, який є державною власністю і складає 10 мільйонів гривень. Він є економічно самостійним органом, що здійснює витрати за рахунок власних прибутків у межах затвердженого кошторису.

Національний банк не відповідає по зобов'язанням органів державної влади, а органи державної влади не відповідають по зобов'язанням НБУ.

Одержання прибутку не є ціллю діяльності НБУ. Плановані прибутки і витрати відображаються в кошторисі його прибутків і витрат. НБУ за підсумками року у випадку перевищення кошторисних прибутків над витратами, затвердженими на поточний бюджетний рік, вносить у Державний бюджет України наступним за звітним роком позитивну різницю на покриття дефіциту бюджету, а перевищення витрат над прибутками відшкодовується за рахунок Державного бюджету України наступним за звітним.

Вищим органом управління НБУ є Рада НБУ, а органом управління - Правління НБУ. Рада НБУ складається з 14 членів, 7 із яких призначає Президент України шляхом прийняття відповідного указу. Засідання Ради проводяться не рідше одного разу в квартал, являючись повноважним лише при наявності не менш восьми його членів. Голова Ради НБУ і його заступники обираються Радою НБУ терміном на 3 роки.

Національний банк підзвітний Президенту України і Верховній Раді України в межах їхніх конституційних повноважень. Підзвітність означає:

- призначення на посаду і звільнення з посади Голови Національного банку Верховною Радою України за рекомендацією Президента України;

- призначення і звільнення від посад Президентом України половини складу Ради Національного банку;

- призначення і звільнення від посад Верховною радою України половини складу Ради Національного банку;

- звіт Голови Національного банку Верховній Раді України про діяльність Національного банку;

- надання президенту України двічі на рік інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі.

НБУ і Кабінет Міністрів України проводять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розробки і здійснення загальнодержавної програми економічного і соціального розвитку.

НБУ забороняється надавати прямі кредити як у національній, так і в іноземній валюті на фінансування витрат Державного бюджету України.

Національному банку забороняється:

1) бути акціонером або учасником банків в інших підприємствах, установах;

2) здійснювати операції з нерухомістю, крім тих, що пов'язані з забезпеченням діяльності національного банку і його установ;

3) здійснювати торгову, виробничу, страхову й іншу діяльність, яка не відповідає функціям НБУ.

Відповідно до Конституції України головною функцією НБУ є забезпечення стабільності грошової одиниці України. У виконанні своєї головної функції НБУ сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності.

Національний банк України виконує такі функції:

1) визначає і проводить грошово-кредитну політику;

2) монопольно проводить емісію національної валюти України й організує її обертання;

3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;

4) установлює для банків і інших фінансово-кредитних установ правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисти інформації, коштів і майна;

5) організує створення і методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації і статистики платіжного балансу;

6) визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками і фінансово-кредитними установами;

7) визначають напрямки розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує і контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності і засобів захисту банківської інформації;

8) здійснює банківське регулювання і нагляд;

9) веде Реєстр банків, їх філій і представництв, валютних бірж і фінансово-кредитних установ, проводить ліцензування банківської діяльності й операцій у передбачених законом випадках;

10) складає платіжний баланс, проводить його аналіз і прогнозування;

11) являє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках і інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;

12) здійснює відповідно до визначеного спеціальним законом повноваженнями валютне регулювання, визначає порядок проведення платежів в іноземній валюті, організує і здійснює валютний контроль за комерційними банками й іншими кредитними установами, які одержали ліцензію національного банку на проведення операцій з валютними цінностями;

13) забезпечує накопичення і зберігання золотовалютних резервів і проведення операцій із ними і банківськими металами;

14) аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових і валютних відношень;

15) організує інкасацію і перевезення банкнот, монет і інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації і перевезення банкнот, монет і інших цінностей;

16) реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі національного банку;

17) бере участь у підготовці кадрів для банківської системи;

18) здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.