Діагностування автомобіля в цілому

1.1 ОСНОВНІ ЗАДАЧІ І ЗМІСТ

Діагностування автомобіля в цілому проводять для визначення рівня показників його експлуатаційних властивостей: потужності, паливної економічності, безпеки руху і впливу на навколишнє середовище. Виявивши зниження цих показників у порівнянні з установленими нормами, проводять поглиблене діагностування, визначають конкретні несправності, регулюють механізми і виконують заключний контроль.

Діагностування автомобіля можливе при ходових випробуваннях чи використанні
стаціонарних стендових засобів. В експлуатаційних умовах ходові випробування
застосовують обмежено, головним чином для інспекторської перевірки гальм і визначення
лінійної витрати пального.

Більш ефективним є стаціонарне діагностування автомобіля за допомогою спеціальних стендів, які дозволяють задавати швидкісні і навантажувальні тестові режими роботи автомобіля.

Основними діагностичними параметрами експлуатаційних властивостей автомобіля є: колісна потужність і її похідні; швидкість руху, сила тяги, опір руху і вибіг; шлях, час і прискорення розгону, питома витрата пального на характерних швидкісних і навантажувальних режимах, гальмовий шлях, гальмові сили, час і величина уповільнення; бічні сили, які діють в плямі контакту шин з дорогою; токсичність відпрацьованих газів, рівень шуму.

Діагностування автомобілів по показниках потужності, економічності і впливу на навколишнє середовище.

Потужнісні й економічні дані автомобіля є основними факторами його ефективності. Дослідження показують, що до 30 % автомобілів експлуатують зі значним недовикористанням потужності і перевитратою пального. У 50 % випадків це може бути виправлене шляхом нескладних регулювань і усунення дрібних несправностей.

Відновлення колісної потужності автомобіля підвищує його середню швидкість руху, а отже, і продуктивність роботи автомобілів, а також знижує витрату пального. Розрахунки показують, що в міських умовах у результаті відновлення потужності технічна швидкість автомобіля може зрости на 7—8 %, а його продуктивність і економічність на 4-5 %.

Причини зниження потужнісних і економічних показників автомобіля можна виявити, аналізуючи рівняння потужності двигуна, приведеної до ведучих коліс автомобіля, виключаючи коефіцієнти та величини, що не залежать від технічного стану автомобіля.

Несправності, що приводять до зниження потужнісних і тягово-економічних показників автомобіля, виявляють шляхом виміру величини діагностичних параметрів за допомогою стендів тягових властивостей (СТВ).

Технологія діагностування автомобіля на СТВ наступна.

За допомогою силових стендів показники потужності автомобіля визначають, вимірюючи реактивний момент на статорі балансирно підвішеного навантажувального пристрою. Випробування проводять на двох режимах: максимального крутного моменту і максимальної потужності двигуна. На цих же режимах (для автобусів ще і на режимі холостого ходу) за допомогою витратоміра вимірюють витрату пального автомобілем.

Одночасно з визначенням тягово-економічних показників автомобіля визначають токсичність відпрацьованих газів і рівень шуму. Діагноз по потужності уточнюють, виключаючи вплив механічних втрат в агрегатах трансмісії і пробуксовки зчеплення. Якщо силовий СТВ в якості навантажувального пристрою має електродвигун, то опір трансмісії вимірюють, прокручуючи колеса автомобіля барабанами при нейтральному положенні в коробці передач. При гідравлічному й електродинамічному навантажувальному пристрої втрати в трансмісії вимірюють шляхом визначення вибігу автомобіля.

Діагностування автомобілів за показниками ефективності гальм.

За даними статистики, число ДТП, обумовлених несправностями гальм автомобілів, складає 40—45 % від всіх аварій, що відбуваються через технічні причини. Своєчасне виявлення характерних несправностей повинне забезпечуватися діагностуванням.

Діагностичні параметри гальм поділяються на дві групи, які забезпечують загальне і поелементне діагностування. До першої групи відносяться: гальмовий шлях і уповільнення автомобіля, гальмові сили і їхня різниця на колесах кожної осі, до другої — сила натискання на педаль, швидкість наростання і спаду гальмових сил, час спрацьовування гальмових механізмів, хід штоків гальмових камер, вільний хід педалі, продуктивність компресора тощо.

Перераховані діагностичні параметри вимірюють: шляхом ходових випробувань; у процесі експлуатації — вмонтованими засобами діагностування; у стаціонарних умовах — за допомогою гальмових стендів.

Стаціонарне діагностування гальмових показників автомобіля застосовують для одержання більш об'ємної і точної інформації про технічний стан його гальмових механізмів. Крім того, воно дозволяє не.тільки виявляти дефекти, але і контролювати якість їхнього усунення. Стаціонарне діагностування можливе за допомогою силових і інерційних гальмових стендів.

Силові гальмові стенди призначені для імітації руху автомобілів і виміру при цьому параметрів ефективності їхніх гальм.

Технологія діагностування на силовому гальмовому стенді наступна. Автомобіль установлюють колісьми на ролики стенда, вмикають приводні двигуни й, обертаючи колеса роликами стенда, поступово натискають на педаль гальма. Виникаючі при цьому гальмові сили вимірюють за величиною реактивних моментів на статорах електродвигунів. Одночасно вимірюють ряд інших діагностичних параметрів: залежність зміни гальмової сили від зусилля на педалі (при гідравлічному приводі); силу і сталість опору кочення незагальмованого колеса; час спрацьовування гальмових механізмів і ін. Виміряні величини діагностичних параметрів зіставляють з нормативами.

1.2. ДІАГНОСТИЧНІ ПАРАМЕТРИ

Таблиця 1.1. Діагностичні параметри рульового керування і гальмової системи автомобілів