Біноміальні коефіцієнти

Означення. Біном Ньютона – це вираз вигляду (a+b)ⁿ.

Біном розкладається в суму одночленів, які є добутками деяких степенів його доданків a і b. Школярі-восьмикласники знають формули розкладу бінома Ньютона в многочлен із степенями a і b при n=2 та 3:

(a+b)²=a²+2ab+b²,

(a+b)³=a³+3a²b+3ab²+b³.

Спробуємо розкласти (a+b)ⁿ в многочлен у загальному випадку n. Запишемо його у вигляді, пронумерувавши дужки:

1 2 … n

(a+b)(a+b)…(a+b).

Очевидно, що кожний доданок містить n множників – k множників a і n-k множників b, тобто має вигляд a^kb^n-k, де k£ n, k³ 0. Кожний такий доданок взаємно однозначно відповідає підмножині номерів дужок, з яких для утворення цього доданка ми брали множники a. Таким чином, доданків a^kb^n-k рівно стільки, скільки таких підмножин, тобто = . Отже,

(a+b)ⁿ =

Коефіцієнти при a^kb^n-k називаються біноміальними, оскільки записуються в розкладі бінома (a+b)ⁿ.

Біноміальні коефіцієнти мають очевидну властивість симетрії:

= =. .

Розглянемо окремі випадки бінома Ньютона:

при b=1 маємо (a+1)ⁿ = ,

при a=b=1 маємо (1+1)ⁿ = 2ⁿ = ,

при a= –1, b=1 маємо (–1+1)ⁿ = 0ⁿ = (–1)^k.

За останньою рівністю, зокрема, природно означити 0⁰ як 1, слідуючи за Доналдом Кнутом [****].

Запишемо біноміальні коефіцієнти для початкових значень n=0, 1, …, 5 у трикутну таблицю:

1 1

1 2 1

1 3 3 1

1 4 6 4 1

1 5 10 10 5 1

З таблиці видно, що кожний елемент, який не є першим у своєму рядку, є сумою елемента над ним і елемента, розташованого над ним і ліворуч:

= +

Ця тотожність називається правилом додавання. Існує багато різних її доведень. Ось " лобове":

Доозначимо біноміальні коефіцієнти при k< 0 та k> n як =0. Тоді правило додавання справджується за будь-яких значень k. Скористаємося цим доозначенням також і далі, розглядаючи суми, в яких додавання ведеться за нижнім коефіцієнтом k у виразах вигляду . Це дозволить не записувати межі, у яких змінюється k.

Доведемо ще одну тотожність, яка називається згорткою Вандермонда:

.

Якщо замінити k на k-m, а n – на n-m, то одержимо рівність

.

Вона має назву тотожності Коші. Доведемо спочатку цю рівність. Нехай є r дівчат і s юнаків. Праворуч маємо кількість способів вибрати з них усіх n осіб. Кожний доданок у сумі ліворуч задає кількість способів вибрати n осіб так, щоб серед них було k дівчат з r і n-k юнаків з s. Додавання цих кількостей по всіх можливих значеннях k дає кількість всіх способів вибрати з них усіх n осіб. Отже, вирази ліворуч і праворуч задають одну й ту саму кількість, тобто рівні. Якщо тепер замінити назад k на k+m, а n на n+m, одержимо початкову рівність.

Таблиця біноміальних коефіцієнтів зображається ще у вигляді так званого арифметичного трикутника, або трикутника Паскаля:

1 1

1 2 1

1 3 3 1

…

Розширимо поняття біноміальних коефіцієнтів на дійсні значення n. Згадаємо зв'язок між кількістю комбінацій з n елементів по k та кількістю їх розміщень без повторень: = (n)_k/k!, де (n)_k=n(n–1)…(n–k+1). Але останній добуток означений при будь-якому дійсному значенні n. Слідуючи Доналду Кнуту [****], замість цілого n розглянемо дійсне r: (r)_k=r(r–1)…(r–k+1). Тоді за дійсних значень r означимо як (r)_k/k!.