Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Примітка. Запам’ятати!
|
|
| Простий | Складений | ||
| Виражений одним словом | Виражений словосполученням, утвореним із двох або кількох повнозначених слів | ||
| Іменником у формі називного відмінка | Дніпро зеленим лукам рокопитав (М. Рильський) | Складні географічні та астрономічні власні назви | Малі Дубові Гряди ( назва села ) розсілися на горбах (Є. Гуцало) |
| Займенником у формі називного відмінка | Я не бував за дальніми морями (В. Симоненко) | Назви установ і посад | Верховна Рада України працює сесійно (З Конституції України). |
| Іншими частинами мови в значенні іменника (прикметником, числівником та ін.) | Семеро одного не ждуть(На-родна твор.) Дало посіяне жнива (О. Олесь) | Назви художніх творів, пароплавів, пам’яток та ін. | «Лісова пісня» Десяти- літтями не сходить зі сцени (З журналу). |
| Неозначе- ною формою дієслова | Бути – значить виконувати обов’язок (Є. Сверстюк) | Сполука іменника у формі називного відмінка з іменником в орудному відмінку з прийменником з | Циганка з циганом побились об заклад (Л. Боровиковський). |
| Сполука іменника, що має значення сукупності, з іменником у формі родового відмінка | Велика зграя журавлів кружляла Невисоко (М. Рильський). | ||
| Сполучення числівника з іменником | І три тополі стали на сторожі (Б. Стельмах). | ||
| Складений підмет може бути виражений і цілим реченням: «Б’ють пороги» - кантата Миколи Лисенка. Якщо виражений іменником підмет поширюють займенники весь або сам, він становить із ними один член речення: І ось нарешті вся сім’я зібралась (І. Доценко). |
-7-
Згадаємо, що входить в поняття граматичної основи.
Підмет – це головний член речення, що означає предмет (особу, явище, поняття), про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? або що?.
Присудок – головний член речення, що означає дію, стан або ознаку предмета, вираженого підметом, і граматично підпорядковується йому; присудок відповідає на питання що робить?, що з ним робиться?, який він є?, хто або що він є? ким він є?.
Підмет підкреслюють однією рискою, присудок – двома:
Козак не боїться ні тучі, ні грому (Народна творчість).
