Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Відновлення козаччини
|
|
Після Руїни Правобережна Україна залишала знелюднілою, і польський уряд, якому відійшла ця територія за Андрусівським, а згодом за Вічним за ром, вирішив поновити козацький стан у П. У 1684 р. Яном III Собеським було відновлене Військо Запорозьке, очолюване запорож-цем Андрієм Могилою. Було створено чотири полки (Богуславський, Корсунський, Брацлавський і Бідецерківський). Реєстр становив дві тисячі осіб. Того ж року в турецькій частині Правобережжя був обраний гетьман Теодор Сулименко, якого визнав султан.
Боротьба між гетьманами закінчилася перемогою А. Могили і стратою його суперника. З 1699 р. вся територія Правобережжя відійшла Речі Посполитій.
Людей закликали оселятися в слободах, де всі отримували податкові пільги, заново заселяти покинуті села. Заселяли навіть передбачену Вічним миром нейтральну зону на південь від Києва. Гетьману I. Самойловичу навіть довелося силоміць утримувати переселенців з Лівобережжя на Правобережжя.
Палїівщина (1700-1704 pp.) — національно-визвольне повстання на Правобережній Україні під проводом білоцерківського полковника Семена Паліяi (Гурка).
Семен Гурко народився в козацькій родині, вчився у Києво-Могилянській колегії'. Був людиною непересічних військових та організаційних талантів, організатором походів проти татар. Після розгрому повстання засланий до Тобольська за наклепом Мазепи, який бачив у ньому небезпечного суперника. У1709 р. повернувся в Україну і навіть спостерігав за Полтавською битвою. Гурпа помер 1710 р., похований у Межигірському монастирі під Києвом.
Причини повстання:
1) у зв'язку з переходом правобережних української земель від Туреччини до Речі Посполитої (1699) відпала потреба в козацтві, тому польський уряд розпустив козацькі формування;
2) із заселенням спустошених земель Правобережжя селянами і козаками сюди повертається і польська шляхта, яка прагне відновити свої володіння.
Територія: Поділля, Брацлавщина, Київщина, Східна Волинь.
Рушійні сили: передусім козацька чернь, селянство, міщани, українська шляхта.
Перебіг подій:
— у 1700 р. козацька армія під проводом С.Палія відбила напади польського війська на Фастів;
— на підтримку козаків спалахнули селянські повстання;
— повстанці звернулися по допомогу до запорожців, Мазепи та Московського царства. Проте Росія була союзницею Польщі у Північній війні, тому допомогу надати не змогла;
— армія Палія захопила Немирів, Бар, Вінницю, Брацлав, Білу Церкву. Було заявлено про намір звільнити Україну від польського панування;
— із 1703 р. перевагу здобувають польські війська;
— у 1704 р. московсько-козацьке військо зайняло територію Правобережжя, яке автоматично перейшло під гетьманство І. Мазепи.
Наслідки повстання:
— було жорстоко придушене спільними діями польських і російських військ;
— до 1709 р. Україна була об'єднана під булавою І. Мазепи, який збільшив кількість полків, призначав на посади полковників, вірних собі людей та роздавав землі старшині й українській шляхті.