Особливості адмін відповідальності юрид. осіб.

Відповідно до КпАП суб'єктами адмін відповідальності є лише фізичні особи. Однак, на законодавчому рівні встановлено адміністративну відповідальність і юрид. осіб. Інтенсивний розвиток цього виду відповідальності розпочався після здобуття Україною незалежності й був зумовлений процесами зростання підприємництва та становлення ринкової економіки, які призвели до утворення значної кількості юрид. осіб, заснованих на приватній і колективній формах власності.

Як відомо, юрид. осіб визнають суб'єктами правових відносин майже в усіх галузях права, за винятком тих, де це неможливо, виходячи з природи самих відносин (наприклад, у сімейному).

Вступаючи у правові відносини, юридичні особи, як і фізичні, своїми діями можуть реалізовувати надані їм права та виконувати обов'язки, тобто здійснювати правомірну поведінку, але можуть і порушувати їх, тобто здійснювати неправомірну поведінку. За окремі вияви неправомірної поведінки законодавством передбачено притягнення порушника, в нашому випадку юридичної особи, до правової відповідальності.

А ч. 2 п. 2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів встановлює, що виготовлення, реалізація товару, виконання робіт, надання послуг, які не відповідають вимогам нормативних документів, тягне накладення на суб'єктів господарської діяльності стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару.

Ознаки, притаманні адміністративній відповідальності: змушення (спонукання) порушника до виконання загальнообов'язкових правил, установлених у сфері держ управ-ня, адмін. стягнення у вигляді штрафу, негативні наслідки матер. (фінансового) хар-р, що настають для порушника.

Тобто є всі підстави говорити про адміністративну відповідальність юрид. осіб, як про самостійний вид адмін відповідальності. Він тісно переплітається з адмін.ю відповідальністю фізичних осіб. Так, у разі скоєння правопорушення юрид. особою можливо три види правових наслідків: притягнення до відповідальності посадової особи, як за порушення митних правил; притягнення до відповідальності одночасно і юридичної, і посадової осіб, як у разі скоєння порушення в сфері обмеження монополізму; притягнення до відповідальності лише юридичної особи, як у випадку порушення правил містобудування.

Це зумовлено переважно тим, що в КпАП юридичні особи не згадуються, окремий кодифікований акт, присвячений цьому питанню, відсутній, а правові норми, які складають згаданий вид адмін відповідальності, не об'єднано в цілісну сист.

Однак, ретельний аналіз чинного законодавства дозволяє стверджувати, що все вищенаведене свідчить не про відсутність адмін відповідальності юрид. осіб, а навпаки, про те, що інститут адмін відповідальності юрид. осіб перебуває в процесі становлення.

Вагомим кроком щодо розв'язання цієї проблеми стало прийняття Господарського кодексу України (ГКУ), главу 28 якого повністю присвячено загальним питанням адмін відповідальності юрид. осіб. У ній встановлено перелік адмін стягнень, які законодавець називає адмін.-господарськими санкціями, надано характеристику кожному з них, визначено термін їх застосування та гарантії прав юрид. осіб у разі неправомірного притягнення їх до відповідальності.

Тобто ГКУ можна назвати не лише законом, який офіційно визнав адміністративну відповідальність юрид. осіб, а і першим кодифікованим актом, який містить загальні положення щодо такої відповідальності. Його положення стосуються не всіх її випадків, але значної частини з них.

Надалі, щоб забезпечити ефективне функціон-ня розглянутого виду адмін відповідальності, слід встановити чіткий перелік юрисдикційних органів, а також загальні правила щодо притягнення юрид. осіб до адмін відповідальності. Стан справ, наявний нині, коли в кожного держ органу розроблений свій, окремий і здебільшого дуже недосконалий, порядок накладення адмін стягнень (розгляду справ про адміністративні правопорушення з боку юрид. осіб), а в багатьох випадках він взагалі відсутній, є незадовільним.