Виправні роботи й адмін арешт як адмін. стягнення.

Виправні роботи (ст. 31 КпАП) — одне з найбільш суворих адмін стягнень матер. хар-р. Застосовується до осіб, винних у скоєнні адмін правопорушень підвищеної суспільної небезпечності, і полягає в примусовому, тривалому за часом впливі на матеріальні інтереси правопорушника. Перелік адмін правопорушень, за вчинення яких може застосовуватися це стягнення, невеликий.

Виправні роботи призначаються тільки як основне стягнення. Особа, яка вчинила адмін правопорушення, відбуває його за місцем постійної роботи — на підприємстві, установі чи організації, незалежно від форми власності. Граничний термін виправних робіт —2 місяці.

Основним із правообмежень, що супроводжують виправні роботи, є утримання до 20% заробітку правопорушника в дохід держ.. При цьому до суми заробітку включаються: заробітна плата на основному місці роботи і за сумісництвом, гонорари, одержувані за договорами і трудовими угодами. Відрахування провадяться незалежно від наявності інших претензій до працівника по виконавчих документах, які можуть досягти максимум 70% заробітку. Мінімальний відсоток заробітку, що може утримуватися з винного, законом не визначений. У тих випадках, коли особі, яка відбуває виправні роботи, не призначений твердий заробіток, утримуваний відсоток заробітку визначається, виходячи з його середньої заробітної плати.

Не допускаються утримання з пенсій і допомог, одержуваних у порядку соціального забезпечення і страхування, із виплат одноразового хар-р.

Для застосування виправних робіт, як виду адмін стягнення, встановлені певні обмеження. Згідно із чинним законодавством, вони не можуть призначатися непрацездатним особам — пенсіонерам за віком, по інвалідності, вагітним.

Початком терміну відбування виправних робіт вважається день одержання адміністрацією підприємства, установи чи організації, де працює порушник, копії постанови по справі про адмін. правопорушення. Якщо до дня отримання адміністрацією копії постанови правопорушник перебував у відпустці, то початком обчислення відбування виправних робіт вважається перший день після повернення на роботу.

У разі ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства, невідбутий термін виправних робіт постановою судді може бути замінений штрафом у розмірі, встановленому КпАП, чи адмін. арештом з розрахунку один день арешту за три дні виправних робіт, але не більше ніж на 15 діб (ст. 325).

У період відбування стягнення у вигляді виправних робіт забороняється надання чергової відпустки. Виправні роботи призначаються лише постановою районного (міського) суду, не тягнуть судимості і не є підставою для звільнення з роботи.

Адмін арешт (ст. 32 КпАП) — короткочасне, до 15 діб, позбавлення волі особи, що вчинила адмін правопорушення підвищеної суспільної небезпечності, із залученням цієї особи до суспільно корисних робіт без оплати праці.

Адмін арешт — найсуворіше адмін стягнення, і застосовується згідно з ч. 1 ст. 32 КпАП лише у виняткових випадках за окремі види правопорушень, які хар-ться підвищеним ступенем суспільної небезпеки. При виконанні постанови про застосування адмін арешту арештовані піддаються особистому оглядові (ст.ст. 326–328 КпАП).

Законодавець встановлює вичерпний перелік осіб, до яких забороняється застосовувати адмін арешт: вагітні жінки; жінки, які мають дітей у віці до 12 років; неповнолітні; інваліди першої та другої груп. Застосування адмін арешту не тягне судимості, не є підставою для звільнення з роботи і не перериває виробничого стажу, однак заробітна плата за місцем постійної роботи на час перебування під арештом не виплачується.

Адмін арешт застосовується лише судом. Постанова суду щодо цього виконується негайно після її винесення. Осіб, підданих адмін арешту тримають під вартою в місцях, визначених органами внутрішніх справ. Строк адмін затримання зараховується до строку адмін арешту. Залучення до праці осіб, підданих адмін арешту, покладається на ОМС.