Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.
|
|
Зараз помандруємо до Росії першої половини XIX ст. Для російського образотворчого мистецтва були характерні романтизм і реалізм. Однак офіційно визнаним методом був класицизм. Академія мистецтв стала консервативною і відсталою установою, перешкоджала будь-яким спробам свободи творчості. Вона вимагала суворо йти за канонами класицизму, заохочувала написання картин на біблійні та міфологічні сюжети. Молодих талановитих російських художників не задовольняли рамки академізму. Тому вони частіше зверталися до портретного жанру.
Кіпренський О.А (1782-1836) – російський художник, видатний майстер російського образотворчого мистецтва романтизму, відомий як чудовий портретист. Його портрет молодого, овіяного поетичною славою А.С. Пушкіна є одним з кращих в створенні романтичного образу. У Кіпренського Пушкін виглядає урочисто, романтично, в ореалі поетичної слави.
Реалістичну манеру відбивали твори В.А. Тропініна (1776-1857). Його ранні портрети, написані в стриманій барвистої гамі (сімейні портрети графів Маркових 1813-го і 1815-го років), ще цілком належать до традиції Просвітництва. Пізніше колорит живопису Тропініна стає інтенсивніше, обсяги зазвичай ліпляться більше чітко і скульптурно, але найголовніше - вкрадливо наростає суто романтичне відчуття рухомий стихії життя, лише частиною, фрагментом якої здається герой портрета.Такий і О.С. Пушкін на знаменитому портреті 1827: поет, поклавши руку на стос паперу, як би «слухає музи», вслухається у творчу мрію.
– 
Зрівняйте портрети О.С.Пушкіна, виконані О.А.Кіпренським та В.А.Тропініним.
Великим витвором мистецтва є картина «Останній день Помпеї» К. П. Брюллова (1799-1852). Художник знайшов дивовижні фарби для зображення трагедії древнього міста. Картина проникнута високими гуманістичними ідеалами. Вона показує мужність людей, їх самовідданість, проявлені під час страшної катастрофи.
Брюллов був в Італії на відрядженні Академії мистецтв. У цьому навчальному закладі було добре поставлено навчання техніці живопису і малюнка. Проте академія однозначно орієнтувалася на античну спадщину і
героїчну тематику. Для академічного живопису були характерні декоративний пейзаж, театральність загальної композиції. Сцени з сучасного
життя, звичайний російський пейзаж вважалися негідними пензля художника. Класицизм в живопису отримав назву академізму. Брюллов був пов'язаний з Академією всією своєю творчістю.
У першій половині XIX ст. в російську живопис входить побутовий сюжет. Одним з перших до нього звернувся О. Г. Венеціанов (1780-1847). Він присвятив свою творчість зображенню життя селян. Це життя він показує в ідеалізованому, прикрашеному вигляді, віддаючи данину модному тоді сентименталізму. Однак картини Венеціанова «Тік», «На жнивах. Літо», «На ріллі. Весна», «Селянка з волошками», " Захарка ", " Ранок поміщиці " відображаючи красу і благородство простих російських людей, служили утвердженню гідності людини незалежно від її соціального положення
Його традиції продовжив Павел Андрійович Федотов(1815- 1852 ). Його полотна реалістичні, наповнені сатиричним змістом.Свій шлях художника-сатирика він починав будучи офіцером-гвардійцем. Тоді він робив веселі, пустотливі замальовки армійського побуту. У 1848 р. на академічній виставці була представлена його картина «Свіжий кавалер».
Це була зухвала глузування не тільки над тупим, самовдоволеним чиновництвом, а й над академічними традиціями. Брудний халат, куди зодягнувся головний герой картини, дуже нагадував античну тогу.Комедійно-сатиричний характер мають і інші картини Федотова («Сніданок аристократа», «Сватання майора»). Останні його картини дуже сумні («Анкор, ще анкор!», «Вдовушка»). Сучасники справедливо порівнювали П.А. Федотова в живописі з Н.В. Гоголем у літературі. Викриття виразок кріпосницької Росії - основна тема творчості Павла Андрійовича Федотова.