Який напрям у мистецтві є ведучим у Росії XIX ст?

Ми знаходимося у Росії другої половини XIX ст. Цей період ознаменувався розквітом російського образотворчого мистецтва. Він став справді великим мистецтвом. Остаточно утвердився реалізм - правдиве і всебічне відображення життя народу, прагнення перебудувати це життя на засадах рівності і справедливості. Центральною темою мистецтва став народ, не тільки пригноблений, а й народ - творець історії, народ-борець, творець всього кращого, що є в житті. Затвердження реалізму в мистецтві проходило знову ж у впертій боротьбі з офіційним направленням, представником якої було керівництво Академії мистецтв. Діячі академії переконували своїх учнів ідеїми про те, що мистецтво вище за життя, висували лише біблійну і міфологічну тематику для творчості художників.

У 1863-му 14 юнаків, найкращих випускників імператорської Академії мистецтв Петербурга, на чолі з Іваном Крамським демонстративно покинули навчальний заклад після того, як їм відмовили у праві самостійно вибрати теми дипломних робіт. «Бунт чотирнадцятьох» виявився першим випадом проти академічної традиції, що відірвалася від реальності. Об'єднання майстрів реалізму в одну когорту — Петербурзьку артіль художників — стало переворотом в академічному російському мистецтві. Ідея про нове призначення живопису — відображувати блиск і вбогість суспільства повною мірою — стала єдиною для учасників культурного заколоту. У 1869 році московські живописці Мясоєдов, Пєров, Маковський, Прянишников і Саврасов запропонували активістам Артілі об'єднатися і створити художнє товариство нового типу, яке, виконуючи просвітницьку місію, організовувало б безплатні пересувні виставки (звідси й назва — передвижники) у різних куточках Російської імперії. Через рік новостворене Товариство пересувних виставок було офіційно зареєстровано. У різний час до його складу входили понад сто художників, серед яких Василь Пєров, Іван Крамськой, Володимир Маковський, Микола Ґе, Олексій Саврасов, Іван Шишкін, Архип Куїнджі, Віктор Васнецов, Ілля Рєпін, Ісаак Левітан. За 53 роки свого існування (до розпаду в 1923-му) передвижники провели 48 виставок у Петербурзі, Києві, Москві, Харкові, Одесі, Казані, Ризі та інших містах.

Ідейним вождем Товариства пересувних виставок був І. М. Крамськой (1837-1887) - чудовий художник і теоретик мистецтва. Крамськой боровся проти так званого «чистого мистецтва». Він закликав художника

бути людиною і громадянином, своєю творчістю боротися за високі суспільні ідеали. У творчості Крамського головне місце займала портретна живопис. Крамськой створив цілу галерею чудових портретів російських письменників, художників, громадських діячів: Толстого, Салтикова-Щедріна, Некрасова, Шишкіна та інших. Йому належить один з кращих портретів Лева Толстого. Пильний погляд письменника не залишає глядача, з якої б точки він не дивився на полотно.

Мабуть, найбільшу данину ідейності віддав В. Г.Перов (1834-1882). У своїх творах Перов пристрасно викриває існуючийлад, з великою майстерністю і переконливістю показує важку долюнароду. У картині «Сільський хресний хід на Великдень» художник показав російськесело в вихідний день, злидні, безпробудне пияцтво, сатиричнозобразив сільське духовенство. Вражає своїм драматизмом, безвихідноюскорботою одна з кращих картин Перова - «Проводи небіжчика», якарозповідає про трагічну долю родини, що залишилася без годувальника.