Суть, мета і завдання проектної технології

Метод проектів (лат. projectus — спрямований уперед) — техно­логія організування навчання, за якої учні здобувають знання, набувають умінь і навичок у процесі планування і виконання прак­тичних завдань — проектів.

Критеріальні вимоги до методу проектів:

— наявність освітньої проблеми;

— дослідницький характер пошуку шляхів розв’я­зання;

— структурування діяльності відповідно до класич­них етапів проектування;

— моделювання умов для виявлення учнями на­вчальної проблеми;

— самодіяльний характер творчої активності учнів;

— практичне або теоретичне значення результату діяльності;

— педагогічна цінність.

Ключовим аспектом у роботі за проектною системою є виконання проекту — завдання, індивідуального чи групового дослідження, тісно пов’язаного з повсякденним життям у різних його проявах. Метод проектів є дидактичним засобом активі­зації пізнавальної діяльності учнів, розвитку креативного мислення та формування визначених у них особистісних рис. Три «кити», на яких тримається цей метод на­вчання, — самостійність, діяльність, результативність.

Мета проектної технології полягає в реалізації побу­дованого на суб’єкт-суб’єктній взаємодії оптимального навчально-виховного процесу, створенні умов для само­навчання учнів, стимулювання їхньої ініціативи, інтересів та особистих устремлінь.

Використання методу проектів розв’язує багато завдань: розвиток пізнаваль­них навичок і критичного мислення учнів, сфери комуні­кації, формування вміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі тощо.

Метод навчальних проектів припускає розв’я­зування певної значущої для учнів проблеми, яка пе­редбачає використання різноманітних методів, засобів навчання, а також інтегрування знань, умінь із різних галузей науки, техніки, технології та творчих галузей.

Виконання навчальних проектів активізує самостій­ну дослідницьку поведінку учнів, спрямовану на пошук та отримання нової інформації. Вона відіграє важливу роль у розвитку пізнавальних процесів усіх рівнів, у навчанні, набутті соціального досвіду, соціальному та особистісному розвитку.

У процесі спостереження за виконанням проектної діяльності вчитель одержує інформацію про формування життєвого і професійного самовизначення учня.

Метод проектів дає змогу до­сліджувати проблеми і розробляти конкретний кінцевий продукт; передбачає отримання практичного результату, а не тільки пошук певної інформації. Основа цієї технології — не інформацій­ний, а діяльнісний підхід, спрямований на розвиток в учнів комплексу розумових здібностей (розуміння, ре­флексії, конструктивної уяви, творчості), критичного і творчого мислення, уміння побачити, сформулювати і розв’язати проблему, орієнтуватися в інформаційному просторі.

У проекті учні стають рівноправними членами творчого колективу, що допомагає їм об’єднуватися за інтереса­ми. Під час реалізації проекту вони вчаться надавати допомогу своїм товаришам, самостійно орієнтуватися в інформаційному про­сторі, бути обов’язковими і відповідальними.

У процесі проектної діяльності школярі вчаться пла­нувати роботу, прогнозувати її результати, використову­вати різні джерела інформації, аналізувати і порівнюва­ти факти, аргументувати власні судження, приймати рі­шення, налагоджувати соціальні контакти, розподіляти обов’язки, взаємодіяти, представляти результати перед аудиторією, оцінювати свою діяльність та партнерів.

Важливим аспектом організування проектної діяль­ності є мотивація учнів. Вона позитивна найчастіше в тому разі, коли виконання проекту передбачає набуття школярами не тільки навчального, а й соціального дос­віду. Принципами реалізації про­ектної діяльності мають бути: реальне партнерство уча­сників, налаштованість на результат, конкретизація і планування діяльності, виховний і розвивальний вплив.