Методологічний інструментарій визначення вартості грошових засобів з урахуванням фактора інфляції

В інвестиційній практиці постійно приходиться враховувати фактор інфляції, яка через певний проміжок часу обезцінює вартість грошових коштів. Це пов’язано з тим, що ріст інфляції (індексу середніх цін) викликає відповідне зниження купівельної спроможності грошей.

Концепція врахування впливу фактора інфляції в керуванні різними аспектами підприємства полягає в необхідності реального відображення вартості його інвестиційних активів і грошових потоків, а також у забезпеченні відшкодування втрат інвестиційних доходів, що викликані інфляційними процесами, при здійсненні різних інвестиційних операцій.

При розрахунках, які пов’язані з коректуванням грошових потоків в процесі інвестування з врахуванням інфляції, прийнято використовувати два основних поняття – номінальна та реальна сума грошових коштів.

Номінальна сума грошових коштів представляє собою оцінку її величини без врахування змін купівельної спроможності грошей.

Реальна сума грошових коштів представляє собою оцінку її величини з врахуванням змін купівельної спроможності грошей у зв’язку з процесом інфляції. Така оцінка може проводитися при визначенні як теперішньої, так і майбутньої вартості грошових коштів.

Якщо оцінка доходів і витрат відбувається при вільному інвестуванні за умов впливу ринкових процесів, то доцільно використовувати реальні виміри грошових потоків. Проте, коли інвестування відбувається за довгостроковими контрактами, оцінку грошових потоків більш коректно здійснювати в номінальних значеннях.

Перетворення номінальних грошових потоків на реальні можливе через використання відповідного індексу інфляції.

При оцінці в умовах інфляції вартість не повинна залежати від того, чи в номінальних, чи в реальних величинах її визначають. Об'єктивність оцінки досягається через застосування відповідної ставки дисконтування. Якщо потоки розглядаються в номінальних величинах, для їх оцінки має застосовуватись номінальна ставка. У випадку з реальними грошовими потоками оцінка відбувається через реальну ставку дисконтування.

Методичний інструментарій формування реальної процентної ставки з урахуванням фактора інфляції ґрунтується на прогнозованому номінальному її рівні на інвестиційному ринку (результати такого прогнозу відбиті звичайно в цінах ф'ючерсних і опціонних контрактів, що укладаються на фондовій біржі) і результатах прогнозу річних темпів інфляції. В основі розрахунку реальної процентної ставки з урахуванням фактора інфляції лежить Модель Фішера:

Ip = (I ­ TI) / (1 + TI), де:

Ір – реальна процентна ставка у визначеному періоді (десятковий дріб);

І – номінальна процентна ставка у визначеному періоді (десятковий дріб);

ТІ – темп інфляції у визначеному періоді (десятковий дріб).

Методичний інструментарій оцінки вартості грошових коштів з урахуванням фактора інфляції дозволяє здійснювати розрахунки як майбутньої, так і теперішньої їх вартості з відповідною " інфляційною складовою". В основі цих розрахунків лежить сформована реальна процентна ставка.

1. При оцінці майбутньої вартості грошових коштів з урахуванням інфляції використовується формула, що являє собою модифікацію розглянутої раніше Моделі Фішера:

FIH = Р * [(1 + Ір) х (1 + ТІ)]t, де

FIH – номінальна майбутня вартість внеску (грошових коштів), що враховує інфляцію;

Р – первісна сума внеску;

Ір – реальна процентна ставка (десятковий дріб);

І – прогнозований темп інфляції (десятковий дріб);

t – кількість інтервалів, за якими здійснюються процентні платежі.

В інвестиційних розрахунках важливо врахувати вплив на цінність проекту інфляції. Якщо в умовах інфляції номінальну ставку відсотка розглядати як складну, то її можна умовно поділити на дві складові – реальну ставку і поправку на інфляцію, яку прийнятоназивати " інфляційною премією". Саме ця складова має забезпечити відшкодування інвестору втрат, що спричинені інфляцією, і отримання цільового розміру інвестиційного прибутку в реальному вимірі. Розмір даної премії, необхідний для компенсування втрат реальної суми доходу інвестора від інфляції, і розраховується по формулі:

Пі = Dp х Ti, де

Пі - сума інфляційної премії;

Dp - реальний середньо ринковий рівень доходу від інвестицій;

Ti – річний темп інфляції.

Слід зазначити, що прогнозування темпів інфляції являє собою досить складний і трудомісткий ймовірнісний процес, який значною мірою зазнає впливу суб'єктивних факторів. Тому в практиці інвестиційного менеджменту може бути використаний більш простий спосіб обліку фактора інфляції. З цією метою вартість грошових коштів при їх наступному нарощенні та розмір необхідного доходу при наступному його дисконтуванні перераховується заздалегідь з національної валюти в одну з " сильних" (тобто найменше підвладнийінфляції) вільно конвертованих валют. Процес нарощення і дисконтування вартості здійснюється потім по реальній процентній ставці (мінімальній реальній нормі прибутку на капітал). Такий спосіб оцінки дійсної чи майбутньої вартості необхідного доходу дозволяє взагалі виключити з її розрахунків фактор інфляції всередині країни.