Розташування зубів у зубній дузі.

Формувати зубну дугу на верхній щелепі треба за формою параболи, що дає можливість краще поєднати верхню зубну дугу з ниж­ньою, яка повинна мати форму напівеліпса. Створенню умов для рівноваги при двобічному жувальному навантаженні у майбутніх зубних протезів сприяє симетричність у постановці правої і лівої половин верх­ньої зубної дуги. Вона ж сприяє отриманню однакової дов­жини половини зубної дуги. Симетричність постановки перевіряють циркулем

При встановленні жувальних зубів керуються двома дотичними лі­ніями, які перетинають­ся на щічній поверхні переднього горба першого моляра. Перша (передня) дотична лінія йде від опуклості щічної поверхні ікла до щічної поверхні переднього горба першого моляра, де перетинається з другою (задньою) дотичною лінією, яка про­ходить між переднім щічним горбом першого моляра і заднім щічним горбом другого моляра. Правильність положення жувальних зубів відносно дотичних ліній перевіряють, прикладаючи лінійку до щічних поверхонь вказа­них зубів.

Положення нижніх бічних зубів у ділянці їх жувальної поверх­ні при постановці визначаєть­ся жувальною поверхнею антагоністів (верхніх жувальних зубів). При цьому дотримуються правильного міжзубного контакту горбів з міжгорбковими борознами. Напрямок вертикальних вісей нижніх зубів повинен відповідати напрямку міжальвеолярних ліній. Це легко здійснити, бо верхні зуби також ставилися з врахуванням напрямку вказаних ліній.

Такий метод постановки зубів (за Васільєвим) створює умови для множинного контакту зубів не тільки в положенні центральної оклюзії, але й, як зазначалося, і в інших оклюзіях (передній і бічних), а також, що особливо важ­ливо, при жувальних рухах нижньої щелепи. Це надає протезам доброї стабілізації під час жувальної функ­ції і, отже, створює умови для відновлення жувального апарату після повної втрати зубів. Тому така постановка штучних зубів справедливо називається анатомічною.