А. Приклади класифікації систем

Існує декілька варіантів класифікації систем. Перш за все пе­редбачається їх ділення на два види - абстрактні та матеріальні

Матеріальні системи є об'єктами реального часу. Серед всього різноманіття матеріальних систем існують природні та штучні системи.

Природні системи є сукупністю об'єктів природи, а штучні сис­теми — сукупність соціально-економічних або технічних об'єктів.

Природні системи, у свою чергу, підрозділяються на астрокос-мічні та планетарні, фізичні та хімічні.

Штучні системи можуть бути два класи систем: технічні й організаційно-еконо­мічні системи.

У основі функціонування технічних систем лежать процеси, що здійснюються машинами, а в основі функціонування організаційно-економічних систем - процеси, що здійснюються людино-машин-ними комплексами.

Абстрактні системи — це умоглядне представлення образів або моделей матеріальних систем, які підрозділяються на описові (логічні) та символічні (математичні).

Логічні системи є результатом дедуктивного або індуктивного представлення матеріальних систем. їх можна розглядати як системи понять і визначень (сукупність уявлень) про структуру, про основні закономірності станів і про динаміку матеріальних систем.

Символічні системи є формалізацією логічних систем, вони під­розділяються на три класи:

статичні математичні системи або моделі, які можна розгля­дати як опис засобами математичного апарату стану матеріальних систем (рівняння стану);

динамічні математичні системи або моделі, які можна розгля­дати як математичну формалізацію процесів матеріальних (або абст­рактних) систем;

квазістатичні (квазідинамічні) системи, що знаходяться в не­стійкому положенні між статикою і динамікою, які при одних діях поводяться як статичні, а при інших діях - як динамічні.

інші класифікації, зокрема розділяють:

1. Великі системи (ВС) — це системи, що не спостерігаються од­
норазово з позиції одного спостерігача або в часі, або в просторі. У таких випадках система розглядається послідовно по частинах

Складні системи (СС) — це системи, які не можна скомпоновати з деяких підсистем.

Системи можна порівнювати за ступенем складності, використо­вуючи різні аспекти самого цього поняття:

а) шляхом порівняння числа моделей СС;

б) шляхом зіставлення числа мов, використовуваних у СС;

в) шляхом порівняння числа об'єднань і доповнень метамови.

3. Динамічні системи (ДС) - це системи, що постійно змінюються.
Будь-яка зміна, що відбувається в ДС, називається процесом.

Якщо у системи може бути тільки одна поведінка, то її назива­ють детермінованою системою.

Імовірнісна система - система, поведінка якої може бути перед­бачена з певним ступенем вірогідності на основі вивчення її минулої поведінки (протоколу).

Властивість рівноваги - здатність повертатися в первинний стан (до первинної поведінки), компенсуючи збурення з боку се­редовища.

Самоорганізація ДС - здатність відновлювати свою структуру або поведінку для компенсації збурюючих дій або змінювати їх, при­стосовуючись до умов навколишнього середовища.

Інваріант поведінки ДС - те, що залишається незмінним в її по­ведінці в будь-який відрізок часу.

4. Кібернетичні, або керівні системи (КС) — системи, за допомо­
гою яких досліджуються процеси управління в технічних, біологіч­
них і соціальних системах. Центральним поняттям тут є інформація -
засіб дії на поведінку системи. КС дозволяє гранично спростити про­
цес і управління, що важко розуміються в цілях рішення завдань до­
слідження проектування.

Важливим поняттям КС є поняття зворотного зв'язку (33). 33 -інформаційна дія виходу на вхід системи.

5. Цілеспрямовані системи (ЦС) - системи, що володіють цілес­
прямованістю (управлінням системи і приведенням до певної поведі-

нки або стану, компенсуючи зовнішні збурення). Досягнення мети в більшості випадків має імовірнісний характер.