Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Класифікація економіко-математичних моделей
Найбільше розповсюдження в економіці взагалі і при оптимізації ухвалюваних управлінських рішень, зокрема, мають математичні моделі - ідеальні, такі, що будуються і досліджуються без застосування яких-небудь спеціальних пристосувань, лише в голові людини і на папері, або фізичні, такі, що реалізуються за допомогою засобів електроніки й обчислювальної техніки. Економїко-математична модель -це сукупність математичних виразів, що описують економічні об'єкти, процеси та явища, дослідження яких може дати нову інформацію про самі явища, процеси й об 'єкти за різних умов їх здійснення. Класифікація моделей, запропонована Алдохіним І. П., представлена нарис. 2.5. Найповніше розроблені та широко вживані моделі математичного програмування. Залежно від властивостей функцій моделі математичного програмування підрозділяють на ряд окремих груп: лінійного програмування, і нелінійного програмування. Остання група складається з опуклого і неопуклого програмування. У теорії першого докладніше за інших розроблені моделі квадратичного програмування. їх виділяють в окрему групу. У разі, коли змінні в рівняннях по своєму фізичному змісту можуть приймати лише обмежене число дискретних значень, маємо моделі цілочисельного програмування. Із зміною в певних межах параметрів або змінних у моделях завдань математичного програмування отримуємо моделі параметричного програмування. Умовно екстремальні завдання за наявності випадкових параметрів у їх умовах, вирішуються за допомогою моделі стохастичного програмування.Моделі, що дозволяють точно або приблизно знаходити оптимальні рішення задачі великих розмірів щодо рішень низки завдань з меншим числом обмежень і змінних, відносяться до блокового програмування. Математичне програмування включає і динамічне. Моделі останнього дозволяють обчислити оптимальне рішення в умовах, коли на кінцеві результати впливає рішення, прийняте на попередньому етапі, а на нього - отримане на попередньому і т.д. У процесі оптимізації управлінських рішень звертаються і до моделей, заснованих на математичній теорії графів. Окремим їх видом є моделі мережевого планування, які використовуються на стадії оптимізації ухвалюваних рішень, при організації їх виконання, в процесі контролю. Залежно від можливості або неможливості точного визначення тривалості робіт мережевого графіка моделі мережевого планування діляться на детерміністичні і стохастичні. Моделюванням, заснованим на теорії графів, є також вирішення транспортних задач на мережі й інші додатки теорії графів в економічній роботі. Для оптимізації управлінських рішень застосовуються і моделі балансового методу аналізу. Такі моделі дозволяють враховувати взаємозв'язки між окремими підрозділами виробництва і необхідність балансу між виробництвом і споживанням. Рішення з використанням цих моделей направлені на досягнення пропорційного розвитку виробництва. Велику групу економіко-математичних моделей, вживаних при оптимізації управлінських рішень, моделі, засновані на теорії вірогідності та математичній статистиці. До них відносяться моделі наступних теорій: аналізу кореляцій і регресій, дисперсійного аналізу, масового обслуговування, ігор, статистичних рішень, інформації, надійності, розкладів, запасів і інших, а також побудовані та досліджувані зі застосуванням методів статистичних випробувань (імітаційне моделювання).
За допомогою моделей лінійного програмування вирішуються завдання оперативно-календарного та техніко-економічного планування За допомогою моделей динамічного програмування здійснюються в основному заміна устаткування й оптимальний розподіл амортизаційних відрахувань. З моделей теорії графів найбільш широкого поширення набуло мережеве планування. Воно необхідне при оптимізації рішень щодо виконання великих індивідуальних і рідше - серійних розробок. Моделі балансових методів аналізу використовуються в області техніко-економічного планування, а також при аналізі та вирішенні проблем пропорційного розвитку виробництва в окремих підрозділах підприємства. Моделі теорії аналізу кореляції та регресій, теорії дисперсійного аналізу потрібні при дослідженні різних статистичних зв'язків, що існують у керованих економічних процесах, встановленні різних нормативів - трудових, вартісних, по витраті матеріалів і ін. За допомогою теорії надійності визначаються переважно економічно обгрунтовані величини надійності та довговічності устаткування. Моделі теорії запасів раціонально використовувати при встановленні оптимальних розмірів оборотних фондів на підприємстві, а також визначення оптимальних заділів. Для оптимізації рішень, по управлінню процесами взаємовідношення підприємств з ринком, страхування від стихійних лих, створення сезонних запасів матеріальних цінностей і інших цілей застосовуються моделі теорії ігор і теорії статистичних рішень Питання вдосконалення інформаційних потоків на підприємстві і в його підрозділах, вирішуються з використанням моделей теорії інформації. Методи статистичного моделювання є своєрідним прийомом вирішення різних імовірнісних задач. Інші види моделей, зокрема наочні, знакові і деякі інші, застосовуються для оптимізації управлінських рішень всіх видів. Оптимізація управлінських рішень може здійснюватися за допомогою системи однотипних або різнотипних взаємозв'язаних між собою моделей.
|