Загальні положення. Головна мета роботи - переконати читача:

Головна мета роботи - переконати читача:

у актуальності дослідження, що проводиться, і справедливості даної постановки питання (проблеми дослідження);

у правильності вибраного підходу до вирішення проблеми (в порівнянні з іншими спробами її рішення);

у адекватності вживаних методів і способів перевірки вису­нутих гіпотез;

у достовірності та " чистоті" отриманих первинних даних;

у логічній і математичній істинності та коректності інтер­претації отриманих результатів, закономірностей і виводів;

показати перспективи і наслідки виконаної роботи з погляду можливого перегляду або перевірки раніше відомих даних і теорій на основі знов отриманих результатів. При оформленні роботи необхідно:

1. Використовувати хорошу літературну мову (рекомендується
ретельно прочитувати текст на предмет виправлення граматичних,
орфографічних, стилістичних і інших помилок).

2. Текст повинен бути легко читаним, надрукованим через 1, 5
інтервали шрифтом 14 пунктів для основного тексту. Загальний
об'єм роботи, як правило, не повинен перевищувати 50—75 стор.,
відповідно (без урахування додатку).

3. Слід використовувати лаконічний неупереджений стиль ви­
кладу. Необхідно стежити за точністю формулювань і коректністю
термінів і понять.

4. Спеціально структурувати роботу і представляти результати в
зручній формі.

5. Використовувати строгий і одноманітний спосіб посилань на
цитовані літературні джерела:

а) через вказівку в дужках прізвища автора і року роботи (у разі
двох співавторів — указуються обидва автори, у разі більшого числа
співавторів - прізвище першого автора і позначення " і ін.");

б) через вказівки в дужках номера джерела в списку літератури.

6. Можливі два способи цитування:

а) пряме цитування, в цьому випадку в лапках дослівно повто­
рюється текст із відповідного джерела;

б) непряме цитування, коли одна або декілька думок, можливо з
різних місць цитованого джерела висловлюються автором своїми
словами, але більш менш близько до оригінального тексту.

7. Відповідно до етики наукового викладу, необхідно строго сте­
жити за правильністю цитування і відповідності посилань на джерела,
по можливості розділяти згадувані в роботі результати (ідеї, гіпотези і
т. п.) різних авторів і, відповідно, окремо посилатися на них.

8. Необхідно коректно вживати поняття " Експериментальне до­
слідження" - не всяке емпіричне дослідження є експериментальним.
У зв'язку з цим необхідно пам'ятати, що емпіричне дослідження, на
відміну від експериментального, не повинне містити у своїх висновках
твердження про причинно-наслідкові залежності між змінними. Ви­
сновки повинні містити твердження лише про взаємозв'язок змінних
і ступеня її значущості.

Виходячи з вищевикладеного, можна рекомендувати наступну типову структуру наукової студентської роботи по психології і суміж­них областей знання.

Типова структура наукової студентської роботи:

1. Титульний лист. На титульному листі зверху указується органі­
зація, де виконана робота, всередині листа - прізвище, ім'я і по батькові
автора, далі назва роботи з вказівкою, що це дипломна або курсова
робота такого-то курсу, потім указується науковий керівник (посада,
звання, П. І. Б.), внизу сторінки - місце і рік проведення роботи.

2. Зміст.

3. Вступ (1—2 стор.), де повинні бути коротко сформульовані:
проблема, якій присвячена робота, часткові проблеми, предмет і за­
вдання дослідження, основні підходи й ідеї, що пропонуються авто­
ром для вирішення поставленого завдання. Знайомлячись зі вступом,
читач повинен отримати інформацію, в якому ступені відповідає йо­
го науковим інтересам дана робота, чи є сенс читати її повністю.

4. Стан проблеми дослідження або літературний огляд (загаль­
ний об'єм не більше 1/3 всього об'єму роботи, тобто 10-25 стор.). У
завдання даного розділу входить ознайомлення читача з наявним по­
ложенням справ у відповідній предмету дослідження області, як це
представляється з позиції автора. Окрім короткої історії питання, тут

необхідно освітити найбільш відомі точки зору і підходи до постано­вки і вирішення проблеми, що цікавить автора, а також сучасне (за останніх 5 років) полягання досліджень у цій області. У даному роз­ділі автор повинен продемонструвати своє розуміння історичної ло­гіки розвитку проблеми і підвести читача до розуміння актуальності, значущості та необхідності саме такої постановки проблеми досліджен­ня, як це робитиме далі автор. Завершувати літературний огляд реко­мендується чітко сформульованим резюме, що містять короткі висновки.

5. Постановка проблеми дослідження та опис програми (1-3 стор.),
де необхідно чітко сформулювати проблему дослідження і витікаючі
з неї наукові завдання. Стисло описуються основні ідеї і підходи до
вирішення даної проблеми, формулюються предмет, об'єкт, завдан­
ня, вибірка, обґрунтовується план і методичні особливості основного
експерименту, його процедура, можливі результати (гіпотези), фор­
мулюється основна теза, що підлягає перевірці і що виноситься на
захист. Ця частина роботи повинна логічно виходити з матеріалів,
представлених у попередньому розділі (бути як би його висновком) і
пояснювати структуру подальшого викладу матеріалу.

6. Методика (1-5 стор.). У цьому розділі повинні бути стисло,
але вичерпно описані:

а. Респонденти (при проведенні соціальних і психологічних до­сліджень) - по можливості повніша характеристика випробовуваних (стать, вік, освіта, соціальне положення та інші, важливі з погляду даного дослідження параметри).

Ь. Устаткування - перелік і істотні технічні показники викорис­таних приладів і експериментальних установок, їх назва згідно техні­чному паспорту.

с. Матеріали - їх істотні технічні характеристики.

й. Використовувані методики - посилання на використовувані методики і їх короткий опис, достатній для розуміння читачем суті використовуваних методик.

є. Завдання випробовуваного й умови проведення експерименту -описуються завдання випробовуваних (інструкції випробовуваному) у відповідних серіях експерименту, послідовність їх проведення, що пред'являється і що реєструється.

і. Методи обробки й аналізу даних - стисло описуються викорис­товувані методики математичної обробки й аналізу даних (по можли-

вості приводяться точні формули) з посиланнями на відповідні літе­ратурні джерела (довідники, таблиці, підручники і ін.), а також на використовувані комп'ютерні програми.

7. Результати (загальний об'єм не більше 1/3 всього об'єму ро­
боти, тобто оптимальна 10-25 стор.). У даному розділі детально опи­
суються й аналізуються всі отримані дані та виявлені закономірності.
Виклад матеріалу структурується виходячи з логіки вирішення про­
блеми відповідно до експериментального плану. Дані (доцільно уза­
гальнювати їх у вигляді схем, графіків і таблиць), що наводяться, по­
винні доводити або спростовувати висунуті раніше гіпотези. На
схемах і графіках (або в підписах до них) необхідно детально роз'яс­
нювати всі умовні знаки і позначення, що відкладене по осях і т. п.

8. Обговорення результатів (загальний об'єм не більше 1/3
всього об'єму роботи, тобто також 10-25 стор.). Розділ містить кри­
тичний аналіз отриманих результатів у зіставленні з іншими (на ос­
нові аналізу літератури) точками зору і раніше відомими фактами.

9. Висновки (об'єм 0, 5-1 стор.). Як висновки стисло (бажано в одній
пропозиції) характеризуються найголовніші результати та виявлені
закономірності; висновки повинні відповідати поставленим завданням
і цілям роботи, головній тезі, що виноситься на захист. У необхідних
випадках даний розділ може доповнюватися розділом " Висновок"
(об'єм не більше 1 стор.), у якому стисло підводяться підсумки і на­
мічаються перспективи подальшої роботи.

10. Список літератури (об'єм залежить від кількості цитованих
джерел). Доцільно використовувати той же розмір шрифту та міжряд­
кових інтервалів, як і в основному тексті; кожне джерело описується
в окремому абзаці.

11. Додаток (необов'язковий розділ, об'єм якого не входить у
розрахунок загального об'єму роботи). Якщо даний розділ є, то він
повинен бути добре структурований і оформлений. На початку дода­
тку необхідно давати загальний список всіх застосувань (малюнків,
таблиць, протоколів і інших матеріалів). Кожне застосування пови­
нне супроводжуватися не тільки номером і назвою, але і необхідни­
ми коментарями (підписами), абревіатури, що розшифровують. Чи­
тач повинен мати всю необхідну інформацію, щоб розібратися в
матеріалах додатку без звернення до основного тексту роботи.

Головні критерії оцінки наукової роботи студентів:

1) Реальна наукова новизна роботи — враховуються зміст (суть)
запропонованого автором підходу, отриманих результатів і обґрун­
тованість зроблених висновків, внесок автора у вивчення даної про­
блеми дослідження.

2) Оформлення роботи — враховується, в якому ступені автор зу­
мів представити (виразити, донести) своє розуміння проблеми дослі­
дження, отримані дані, узгодженість власних і літературних даних
(наприклад, якщо робота містить більше трьох невиправлених дру­
карських помилок, то це знижує оцінку роботи).

3) Трудомісткість - оцінка реального об'єму виконаної роботи
(трудомісткість організації, методичного забезпечення і проведення
дослідження).

4) Гармонійність (загальна культура роботи) - підсумкова оцінка
того, в якому ступені узгоджуються вміст і спосіб уявлення (оформ­
лення) в роботі, узгодження задуму та реалізації, загальне враження
читача про виконану автором роботу, показані ним уміння, знання і
витрачені зусилля. У результаті оцінюється наукова позиція самого
автора, як вона виявляється в тексті: присутність у його роботі рівно­
ваги (гармонії) між зацікавленістю в доказі висунутих гіпотез і не­
упередженістю в оцінці й інтерпретаціях отриманих результатів.