Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Вплив молочності свиноматок на їх відтворювальні якості
|
|
Лаврухіна Л.М., студентка 3 курсу
Науковий керівник – Пелих Н.Л.. канд..с.-г. наук, доцент, ДВНЗ «ХДАУ»
Одним із основних факторів, який забезпечує високу інтенсивність росту, збереженість і життєздатність поросят у підсисний період є молочність свиноматок. Під час селекції за відгодівельними і м’ясними якостями не завжди зберігаються на високому рівні репродуктивні якості, вони дещо зменшуються.
У зв’язку з тим, що свині великої білої породи англійської селекції за відгодівельними і м’ясними якостями не поступаються рівню продуктивності свиней м’ясних порід необхідні додаткові дослідження з оцінки кожної репродуктивної ознаки і її впливу на загальну оцінку материнських якостей.
У досліді приймало участь 40 голів свиноматок. За рівнем молочності вони були розділені на 3 групи - М-, Мо і М+ відносно середнього значення по стаду (±0, 75 d).
Аналіз відтворювальних якостей свиноматок з урахуванням розподілу за молочністю (табл. 1) показав, що найбільшу багатоплідність мали свиноматки класу М+, які вірогідно переважали середній показник по стаду на +2, 09 голови (Р< 0, 01).
Найбільшу масу гнізда на час народження мали свиноматки класу М+ , що переважали середнє значення по стаду на +3, 65 кг (Р< 0, 01).
За даними оцінки на 21 день за кількістю голів у гнізді переважали свиноматки класу М+ (12, 0 голів) (Р< 0, 01), свиноматки класу Мо мали даний показник на одну голову менший (11, 0 голів) (Р< 0, 05). Свиноматки класу М- були майже на рівні середніх значення по стаду (рис.1).
Таблиця 1
Відтворювальні якості свиноматок з урахуванням розподілу за молочністю
| Показники | Середнє по стаду | Клас свиноматки | ||||||
| М- | М0 | М+ | ||||||
| M±m | Cy, % | M±m | Cy, % | M±m | Cy, % | |||
| Кількість голів | ||||||||
| Тривалість поросності, днів | 115, 15±0, 25 | 115, 86±0, 67 | 1, 5 | 116, 00±0, 32 | 1, 3 | 115, 89±0, 48 | 1, 3 | |
| Багатоплідність, голів | 10, 69±0, 32 | 10, 43±0, 57 | 14, 5 | 11, 67±0, 42 | 17, 8 | 12, 78±0, 55** | 12, 8 | |
| Маса гнізда на час опоросу, кг | 16, 79±0, 47 | 16, 36±0, 84 | 13, 5 | 17, 92±0, 60 | 16, 4 | 20, 44±0, 94** | 13, 9 | |
| Великоплідність, кг | 1, 59±0, 03 | 1, 58±0, 07 | 11, 6 | 1, 56±0, 05 | 16, 9 | 1, 60±0, 05 | 8, 7 | |
| На 21 день: голів | 9, 93±0, 30 | 9, 86±0, 63 | 17, 0 | 11, 00±0, 32* | 14, 2 | 12, 00±0, 33** | 8, 3 | |
| маса гнізда, кг | 66, 18±2, 32 | 54, 64±3, 21* | 15, 6 | 75, 00±1, 07** | 7, 0 | 88, 59±1, 67*** | 5, 7 | |
| середня маса 1 голови, кг | 6, 68±0, 13 | 5, 67±0, 45 | 21, 0 | 6, 94±0, 21 | 14, 8 | 7, 41±0, 19* | 7, 7 | |
| збереженість, % | 92, 86±0, 98 | 94, 4±2, 74 | 7, 7 | 95, 16±1, 74 | 9, 0 | 94, 46±1, 91 | 6, 1 | |
| У 28 днів: маса гнізда, кг | 81, 24±1, 23 | 101, 87±0, 48 | 0, 04 | 143, 67±0, 16 | 0, 02 | 168, 98±0, 18 | 0, 01 | |
| середня маса 1 голови, кг | 8, 16±2, 41 | 9, 77±0, 83 | 0, 3 | 12, 31±0, 37 | 0, 1 | 13, 22±0, 33 | 0, 1 | |
| збереженість, % | 93, 2 | 94, 4 | 95, 16 | 94, 46 | ||||
| І, бали | 38, 82 | 51, 76 | 61, 88 | 67, 38 | ||||
| У 60 днів кількість голів | 9, 58±0, 27 | 9, 29±0, 47 | 13, 5 | 10, 5±0, 28 | 13, 2 | 11, 67±0, 29 | 7, 4 | |
| середня маса 1 голови, кг | 16, 03±0, 26 | 20, 7±1, 11 | 14, 2 | 20, 64±0, 44 | 10, 6 | 21, 15±0, 7 | 9, 9 | |
| збереженість, % | 90, 04 | 89, 43 | 8, 3 | 91, 09** | 11, 2 | 91, 91 | 6, 5 | |
Рис. 1 Відтворювальні якості свиноматок з урахуванням розподілу за молочністю
За молочністю високовірогідно переважали свиноматки класу М+ (88, 59 кг) +22, 41 кг (Р< 0, 001), потім свиноматки Мо – (75 кг) +8, 82 кг (Р< 0, 01), а свиноматки класу М- мали нижчу, але також вірогідну перевагу, за молочністю ніж середнє по стаду на -11, 54 кг (Р< 0, 05).
Найбільшу середню масу 1 голови у 21 день мали поросята у гніздах свиноматок класу М+ і становили 7, 41 кг, що вірогідно переважали середнє значення по стаду на +0, 73 кг (Р< 0, 05).
Найбільшу кількість голів у гнізді на час відлучення мали свиноматки класу М+ (11, 67 гол.), але показник не вірогідний.
Найбільшу масу гнізда на час відлучення мали свиноматки класу М+ (245, 56 кг), що високовірогідно перевищували середнє значення по стаду на +45, 56 кг (Р< 0, 001).
Збереженість поросят у гніздах на час відлучення у свиноматок класу М+ і Мо майже не відрізняло (91, 91% і 91, 09%), але вірогідне значення мали свиноматки класу Мо (Р< 0, 01).
Комплексна оцінка материнських якостей проводилась за методикою М.Д. Березовського де враховувались показники багатоплідності свиноматок, кількості поросят на час відлучення і середньодобового приросту поросят у підсисний період. За даними оцінки встановлено, що за комплексною оцінкою материнських якостей усі свиноматки, які досліджувалися перевищували 45 бальний рівень, що свідчить про високий їх рівень. Найвищим показником виділялися матки класу М+ (67, 38 бали), що перевищувало середнє значення по стаду на 23, 06 бали, дещо менша перевага встановлена у маток класу М0 +23, 06 бали і найменша у маток класу М- +12, 94 бали.
За прийнятою у господарстві технологією після відлучення, для пом’якшення стресу, поросят залишають у цьому ж приміщення до 60 денного віку, а лише потім переводять на вирощування чи дорощування в інше приміщення. Найбільша кількість поросят у 60 денному віці залишилась у гніздах свиноматок класу М+ (11, 67 голів), що перевищує середнє значення по стаду на +2, 09 голови, у маток класу М0 на +0, 92 голови, а у гніздах маток М- даний показник був менше середнього значення по стаду на -0, 29 голови.
Найважчі поросята у 60 денному віці були у гніздах маток класу М+ (21, 15 кг), що перевищує середнє значення по стаду на +5, 12 кг. Нащадки маток класу М0 і М- були майже однієї живої маси – 20, 64 кг і 20, 7 кг.
Збереженість поросят в усіх гніздах була вища за передбачені технологічні показники для господарств даного типу і була на рівні від 89, 43 % у маток класу М- до 91, 91 % у маток класу М+.
Отже, проведені дослідження свідчать, що свиноматки з більшою молочністю характеризувалися вищими материнськими якостями, що дає підставу для подальшої селекції за даним показником.
Література
1. Коваленко В.Ф. Підвищення репродуктивної здатності свиней /В.Ф. Коваленко. – К.: Урожай, 1985. – 96 с.
2. Почерняев Ф.К. Селекция и продуктивность свиней / Ф.К. Почерняев. – М.: Колос, 1979. – С. 65-75.