Тест № 2. а) віддієслівний прикметник

1) Супін це:

а) віддієслівний прикметник

в) дієприкметник

с) віддієслівний іменник

2) Participium perfecti passivi утворюється від основи:

а) іменника

в) прикметника

с) супіна

3) Participium perfecti passivi утворюється за допомогою:

а) суфіксів

в) родових закінчень

с) особових закінчень

4) Супін має рід:

а) чоловічий

в) жіночий

с) середній

5) Participium perfecti passivi відмінюється як:

а) не відмінюється зовсім

в) прикметники І – ІІ відміни

с) прикметники ІІІ відміни

6) Поєднайте назви займенників:

1. особові а) demonstratī va

2. зворотні в) interrogatī va

3. присвійні с) determinatī va

4. вказівні d) relatī va

5. означальні e) possessī va

6. відносні f) indefinī ta

7. питальні g) reflexī va

8. неозначені h) personā lia

14) В латинській мові відсутні займенники в 3 особі однини і множини:

а) зворотні

в) присвійні

с) особові

15) Часи системи інфекта утворюються від:

а) першої основи

в) другої основи

с) третьої основи

16) Часи системи перфекта утворюються за допомогою:

а) префіксів

в) закінчень

с) суфіксів

17) Praesens indicatī vi actī vi утворюється від основи:

а) супіна

в) перфекта

с) інфекта

18) Imperfectum indicatī vi actī vi et passī vi дієслів І – ІІ дієвідміни утворюються за допомогою суфікса:

а) – в –

в) – ва –

с) – ева –

19) Перед непрямим додатком в пасивній конструкції вживається прийменник а (ав), коли він:

а) не означає діючу особу

в) відсутній

с) означає діючу особу

20) При перебудові активної конструкції в пасивну прямий додаток стає:

а) обставиною

в) непрямим додатком

с) підметом пасивної конструкції

21) Щоб перевести дієслово з активного стану в пасивний треба:

а) змінити активні закінчення на пасивні

в) додати суфікс

с) змінити основу дієслова

22) Дієслово esse в першій особі однини praesens indicatī vi actī vi має форму:

а) est

в) sum

с) es

23) Пасивне закінчення – ntur відповідає активному закінченню:

а) – mus

в) – tis

с) – nt

24) Пасивне закінчення – ris відповідає активному закінченню:

а) – o

в) – s

с) – t

25) Пасивне закінчення – tur відповідає активному закінченню:

а) – o

в) – s

с) – t

Теми рефератів:

1. Торгівельні відносини Давнього Риму з зовнішнім світом.

2. Легенди Давнього Риму.

Homo res sacra

Nosce te ipsum

O tempŏ ra, o mores!

Alma mater

Mens sana in corpore sano.

Injuria verbā lis

Сигматичний номінатив

Третя відміна іменників

До третьої відміни належать іменники і прикметники трьох граматичних родів, які закінчуються у Gen. sg. на – is. Історично у третю відміну об’єднались два типи основ: на приголосний звук і на голосний – ĭ.

Імена першої групи складають третю приголосну відміну, імена другої групи – третю голосну відміну. В окрему групу (третю мішану відміну) виділяються імена з основою на – ĭ.

Сигматичний номінатив

За допомогою закінчення – s утворюється Nom.sg. іменників Ш відміни чоловічого і жіночого роду.

а) основи на – c i – g.

Nom. sg. pax “мир”. Основа pac –, gen. sg. pac – is; nom. sg.: pac + s = pax.

Nom. sg. lex “закон”. Основа leg –, gen. sg. leg – is; nom. sg.: leg + s > lec + s (оглушення дзвінкого g) = lex.

Nom. sg. judex “суддя”. Основа judĕ c –. У непрямих відмінках ĕ > ĭ; gen. sg. judicis < judĕ c – is. Nom. sg. judĕ c + s = judex.

Словниковий запис: pax, pacis f; lex, legis f; judex, ĭ cis m.

б) основи на – t i – d.

T i d перед закінченням номінатива – s асимілюються (ts > ss; ds > ts > ss), подвійне ss спрощується ss > s.

Nom.sg. libertas “свобода”. Основа libertā t –; gen.sg. libertā t – is. Nom.sg. libertat + s > libertass > libertas.

Nom.sg. pes “нога”.Основа ped –; gen.sg. ped – is. Nom.sg. ped + s > pet – s > pess > pes.

Nom.sg. miles “воїн”. Основа milĕ t –. У непрямих відмінках ĕ > ĭ; gen.sg. milĭ tis (< milĕ t – is). Nom.sg. milĕ t + s > miless > miles.

Словниковий запис: pes, pedis m; libertas, ā tis f; miles, ĭ tis m.

Із розглянутих прикладів видно, що S – відмінкове закінчення, а не кінцевий основи.

в) основи на – p i – b.

Non.sg. princeps “керівник, вождь”. Основа princĕ p –. У непрямих відмінках ĕ > ĭ; gen. sg. princĭ pis (< princĕ p – is). Nom.sg. princep + s = princeps.

Nom.sg. plebs “простий народ”. Основа pleb –. Gen. sg. pleb – is. Nom.sg. pleb + s = plebs.

Словниковий запис: princeps, ĭ pis m; plebs, plebis f.

Третя відміна іменників

Іменники чоловічого, жіночого та середнього роду з різними закінченнями у N. sg. належать до ІІІ відміни. Характерною ознакою приналежності цих іменників до ІІІ відміни є закінчення – is в G. sg. Основа іменників ІІІ відміни закінчується на приголосний або на голосний – і.

Іменники ІІІ відміни, основа яких закінчується на приголосний, складають так звану приголосну групу іменників.

Ознаки ІІІ приголосної відміни

1.Всі іменники мають в G.sg. на один склад більше, ніж у N.sg., тому їх називають нерівноскладовими.

2.Основа їх закінчується на один приголосний, якому передує голосний.

lex, legis f – закон

pax, pacis f – мир

mos, moris m – звичай

nomen, nomĭ nis n – ім’я

До голосної групи належать іменники ІІІ відміни середнього роду із закінченням –е, –al, – ar в N. sg.

vectigal, – is n – податок

insigne, – is n – знак

exemplar, – is n – зразок

Іменники чоловічого і жіночого роду з основою на дві або більше приголосні складають мішану групу.

gens, gentis f – плем’я, народ

urb, urbis f – місто