Щ щасливий, а, е – beātus, a, um щастя – res secundae, f (Plur.) Ю Юпітер – Iuppĭter, Iovis, m Я

якщо – si

На головному порталі під трикутником фронтону вирізьблено: Deus meus et omnia. – Бог мій і все. На сусідньому порталі, у верхній частині: Quí s divé s? Qui ní l cupiá t. Quis paú per? Avá rus. – Хто багатий? Той, хто нічого не бажає. Хто бідний? Той, хто жадібний.

Нижче, над самими дверима, читаємо:

Nunquam discrĕ pat utĭ le a decō ro. – Ніколи корисне не розбігається з прекрасним.

Над вікнами третього поверху (зліва направо):

Probus invī det nemĭ ni. – Чесний не заздрить нікому.

Domat omnia virtus. – Усе підкоряє чеснота.

Virtū tis praemium – honor. – Повага – нагорода за мужність.

Над вікнами другого поверху вирізьблені слова:

Ubi charĭ tas, ibi deus. – Де милосердя, там і Бог.

Ubi uber, ibi tuber. – Де достаток, там нещастя (Немає троянди без колючок).

Ubi opes, ibi amī ci. – Де багатство, там друзі.

Три останні сентенції прикрашають вікна другого поверху будинку Вольфа Шольца, збудований 1630 р. на площі Ринок, 23. На площу виходить тільки фасад з трьома вікнами, решта будинку звернена до Катедрального собору. Тут, під вікнами другого поверху, написано:

Turris fortissĭ ma – nomen domĭ ni. – Наймогутніша вежа – ім’я Господа.

Time domĭ num et recē de a malo. – Бійся Бога і відійди від зла.

Подібні написи збереглись над вікнами Жовківського замку:

Nunquam temerĭ tas sapientiae commiscē tur. – Ніколи легкодухість не поєднується з мудрістю.

Victoria consilio et virtū te proficisc ĭ tur. – Перемога супроводжується мудрим рішенням і мужністю.

Ducis in consilio posĭ ta est virtus milĭ tum. – Мужність воїнів – у рішенні полководця.

Quid cupĭ mus, facĭ le credĭ mus. – Легко віримо в те, чого прагнемо.

Soli Deo honor et gloria. – Єдиному Богу – честь і хвала.

афоризми старогрецького лікаря Гіп­пократа (460–370 рр. до н.е.):

Vita brevis. – Життя – коротке.

Ars longa. – Мистецтво – вічне.

Occasio praeceps. – Випадок швидкоплинний.

1. Dux atque imperā tor vitae mortalium anĭ mus est. – Душа – пол­ководець і володар життя людей;

2. Labor omnia vincit (Vergilius Maro). – Праця перемагає все (Верґілій Марон);

3. Doctrī na est fructus dulcis radī cis amā rae. – Наука – солодкий плід гіркого кореня;

4. Ab omnĭ bus libenter disce, quod nescis. – Охоче вчися від усіх того, що не знаєш.

Ліворуч:

1. Felix, qui potuit rerum cognoscĕ re causas. – Щасливий, хто зумів розпізнати причину речей;

2. Sapientia sola libertas est. – Єдина свобода – мудрість;

3. Duā bus alis homo sublevā tur a terrē nis: simplicitā te et puritā te. – Людина піднімається над земним за допомогою двох крил: простоти і чистоти;

4. Ego sum, qui doceo homĭ nem scientiam. – Я є той, хто навчає людину знань.

Per aspĕ ra ad astra. Через терни до зірок