Flacon, ōnis f флакон

flavus, a, um жовтий

flexor, ō ris m згинач (м’яз)

flexū ra, ae f згин

Florenā lum, i n флоренал

flos, floris m квітка

fluctuans, ntis коливний

fluĭ dus, a, um рідкий (для екстрактів)

focā lis, e вогнищевий, фокальний

foetor, ō ris m поганий запах, сморід

folium, i n листок

folliculā ris, e фолікулярний

fons, ntis m джерело

fonticŭ lus, i m джерельце

forā men, ĭ nis n отвір

forma, ae f форма

formo, ā tum, ā re формувати

formŭ la, ae f формула, форма

fornix, ĭ cis m склепіння

fortū na, ae f фортуна, щастя, доля

fossa, ae f яма; ямка

fractŭ ra, ae f перелом

frequens, ntis частий

frictio, ō nis f втирання, розтирання

frigĭ de холодно, холодним способом

frigĭ dus, a, um холодний

frons, ntis f лоб, чоло

frontā lis, e лобовий

fructus, us m плід, фрукт

functio, ō nis f функція

fundus, i m дно (fundus gastrĭ cus дно шлунка)

Furacillī num, i n фурацилін

Furadonī num, i n фурадонін

furuncŭ lus, i m фурункул, чиряк

fuscus, a, um темний

fusiformis, е веретеноподібний

fusus, i m веретено

G

galactorrhoea, ae f ґалакторé я – мимовільне витікання молока з молочної залози у періоди між годуванням дитини груддю

ganglion, i n нервовий вузол, вузол

gangraena, ae f ґанґрена – вид некрозу, при якому змертвілі тканини або висихають або піддаються гнійному розкладу

gangraenō sus, a, um ґанґренозний

gargarisma, ă tis n полоскання

gaster, stris f (грецьк.) шлунок

gastrĭ cus, a, um шлунковий

gastrī tis, ĭ dis f гастрит – запалення слизової оболонки шлунка

gastrogĕ nus, a, um шлункового походження

gastroscopia, ae f ґастроскопія – метод обстеження стану слизової оболонки шлунка за допомогою ґастроскопа

gastrospasmus, i m ґастроспазм – спазм шлунка

gastrostomia, ae f ґастростомія – опе-ративне утворення шлункової фістули для штучного годування

gaudeo, ē re радіти, веселитися

gelatī na, ae f желатина

gelatinō sus, a, um желатиновий

Gelatō sa, ae f ґелятоза

gemma, ae f брунька

gemma dentis зубна брунька

gemmā lis, e бруньковий

generā lis, e ґенеральний, головний; загальний (гіст.)

geniohyoideus, a, um підборідно-під’язиковий

genu, us n коліно

genus, ĕ ris n рід, вид

geriatria, ae f геріатрія – галузь клінічної медицини, яка вивчає хвороби людей похилого віку, розробляє методи їх діагностики, профілактики і лікування

germen, ĭ nis n зачаток

geroderma, ă tis n ґеродерма – патолоґічна атрофія шкіри. що подібна на старечу

gerontologia, ae f ґеронтолоґія – розділ біології і медицини, який вивчає закономірності старіння живих організмів, в т.ч. людини

gigantismus, i m ґіґантизм, надмірний ріст

gingī va, ae f ясна

glaber, bra, brum голий, непокритий, гладкий

glandŭ la, ae f зá лоза

glandulā ris, e залозевий

glaucō ma, ă tis n глаукома – хвороба очей, яка характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску з розвитком дистрофічних розладів в сітківці і диску зорового нерва, що зумовлює зниження зорових функцій

glenoidā lis, e суглобовий (cavitasglenoidā lis суглобова западина)

gliocўtus, i m ґліоцит – загальна назва клітинних елементів нейроґлії

globŭ lus, i m кулька

glomus, ĕ ris n клубок

glossalgia, ae f ґлосальґія – біль в області язика

glossorrhagia, ae f кровотеча з язика

glucō nas, ā tis m ґлюконат

Glucō sum, i n ґлюкоза

glutē alis, e сідничний

glutē us, a, um сідничний

glycaemia (glykaemia), ae f ґлікемія – збільшення вмісту ґлюкози в крові

Glycerī num, i n гліцерин

glycogenō sis, is f ґлікоґеноз – загальна назва спадкових хвороб вуглеводного обміну, які характеризуються надлишковим накопиченням ґлікоґену в різних орґанах і тканинах

gonarthrō sis, is f ґонартрó з – артроз колінного суглоба

goniotomia, ae f ґоніотомія – хірургічна операція розтину зрощень в ділянці райдужно-рогівкового кута ока з метою покращення відтоку водянистої вологи через венозний синус; застосовується при вродженій ґлаукомі

gonī tis, ĭ dis f ґоніт – запалення колінного суглоба

gossypium, i n вата, бавовник

gracĭ lis, e тонкий, ніжний

gradus, us m ступінь

Graecus, a, um грецький

gramma, ă tis n грам

granŭ la Aethazoli-natrii pro infantĭ bus гранули етазол-натрію для дітей

granŭ la Orā zi гранули орази

granuliformis, e зерноподібний

granulocytus, i m ґранулоцит – лейкоцит, в цитоплазмі якого при забарвленні виявляється зернистість

granŭ lum, i n гранула, крупинка

gratia, ae f подяка, вдяка

gratis безплатно, безкоштовно

gravĭ da, ae f вагітна

gravidĭ tas, ā tis f вагітність

gravis, e важкий, тяжкий

gravĭ tas morbi тяжкість хвороби

gravĭ tas, ā tis f тяжкість

Griseofulvī num, i n ґрізеофульвін

griseus, a, um сірий

grosse грубо, крупно

grossus, a, um великий, крупний

Gummi arabĭ cum аравійська камедь

gustus, us m смак

gutta, ae f крапля

gynaecologia, ae f ґінеколоґія – галузь клінічної медицини, яка вивчає фізіологію жіночої статевої системи, її хвороби і розробляє методи їх профілактики, діагностики і лікування (питання, що стосуються вагітності і пологів, вивчаються акушерством)

gyrus, i m звивина

H

habeo, ĭ tum, ē re мати, володіти

haema, ă tos n (грецьк.) кров

haemangiō ma, ă tis n геманґіома – доброякісна пухлина, яка розвивається з кровоносних судин, кров’яник

haemarthrō sis, is f гемартроз – скупчення крові у порожнині суглоба

haematemě sis, is f гематемé зис – криваве блювання

haematocolpos, i m гематокольпос – скупчення крові у піхві

haematō ma, ă tis n гематома – обме-жене скупчення крові в тканинах з утворенням в них порожнини, що містить рідку або згущену кров

haematometra, ae f гематометра – скупчення менструальної крові в порожнині матки

haematuria, ae f гематурія – наявність у сечі крові або еритроцитів

Haemoglobī num, i n гемоглобін

haemolytĭ cus, a, um гемолітичний, пов’язаний з гемолізом або зумовлений ним

haemolўsis, is f гемоліз – руйнування еритроцитів з виходом гемоґлобіну в оточуюче еритроцити середовище

haemopoë sis, is f гемопоез – кровотворення, процес утворення, розвитку і дозрівання клітин крові

haemopoë ticus, a, um кровотворний, стосується кровотворення

haemoptoë, ë s f гемоптó е – кровохар-кання

haemorrhagĭ cus, a, um геморагічний, кровоточивий

haemostā sis, is f гемостаз: 1) в хірургії – зупинка кровотечі; 2) в патології – зупинка кровотоку (плину крові) в судинах ділянки орґана або тканинах

haemostatĭ cus, a, um кровоспинний

haemotherapia, ae f гельмотерапія – загальна назва методів лікування, що грунтуються на використанні крові або її компонентів

haemothō rax, ā cis m гемоторакс – скупчення крові в плевральній порожнині

haemotransfusio, ō nis f (син. transfusio sanguĭ nis) переливання крові

halux, ū cis m великий палець стопи

heliotherapia, ae f геліотерапія – ліку-вання сонячними проміннями

helix, ĭ cis m завиток, закруток

hemeralopia, ae f гемералопія – різке погіршення зору в умовах пониженої освітленості, зумовлене порушенням функції палочкового світлочутливого апарата сітківки

hemianaesthesia, ae f геміанестезія – чутливість однієї половини тіла

hemiplegia, ae f геміплеґія – параліч однієї половини тіла

hemiprosopoplеgia, ae f геміпрозопо-плеґія – однобічний параліч м’язів обличчя при ураженні лицевого нерва або його ядра

hemisphaerium, i n півкуля

hepar, ă tis n печінка

hepatĭ cus, a, um печінковий

hepatī tіs, ĭ dis f гепатит – запалення печінки

herba, ae f трава

hereditarius, a, um спадковий

hernia, ae f грижа, кила

heroĭ cus, a, um сильнодіючий

herpes, ĕ tis m пухирчастий лишай

heteroplastĭ ca, ae f гетеропластика – пересадка людині тканин або органів від тварин

heterotopĭ cus, a, um гетеротопічний, на невластивому місці

hexadactylia, ae f гексадактилія – на-явність шести пальців на руці або нозі

Hexavī tum, i n гексавіт

hiā tus, us m розтвір

hic, haec, hoc цей, ця, це

hidradenī tis, ĭ dis f гідраденіт – гнійне запалення потових залоз, що викликається стафілококами

hidrō sis, is f гідроз – загальна назва порушень функції потових залоз

hilum, i n ворота

Hippocrates, is Гіпократ (V ст. до н.е.), засновник античної меди-цини, знаменитий грецький лікар, т. зв. “батько медицини”

hirundo, ĭ nis f ластівка

hirū do, ĭ nis f п’явка

histologia, ae f гістолоґія – медико-біологічна наука, яка вивчає закономірності розвитку, будови і функції тканин багатоклітинних тварин і людини

histologĭ cus, a, um гістологічний

histolўsis, is f гістоліз – руйнування тканин шляхом їхнього розплавлення протеолітичними ферментами

historia, ae f історія

homeopathia, ae f гомеопá тія – система лікування, що ґрун-тується на принципах, згідно з якими застосування дуже малих доз речовин, які викликають у великих дозах, явища, подібні до ознак хвороби, має лікувальний ефект

homo, ĭ nis m людина

homogĕ nes, is гемогенний, одно-рідний

homoplastĭ ca, ae f = alloplastĭ ca, ae f заміна дефектів або виправлення деформацій з використанням тканин від іншої людини

honestus, a, um чесний

honor, ō ris m пошана, честь

honō ro, ā vi, ā tum, ā re шанувати, прославляти

hora, ae f година

horizontā lis, e горизонтальний, по-земний

hormonā lis, e гормональний

hormonotherapia, ae f гормонотерапія – застосування з лікувальною метою природних гормонів або їх синтетичних аналоґів

humā nus, a, um людський

humĕ rus, i m плечова кістка

humĭ dus, a, um вологий, вогкий

humĭ lis, e низький

humus, i f земля, грунт

hydraemia, ae f гідремія – збільшення вмісту води в крові, розрідження крові

Hydrargўri amidochlorĭ dum (-i n ) амідохлорид ртуті

Hydrargўrum, i n ртуть

hydrocarbō nas, ā tis m гідрокарбонат

hydrocē le, es f гідроцé ле (невідм.) скупчення серозної рідини між вісцеральною і карієтальною пластинками піхвової оболонки яєчка, водянка оболонок яєчка

hydrochlorĭ cus, a, um хлористоводне-вий, соляний

hydrochlorĭ dum, i n гідрохлорид

Hydrocortisō ni acē tas (-ā tis m ) ацетат гідрокортизону

Hydrogenium, i n водень

hydrophobia, ae f гідрофó бія – страх виникнення болісних ковтальних судом при спробі зробити ковток води, при баченні води чи при згадуванні про неї; спостерігає-ться при сказі, правці, істерії

hydrops, ō pis m водянка, скупчення транссудату в якій-небудь поро-жнині тіла

hydroscopĭ cus, a, um гігроскопічний, який вбирає воду

hydroxўdum, i n гідроокис

hygrō ma, ă tis n гіґрома – осумковане скупчення рідини в тканинах

hymen, ĕ nis m дівоча перетинка

hyoideus, a, um під’язиковий

hypacusia, ae f гіпакузія – порушення слуху, зумовлене зниженням збудливості рецепторних клітин спірального орґана

hypaesthesia, ae f гіпестезія – зниження поверхневої чутливості

hyperaemia, ae f гіперемія – перепов-нення кров’ю певної ділянки периферичної судинної системи

hyperergia, ae f гіперґія – підвищена реактивність орґанізму

hypergia, ae f гіперґія – понижена реактивність організму

hyperglykaemia, ae f гіперґлікемія – підвищений вміст глюкози в крові

hyperkinesia, ae f посилення рухової функції якого-небудь внутрішнього органа

hyperkinesia cordis збільшення амплітуди серцевих скорочень із відповідним збільшенням ударного об’єму крові

hyperkinē sis, is f гіперкінé з – автома-тичний насильний рух внаслідок мимовільних скорочень м’язів

hyperthermia, ae f гіпертермія – стан організму, який характеризуєть-ся підвищеною температурою тіла

hypertonĭ cus, a, um гіпертонічний

hypertrophia, ae f гіпертрофія – збільшення органа або його частини внаслідок збільшення об’єму і (або) числа клітин

hypervolaemia, ae f гіперволемія – збільшення об’єму циркулюючої крові

hypnotĭ cus, a, um снотворний

hypochondrium, i n підребер’я

hypogastrium, i n підчерев’я

hypokinesia, ae f гіпокінезія – обме-ження кількості й об’єму рухів, зумовлене способом життя, осо-бливостями професійної діяль-ності, постільним (ліжковим) режимом в період захворювання

hypokinē sis, is f гіпокінез – поруше-ння рухів, що проявляється обмеженням їх об’єму та шви-дкості

hyponychium, i n піднігтьова пластинка

hypophўsis, is f гіпофіз

hyposulfis, ī tis m гіпосульфіт

hypotensia, ae f гіпотензія (син. гіпотонія) – знижений гідростатичний тиск в судинах, порожнистих органах або в порожнинах організму

hypotonia, ae f гіпотонія – 1) знижений тонус м’яза або м’язевого шару стінки порожнистого органа; 2) див. hypotensia, ae f

hystĕ ra, ae f (грецьк.) матка

hysterectomia, ae f гістеректомія – оперативне видалення матки

hysterĭ cus, a, um істеричний

hysteropexia, ae f гістеропеклія – за-гальна назва хірургічних операцій фіксації патологічно рухливої матки

hysterorrhē xis, is f – гістерорексис – порушення цілісності (розрив) стінки матки, що є тяжким ускладненням вагітності і пологів (напр., при грубій травмі під час вагітності тощо)

I

iater, tri m (грецьк.) лікар

ibi там

Ichthyō lum, i n іхтіол

ictĕ rus, i m жовтяниця

igĭ tur отже

ignis, is m вогонь

ileum, i n клубова кишка

iliă cus, a, um клубовий

ille, illa, illud той, та, те

immatū rus, a, um незрілий, недоспілий, передчасний

imminens, ntis загрожуючий

imminentia, ae f загроза

imminentia interruptiō nis graviditā tis загроза переривання вагітності

immunis, e імунний, несприятливий

immunĭ tas, ā tis f імунітет, несприй-нятливість організму до інфек-ційних і неінфекційних аґентів та речовин, що мають антиґенні властивості

impar, ā ris непарний, нерівний

imperium, i n влада, держава, імперія

impĕ ro, ā tum, ā re наказувати

in (прийм. з Acc., Abl.) в, на, до

inactī vus, a, um неактивний

incarcerā tus, a, um защемлений

incī do, cī sum, ĕ re різати, нарізувати

incipiens, ntis початковий

incisū ra, ae f вирізка

incisī vus, a, um різцевий

incī sus, a, um різаний, нарізаний

incognĭ tus, a, um невідомий

incomplē tus, a, um неповний

incus, ū dis f коваделко

index, ĭ cis m вказівний палець

indivī sus, a, um неподілений

induratio, ō nis f затвердіння

inetrphalangeus, a, um міжфалан-говий

infans, ntis m, f дитина, немовля

infantĭ lis, e дитячий, інфантильний, недорозвинений

infantilismus, i m інфантилізм – від-сталість розумового і фізичного розвитку

infarctus, us m інфаркт – змертвіла частина тканини або орґана вна-слідок раптового порушення її кровопостачання

infaustus, a, um несприятливий

infraclaviculā ris, e підключичний

infrafissurā lis, e підщілинний

infectio, ō nis f інфекція, зараження

infectiosoallergĭ cus, a, um інфекцій-но-алерґічний

infectiō sus, a, um інфекційний, зара-зливий

inferiolobā lis, e нижньочастковий

infiltratio, ō nis f інфільтрація – про-никнення в тканини і накопи-чення в них невластивих їм клітинних елементів, рідин і (або) хімічних речовин

inflammatio, ō nis f запалення

infraclaviculā ris, e підключичний

infrafissuralis, e підщілинний

infrahyoideus, a, um підпід’язиковий

infundibŭ lum, i n лійка

infundo, fū sum, ĕ re наливати

infū sum, i n настій

inguinā lis, e пахвинний

inhalatio, ō nis f інгаляція, вдихання

initium, i n початок

injectabuletta, ae f ін’єктабулета, таблетка для ін’єкційних розчинів

injectio, ō nis f ін’єкція, впорскування, вливання

innā tus, ma, um вроджений

inoperabĭ lis, e неоперабельний, якого не можна оперувати

insanabĭ lis, e невиліковний

insipĭ dus, a, um нецукровий

insolubĭ lis, e нерозчинний

inspiratorius, a, um вдихальний

insufficientia, ae f недостатність

insultus, us m інсульт – викликане патологічним процесом гостре порушення кровообігу в головному або спинному мозку з розвитком стійких симптомів ураження центральної нервової системи

inter (прийм. з Acc.) між, серед

intercostā lis, e міжреберний

interlobulā ris, e міжчастковий

intermedius, a, um проміжний

intermittens, ntis переміжний

internus, a, um внутрішній

interphalangeus, a, um міжфаланго-вий

interstitiā lis, a проміжний

intertuberculā ris, e міжгорбковий

intestī num, i n кишка

intĭ ma, ae f внутрішня оболонка судини

intĭ mus, a, um найглибший, внутріш-ній, задушевний

intoxicatio, ō nis f інтоксикація, отруєння

intramusculā ris, e внутрішньом’я-зовий

intravenō sus, a, um внутрішньове-нний

invenio, ventum, ī re знаходити

inversus, a, um перевернутий, пере-кручений

investio, ō nis f оболонка (гіст.)

inveterā tus, a, um застарілий, задавнений

iodĭ dum, i n йодид

Iodum, i n йод

ipse, a, um сам, сама, само

irregulā ris, e атиповий (os irregulā re атипова кістка); нерівномірний; неправильний; неоформле-ний (гіст.)

irrigario, ō nis f обмивання

ischaemia, ae f ішемія – зменшене кровопостачання ділянки тіла, органа або тканини внаслідок послаблення або припинення припливу артеріальної крові

ischaemĭ cus, a, um ішемічний

ischiadĭ cus, a, um сідничий

ischias, ă dis f ішіас – попереково-крижовий радикуліт

isocoria, ae f ізокорія – рівність

діаметрів зіниць лівого і

правого очей

isothenuria, ae f ізотенурія – виділе-ння сечі з постійною питомою вагою; найчастіше спостеріга-ється при зниженні концентра-ційної здатності нирок

isothermia, ae f постійність темпе-ратури під час хвороби

isotonia, ae f однаковість тиску

isotonĭ cus, a, um ізотонічний

isthmĭ cus, a, um перешийковий

J

jecur, ŏ ris n печінка (фарм.)

jucunde приємно

junctio, ō nis f з’єднання (гіст.)

junctū ra, ae f з’єднання

justitia, ae f справедливість

juvĕ nis, e молодий

juxtaglomerulā ris, e юкстаґломе-рулярний

K

Kalii permangă nas (-ā tis m ) перманґанат калію

Kalium, i n калій

kefir кефір

keratī tis, ĭ dis f запалення рогівки

kinesitherapia, ae f лікування рухами

kinorexia, ae f (син. bulimia, ae f) патологічне, різко посилене відчуття голоду, яке часто супроводжується загальною слабістю і болями в животі (досл. “собачий голод, собачий апетит”)

L

labiā lia, e губний

labium, i n губа

labor, ō ris m праця, робота

labŏ ro, ā tum, ā re працювати; страждати, хворіти

labrum, i n губа; край (гіст.)

lac, lactis n молоко

lacer, ĕ ra, ĕ rum рваний

lacerā tus, a, um рваний

lacrĭ ma, ae f сльоза

lacrimā lis, e сльозовий

lactas, ā tis m лактат

lacū na, ae f затока, лакуна

laesus, a, um пошкоджений, порушений

lagē na (lagoena), ae f пляшка, флакон

lamella, ae f пластинка

lamĭ na, ae f пластинка

Lanolī num, i n ланолін

laparometria, ae f лапаромé трія – ви-мірювання окружності живота на рівні пупка, напр., при визначен-ні терміну вагітності

laparotomia, ae f лапаротомія – опе-ративний розтин черевної поро-жнини (через черевну стінку)

lapis, ĭ dis m камінь

lapsus, us m помилка

lapsus cală mi описка

lapsus linguae обмовка

laryngeus, a, um гортанний

laryngī tis, ĭ dis f ларинґіт – запалення гортані

larynx, ngis m гортань

laterā lis, e бічний, латеральний

Latī ne по-латинському, по-латині

latus, a, um широкий

latus, ĕ ris n бік

lavo, ā tum, ā re мити

laxans, ntis послаблюючий, проносний

laxus, a, um розвільнений, розслаблений

lego, lectum, ĕ re збирати; читати

lente повільно

leontiā sis, is f леонтіаз, левове лице (спотворене лице) при проказі

leporī nus, a, um заячий

leptomeningī tis, ĭ dis f лептоменінґіт –запалення м’яких і павутинних мозкових оболонок

lepus, ŏ ris m заєць

Lergasō lum, i n лерґазол

letā lis, e летальний, смертельний

leucocyˉ tus, i m лейкоцит, білокрівець

leucocytogenĕ sis, is f лейкоцитоґенез, утворення лейкоцитів

leucocytolўsis, is f розпад лейкоцитів

leucocytō sis, is f лейкоцитоз – збіль-шення лейкоцитів у крові

leucopenia, ae f левкопé нія, лейко-пé нія – зменшення числа лейкоцитів у крові

leukaemia, ae f білокрів’я

levā tor, ō ris m піднімач (м’яз)

levis, e легкий

levissĭ mus, a, um дуже легкий, найлегший

lex, legis f закон

libenter радо

liber, ĕ ra, ĕ rum вільний

libĕ ri, ō rum m pl. діти

lichen, ē nis m лишай, лишайник

lien, ē nis m селезінка

ligamentum, i n зв’язка

limbus, i m лімб, облямівка, пружок

limĭ tans, ntis пограничний

limpĭ dus, a, um світлий, прозорий

linea, ae f лінія

lingua, ae f язик; мова

linimentum, i n рідка мазь, лінімент

linteum, i n полотно

lipodystrophia, ae f ліподистрофія – патологічний стан, який харак-теризується загальним або місцевим зменшенням об’єму жирової тканини і підшкірної клітковини

lipō ma, ă tis n лікома – доброякісна пухлина, яка розвивається з жирової тканини

liquĭ dus, a, um рідкий

liquor ad clavos рідина від мозолів

liquor Ammonii anisā tus нашатирно-ганусові краплі

liquor Ammonii caustĭ ci нашатирний спирт

liquor, ō ris m рідина, розчин лікарської речовини

lithotomia, ae f літотомія – хірургічна операція розтину сечового міхура з метою видалення конкремента (камінця)

littĕ rae, ā rum f pl. науки

livor, ō ris m синяк, синя пляма

livō res mortis трупні плями червонуватого і темно-синього кольору

lobā ris, e частковий

lobŭ lus, i m часточка

lobus, i m частка

locā lis, e місцевий

localisā tus, a, um розміщений

locā tus, a, um розміщений

locus, i m місце

longitudinā lis, e поздовжній

longitū do, ĭ nis f довжина

longus, a, um довгий

lotio, ō nis f лосьйон

lucĭ dus, a, um світлий, прозорий

lumbā go, ĭ nis f люмбаго, біль в поперековій області

lumbā lis, e поперековий

lumen, ĭ nis n просвіт

luna, ae f місяць

lunā tus, a, um півмісяцевий

lupus, i m 1) вовк; 2) вовчанка, туберкульоз шкіри

lusorius, a, um гральний

luteus, a, um жовтий

luxatio, ō nis f вивих

luxā tus, a, um вивихнутий

lympha, ae f лімфа – прозора жовтувата рідина, що циркулює в тканинних щілинах і лімфатичних судинах

lymphatĭ cus, a, um лімфатичний

lymphocyˉ tus, i m лімфоцит

lymphogě nus, a, um лімфоґенний, який утворився внаслідок перенесення патолоґічного матеріалу течією лімфи

lyssophobia, ae f ( син. maniophobia) лісофобія, маніофобія – нав’язливий страх-боязнь психічного розладу

M

macĕ ro, ā tum. ā re вимочувати

macies, ē i f схуднення, змарніння

macrocheilia, ae f макрохейлія – пато-логічне збільшення губ

macrodactylia, ae f макродактилія – надзвичайно довгі пальці рук і (або) ніг (аномалія розвитку)

macroglossia, ae f макроґлó сія – пато-логічне збільшення язика

macromastia, ae f макромастія – пато-логічне збільшення молочних залоз

macromelia, ae f макромелія – над-звичайно довгі кінцівки (ано-малія розвитку)

macropodia, ae f макропó дія – над-звичайно довгі нижні кінцівки (аномалія розвитку)

macropsia, ae f макропсія – розлад зору, при якому предмети виг-лядають (здаються) більшими, ніж вони є насправді

macrosomia, ae f – див. gigantismus, i m

macŭ la, ae f пляма

maculā tus, a, um плямистий

magis більше

magister, tri m вчитель, керівник, наставник

magistra, ae f вчителька, наставниця

Magnesii carbō nas карбонат магнію

Magnesium, i n магнезія, магній

magnitū do, ĭ nis f величина

magnopĕ re дуже

magnus, a, um великий

majā lis, e травневий

major, jus великий, більший

malaria, ae f малярія

male погано

malignus, a, um злоякісний

malleolā ris, e кісточковий

malleŏ lus, i m присередня кісточка

malleus, i m молоточок

malus, a, um поганий

mamma, ae f молочна (грудна) залоза

mandibŭ la, ae f нижня щелепа

mandibulā ris, e нижньощелеповий

mandū co, ā tum, ā re їсти, жувати

maneo, mansum, ē re залишатися

manifestus, a, um очевидний, явний

manubrium, i n ручка

manus, us f кисть, рука

marasmus, i m маразм – виснаження організму з поступовим згаса-нням всіх життєвих процесів, атрофією органів і тканин

margo, ĭ nis m край

marī nus, a, um морський

mas, maris m самець, чоловік

masculī nus, a, um чоловічий

massa, ae f маса

mastectomia, ae f мастектомія – хі-рургічна операція: видалення молочної залози

mastī tis adolescentium мастит юнацький, ювенільний – больова щільна припухлість молочних залоз, що виникає у підростків обох статей під час статевого дозрівання

mastī tis, ĭ dis f мастит – запалення молочної залози

mastoideus, a, um соскоподібний

mastopathia, ae f мастопá тія – пато-логічний стан молочної залози, зумовлений розладом гормона-льної регуляції і характеризує-ться ущільненням, фокальною гіпертрофією і (або) атрофією її тканин

mastoptō sis, is f мастоптоз – втрата форми, збільшення в довжину й опущення молочної залози під дією власної ваги, зумовлене зниженням еластичності тканин (переважно віковим)

mater, tris f мати; мозкова оболона

materia, ae f матерія, речовина

matū rus, a, um зрілий, спілий

maxilla, ae f верхня щелепа

maxillā ris, e верхньощелеповий

maxĭ me дуже, найбільше

maxĭ mus, a, um найбільший

meā tus, us m хід

mecum зі мною

mediā lis, e присередній, медіальний

medicamentum, i n ліки

medicā trix, ī cis цілющий

medicā tus, a, um лікувальний, медичний

medicī na, ae f медицина – система наукових знань і практичної діяльності, метою яких є зміцне-ння і збереження здоров’я, продовження життя людей, попередження і лікування хвороб людей

medicinā lis, e медичний, лікарський, лікувальний

medĭ cus, a, um медичний

medĭ cus, i m лікар

medius, a, um середній

medulla, ae f мозок (кістковий, спинний)

medulla ossium flava жовтий кістковий мозок

medulla ossium rubra червоний кістковий мозок

megacŏ lon, i n мегаколон – значне розширення частини або всієї ободової кишки

megaduodē num, i n меґадуоденум – різке збільшення розмірів дванадцятипалої кишки

megalocytus, i m меґалоцит – без’я-дерна клітина, яка виникає при меґалобластичному типі еритропоезу