Форми і механізми інтеграції нац.. ек. у світове господарство.

Перспективні форми інтеграції економіки України у світове господарство

Участь України в міжнародних інтеграційних об’єднаннях є перспективною з огляду на наявний виробничий, природноресурсний та науково-технічний потенціал, але значна заполітизованість цієї проблеми не дозволяє в сучасних умовах цей потенціал використати. На сьогоднішній день Україна зосереджує зусилля в сфері міжнародної інтеграції на двосторонніх відносинах з країнами-сусідами, організації зони вільної торгівлі в рамках СНД, отриманні статусу асоційованого члена Європейського Союзу, розширенні економічних взаємозв’язків з країнами - членами Великої двадцятки. Основна мета участі України в процесах міжнародної інтеграції – це сприяння через широкий розвиток інтеграційних процесів структурній перебудові національної економіки на інноваційній основі, підвищенню рівня життя народу до стандартів країн глобалізаційного ядра.

Світовий розподіл праці є рушійною силою інтеграційних процесів. Кожна держава самостійно з'ясовує для себе шляхи спеціалізації та інтеграції до світового господарства

Рис. 12.1. Шляхи інтеграції держав у світове господарство

Рис. 12.2. Основні механізми інтеграції національної економіки до світового господарства

Рис. 12.3. Форми інтеграції у світовому господарстві

Сьогодні виділяють декілька центрів розвитку світового господарства. Деякі сформувалися еволюційним шляхом, деякі є продуктом свідомого втручання людини. Розвиток суспільства йде шляхом чергування інтеграційних і дезінтеграційних процесів. Сьогодні еволюційним шляхом формуються нові центри економічної інтеграції, до яких входять близькі за культурно-історичними традиціями країни: західноєвропейський (Євросоюз), північноамериканський (зона вільної торгівлі США, Канади, Мексики) та азійсько-тихоокеанський (Азійсько-Тихоокеанська економічна рада, 1989 р.) центри розвитку.