Напрями зовнішньоекономічної співпраці України. Європейський вектор економічної інтеграції нац.. ек.

Сьогодні для України потрібна цілеспрямована політика «відкритих дверей» для західного фінансового капіталу, що сприятиме залученню західних інвестицій у реальний сектор (так званий ефект «локомотива»). Інвестиції у фінансовий сектор стали міцним фундаментом для зростання інвестицій у реальний сектор. Економічні позиції не залежать від наближеності до влади, що має прискорити руйнування євразійської традиції економічних відносин в Україні, яка склалась історично.

Географічні розміри та економічний потенціал на дають підстав для віднесення України до самостійних гравців у глобальному економічному просторі. Враховуючи політичну та економічну неготовність ЄС для розширення та перехід Росії до стратегії жорсткого прагматизму, Україні доцільно змістити акценти з міждержавних стосунків на вирішення низки внутрішніх проблем та диспропорцій, які негативно впливають на інвестиційний імідж країни. Це стримує і європейські, й російські інвестиції. Власне потрібна зміна ідеології інтеграційної політики — поглиблення економічних взаємозв’язків має стати пріоритетом такої політики.

Економічні передумови для глибшої інтеграції як на Захід, так і на Схід поки що не створено, відповідно не може сформуватися політична підтримка того чи іншого інтеграційного вектора як в Україні, так і за її межами. Економічні інтереси посунуть історико-культурні аргументи на другий план. Поки що Росія дещо відстає від ЄС щодо розширення сфер впливу в Україні,. Але активна стратегія Москви у цьому напрямі може докорінно змінити розстановку сил навіть у короткостроковій перспективі. Саме інвестиції та міцні кооперативні зв’язки можуть поглибити і у формально-правовій площині закріпити інтеграцію. Найважливішим завданням України є відхід від політики прихованого ізоляціонізму і перехід до політики «відкритих дверей» як для західного, так і для російського капіталу.

Серед комплексу невідкладних завдань щодо забезпечення ефективного включення України у світове господарство і міжнародне співробітництво першочергове значення має формування механізму зовнішньоекономічних зв’язків.

Реалізація головної стратегічної мети в сфері зовнішньоекономічної політики — інтеграція народногосподарського комплексу України у світову господарську систему. Ця інтеграція передбачає досягнення таких цілей:

- формування розвинутої ринкової системи господарства, яка базувалася б на загальноприйнятих у світовій практиці принципах, нормах та економічних механізмах;

- використання можливостей світового ринку для структурної перебудови національного господарства;

- перетворення зовнішньоекономічної сфери в активний фактор динамічного та високоефективного економічного зростання.
59. Співпраця з міжнародними економічними та фінансовими інституціями.

Трансформаційні процеси в Україні супроводжуються глибокою економічною кризою. Розбалансованість фінансової системи, платіжна криза, спричинена насамперед переходом до світових цін на енергоносії, обмеженість внутрішніх нагромаджень та наявність від'ємного сальдо платіжного балансу, об'єктивно обумовили потребу в зовнішніх коштах для відновлення господарської рівноваги, забезпечення стабільного економічного розвитку.

Среди внешних финансовых источников для Украины наиболее привлекательны такие международные финансовые институты, как Международный валютный фонд (МВФ), Всемирный банк (ВБ) и Европейский банк реконструкции и а развития (ЕБРР), благодаря льготам, сравнительно низкой стоимости заимствований, которые они предоставляют, а также авторитетности их оценок и действий для других потенциальных кредитов и инвесторов Ведь сотрудничество с так ими международными финансовыми институтами рассматривается мировым финансовым сообществом как акт доверия, подтверждения кредитоспособности государстви.

Финансовая помощь Украине со стороны МВФ предоставляется в трех основных формах:

• по Программе системной трансформационной займа (STF) для поддержки платежного баланса;

• по программе \" Stand by\" для поддержания курса национальной валюты и финансирование дефицита платежного баланса;

• по Программе расширенного финансирования (EFF) для содействия экономической стабилизации

зависимости от задач, которые стояли перед Украиной, в ее сотрудничестве с МВФ можно условно выделить три этапа

На первом этапе (1994-1995) МВФ предоставил Украине кредитов по программе STF в сумме 742 млн долл. США для поддержки платежного баланса Украины.

Основной проблемой второго этапа (1995 - 1998) для Украины стала необходимость поддержания курса гривни и финансирования дефицита платежного баланса Предоставление МВФ своевременной помощи Украины позволило ВВИ ийсниты постепенной девальвации гривни и избежать ее обвала с непредсказуемыми для банковской системы последствиями.

Главной целью третьего этапа (с 1998 г) является с одействие макроэкономической стабилизации в Украине и выхода на положительную экономическую динамику, обеспечение в течение 2001-2005 pp ежегодных темпов роста с р реального ВВП на уровне не менее 4-5%.

Всего за период сотрудничества с МВФ наше государство получило от него кредитов на общую сумму 3529, 1 милл долл. Основным источником инвестиционного финансирования является Всемирный банк, который предоставляет Украина системные займы и инвестиционные кредиты.

В целом сотрудничество с международными финансовыми институтами должна базироваться на стратегических приоритетах экономического и социального развития Украины При этом в основу взаимоотношений должны быть пок проложены такие принципы:

• ускорение рыночной трансформации, обеспечения финансовой стабилизации и интеграции Украины в Европейский Союз;

• соответствие условий кредитования Украины международными финансовыми институтами приоритетам п экономического и социального развития;

• направление этих ресурсов на обеспечение устойчивого экономического роста, осуществления структурных преобразований, формирования развитого внутреннего рынка и прекращения практики их использования для финан нсування текущих расходов

• мобилизация и эффективное использование внутренних финансовых ресурсов, содействия поступлению прямых иностранных инвестиций;

• соблюдение экономически обоснованных и общепризнанных границ и порогов уровня внешней задолженности в соответствии с международными критериями платежеспособности государства;

• привлечение альтернативных внешних источников финансирования на основе геостратегической диверсификации международных финансовых отношений Украины.