Структура діяльності: мотиви, цілі, дії, операції, рухи.

Рис. 3.3.2. Структура діяльності

Детермінантою будь-якої діяльності є потреба. Потреба - це такий стан живої істоти, який виявляє залежність від конкретних умов її існування і породжує активність по відношенню до цих умов. Людські потреби формуються в процесі соціалізації й поділяються на види залежно від: предмета (матеріальні, духовні) та походження (природні (нижчі) і культурні (вищі). Потреба завжди є поштовхом до прояву активності, однак людина в діяльності керується також певними мотивами. Мотив - це спонукання до діяльності, що пов'язане із задоволенням потреб, в яких визначається спрямованість суб'єкта

Потреби становлять сутність, основну рушійну силу різних видів людської активності, а мотиви є конкретними різноманітними проявами цієї сутності. Мотиви та мотивація розглядаються в психології як причини, що визначають вибір спрямованості поведінки і діяльності суб'єкта. Мотиви бувають усвідомлюваними (ті, які людина може виразити словесно) та неусвідомлюваними (як результат витіснення, через вік, підсвідоме походження тощо). Мотиви не завжди ідентично співвідносяться з метою - при різних мотивах може бути однакова мета, і навпаки.

Мета -це уявний кінцевий результат діяльності (те, чого людина прагне досягнути). Мета може мати матеріальне та психічне уособлення, які досить часто пов'язані. Оскільки досягнення цілі часто має перспективний характер, то вона втілюється в окремі завдання, вирішення яких наближає до самої мети. Зазвичай діяльність людини є полімотивованою - одночасно спрацьовують декілька мотивів

Будь-яка діяльність складається з дій як складових частин. Дія - це реалізаційний компонент діяльності, спрямований на виконання певного завдання. Дії складаються з системи рухів.

Рухи - механізм, який служить для вираження дії та за допомогою яких вона виконується. Наприклад, щоб поїхати на автомобілі, потрібно спочатку підійти до нього, взяти ключі, сісти в нього тощо, а для цього потрібна рухова діяльність: напруження тих чи інших м'язів при ходінні, відчиненні дверей тощо.

Рухи поділяються на мимовільні та довільні.

До мимовільних рухів належить найпростіша форма їх активації: рухи ніг, голови тощо.

Довільними рухами виступають ті, які потребують необхідного тренування в силу умов зміни життя. У процесі утворення довільних рухів велике значення має воля. Воля впливає на імпульс початку та закінчення акту руху, а сам рух виконується як повторення минулого заученого процесу.

Загалом рух здійснюється не окремо одним органом, а індивідом як біологічною цілісністю. Рухи є механізмами дії.

Основними якостями рухів є: сила, швидкість, темп, ритм, координація, точність, спритність

Екстеріоризація - процес породження зовнішніх дій, висловлювань та ін. на основі перетворення ряду внутрішніх структур, складених на основі інтеріоризації

Дії відносяться до того, що людина робить, однак не менш важливим є те, яким чином вони здійснюються. Мова йде про операції діяльності. Операція - це спосіб виконання дії, що залежить від умов, в яких вона відбувається і, як правило, є малоусвідомленим або неусвідомленим Операції характеризують технічний бік дії, що виконується. Одну і ту саму дію можна виконати за допомогою різних операцій або різними способами.

Результатом діяльності є досягнення (недосягнення) визначеної мети (матеріальний, духовний продукт), який супроводжується контролем і оцінкою.

Контроль - співставлення отриманих результатів з метою. Заключний контроль здійснюється по завершенні діяльності.

Оцінка - виявлення ступеня збігу результатів і мети. В основі оцінки покладений заключний контроль. Якщо досягнення збігаються чи перевищують очікування людина оцінює діяльність позитивно. У випадку отримання результатів, нижчих за заплановані, оцінка є негативною.