Фактори що обумовлюють виникнення свідомості в антропогенезі.

Виникнення свідомості пов'язане з початком нового, вищого етапу розвитку психіки. На відміну від психічного відображення, властивого тваринам, свідоме відображення — це відображення предметної дійсності. Хоча свідомість і має свою передісторію в еволюції тваринного світу, уперше вона виникає в людини в процесі становлення праці і суспільних відносин.

Через посередництво свого ставлення до інших людей людина стала все більш свідомо ставитися і до самої себе, до власної діяльності; сама діяльність її ставала все більш свідомою: спрямована у праці на певні цілі, на виробництво певного продукту, на певний результат, вона все більш планомірно регулювалася відповідно до поставленої мети. Праця як діяльність, спрямована на певні результати - на виробництво певного продукту, - вимагала передбачення.

Характерна для трудової діяльності людини цілеспрямованість дії, що будується на передбаченні і відбувається в відповідності з метою, становить основний прояв свідомості людини, яка докорінно відрізняє його діяльність від несвідомого, «інстинктивного» у своїй основі поведінки тварин.

Так розвиток трудової діяльності та нові функції, які повинен був взяти на себе мозок людини у зв'язку з розвитком праці, відбилися на зміні його будови, а розвиток його будови зумовило в свою чергу можливість появи і розвитку нових, все більш складних функцій, як рухових, так і сенсорних, як практичних, так і пізнавальних.

Слідом за працею і поруч з ним виникла у спільній трудовій діяльності мова, яка стала суттєвим стимулом розвитку людського мозку і свідомості.

Завдяки мові індивідуальна свідомість кожної людини, не обмежуючись особистим досвідом, власними спостереженнями, харчується і збагачується результатами громадського досвіду: спостереження і знання всіх людей стають або можуть стати надбанням кожного. Величезне різноманіття стимулів, яке отримує завдяки цьому людина, дало потужний поштовх для подальшого розвитку його мозку. А подальший розвиток її мозку створило нові можливості для розвитку її свідомості. Ці можливості розширювалися в міру розвитку праці.

Завдяки знаряддям праці й мові свідомість людини стала розвиватися як продукт суспільної праці. З одного боку, знаряддя як усуспільнена праця передавали у упредметненій формі накопичений людством досвід з покоління в покоління, з іншого боку, ця передача суспільного досвіду, його повідомлення відбувалося за допомогою мови. Для суспільної праці необхідно було громадська, матеріалізована в мові свідомість. Необхідна для суспільної праці, вона в процесі суспільної праці і розвивалося.