Предмет психології. Задачі загальної психології як науки. Зв'язок психології з іншими науками.

Психологія — це наука, що за допомогою спеціальних методів вивчає реально існуючі психічні явища і факти; виявляє особливості, закономірності побудови та розвитку психіки, функціонування її механізмів. психологія — наука про психіку людини і тварин.

Пред­метом психології є психічні процеси, стани і власти­вості, механізми психіки та, закономірності її розвитку.

Предмет вивчення психології протягом історії її розвитку змінювався.

За зміною предмету вивчення психології у її розвитку виокремлюють такі періоди:

а) з античних часів до середини ХVІІ століття — предмет вивчення — душа: б) із середини ХVІІ століття до кінця ХІХ століття — предмет вивчення — свідомість

в) початок ХХ століття — предмет вивчення — поведінка

г) ХХ століття і до наших днів — предмет вивчення — психіка, психічні явища.

Завдання:

· навчитися розуміти сутність психічних явищ та їх закономірності;

· навчитися керувати ними;

· дослідження вікової динаміки окремих психофізіологічних функцій, процесів, властивостей;

· виявлення окремих взаємозв'язків психіки впродовж усього життєвого циклу людини з урахуванням її діяльності.

· розпізнати й оцінити рівень психіки особистості, ступінь зрілості індивідуальних і соціальних характеристик людини на різних етапах;

· оцінити відхилення у психічному розвитку порівняно з віком і досвідом;

· дослідження психолого-педагогічних проблем сучасного стилю практичної діяльності кадрів, вироблення і впровадження рекомендацій з оволодіння продуктивними технологіями ефективної праці та життя;

· створення необхідних передумов і комфортних соціально-психологічних умов для продуктивної життєдіяльності, розкриття творчого потенціалу суб'єктів праці та життя;

Психологія пов’язана з такими науками:

1) філософією — питання психології тривалий час вивчались у межах філософії; сьогодні є наукові проблеми, які розглядаються як з позиції психології, так і філософії

2) соціологією — спостерігається взаємна підтримка на рівні методології. Так, соціологія запозичує із соціальної психології методи вивчення особистості й людських стосунків. Психологія використовує у своїх експериментальних дослідженнях прийоми збору наукової інформації, що є традиційно соціологічними (опитування, анкетування)

3) педагогікою — виховання й навчання дітей не може не враховувати психологічних особливостей особистості, і нині між психологами й педагогами немає чіткого взаєморозуміння).

4) і сторією — є приклади глибокого синтезу історії й психології у створенні загальної наукової теорії — теорія культурно-історичного розвитку вищих психічних функцій людини, розроблена Левом Семеновичем Виготським: у ній доведено, що головні історичні досягнення людства (мова, засоби праці) стали факторами, що спричинили прогрес у філогенетичному та онтогенетичному розвитку людей; у психології використовується історичний метод — для розуміння природи будь-якого психічного явища потрібно простежувати його розвиток (як на рівні людини, так і на рівні людства);

5) технічними науками — людина є безпосереднім учасником усіх технологічних і виробничих процесів, без її участі неможливо організувати виробничий процес; завдяки діяльності психологів створюються зразки техніки, які враховують психічні і фізіологічні можливості людини

6) з медичними та біологічними науками — більшість психічних явищ мають фізіологічну зумовленість, тому знання, отримані фізіологами й біологами, використовуються у психології, для кращого зрозуміння тих чи інших психічних явищ; психічний стан індивіда відображається на його фізіологічному стані, а в певних ситуаціях психічні особливості можуть сприяти розвитку того чи іншого захворювання.