Робота з новим матеріалом. Психолог.Наш настрій, фізичний стан, працездатність багато в чому залежать від атмосфери, яка панує в житлі

Психолог. Наш настрій, фізичний стан, працездатність багато в чому залежать від атмосфери, яка панує в житлі. Адже дім – це наша гавань, місце психологічної захищеності, душевного затишку й комфорту. Але сам по собі дім таким не стає.

Щоб було „тепло” і затишно в домі, потрібні, безумовно, турбота, порозуміння, близькість у стосунках між рідними, але важливі й елементарний лад, зручність. Навряд чи можна відчути затишок у квартирі, де панує безлад. Хоч як ніжно розмовляли б одне з одним члени родини, але якщо після робочого дня приходиш у квартиру, а там все догори дригом, настрій буде зіпсовано. Затишок не приходить сам, уміння його влаштувати теж приходить не одразу. Хоча навички створення, підтримки затишку в домі можуть складатися дуже рано. Ось діти граються, а ось, погравшись, прибирають за собою іграшки – це і є перший крок до затишку. Адже „порядок” і „затишок” – суміжні поняття.

Напевно, кожен помічав, що лад легше підтримувати, ніж наводити. Покласти річ на місце – секундна справа, а ось розібрати завалену речами кімнату – уже роботи на кілька годин. Знають про це всі.

Порядок легко входить у звичку, особливо якщо з ним пов’язані приємні естетичні емоції. Якщо навчитися помічати, як блищить чисто вимита підлога, як святково на кухні, коли у вимитих до блиску кахлях відбиваються сонячні промені, як легко дихається у прибраній і провітреній квартирі, якщо навчитися радіти всьому цьому, тоді у вас виникне потреба постійно підтримувати святковий стан вашого дому. І це тішитиме вас.

Але якщо лад і затишок прагне підтримувати лише господиня – усе марно. Його можна досягти лише спільно. І потрібно зовсім мало: кожен прибирає за собою, завжди готовий допомогти іншому.

Проте „лад” і „затишок” поняття хоч і близькі, але не тотожні. У прибраному до блиску будинку може бути незатишно. Інколи навіть одразу не зрозумієш, у чому ж річ, а потім виявляється, що господарі стали рабами порядку, він скував і підкорив їх собі. Важко і незручно жити в будинку, де боїшся торкнутися до полірованих меблів чи зсунути з місця стільці, де немає свого робочого куточка у кожного члена родини. Знайти розумні межі своєї любові до порядку – означає зробити крок до затишку в домі.

Нікому, очевидно, не треба пояснювати, що поняття „затишок” прямо пов’язане із красою. Із чого ж починається краса у квартирі? Із меблів? Із картин та інших прикрас? Зі зручності? Розуміння краси досить індивідуальне, тому кожний відповість на це запитання по-своєму. Але краса має бути функціональною, тобто служити нам, допомагати створювати затишок. Однак те, що гарне і зручне для однієї домівки, може бути незручним для іншої. Якщо інтер’єр квартири враховує потреби кожного члена родини, то, хоч там як були б підібрані меблі, він матиме „душу”.

Наш дім дає нам необмежені можливості для творчості, духовного розвитку та самовдосконалення. Хто дбайливо ставиться до свого помешкання, той не буде у вільний час мучитися думкою: чим би зайнятися. Справи і задуми народжуються самі. Дім може навчити нас багатьох професій: облицювальника, столяра, слюсаря, кравця.

Було б бажання. Людям, які люблять свій дім, він відплачує не тільки затишком, а й дарує дещо більше: допомагає об’єднатись молодій сім’ї, непомітно вирішує деякі конфлікти. Він привчає до спільної праці, творчості, а вони налагоджують наші стосунки, дарують хвилини безцінного спілкування, зближують усі покоління сім’ї.

Почуття прекрасного народжується у батьківському домі. Ось чому важливо, щоб людину з дитинства оточувала краса, щоб вона навчилась розуміти і творити прекрасне.

То у чому ж полягає естетична культура сім’ї? Очевидно, у потребі постійного духовного життя, духовного зростання, у внутрішньому прагненні спілкуватися зі світом прекрасного і, нарешті, у бажанні творити прекрасне самому.

Не менш важлива для естетичного виховання культура домашніх свят. (Учасники заняття можуть розповісти про те, як вони влаштовують родинні свята).

Естетика побуту неможлива без естетики вашого зовнішнього вигляду. Не можна гарно вбиратись, тільки коли виходите на вулицю, а вдома доношувати одяг, який вийшов із моди. Адже вдома нас бачать люди зовсім небайдужі нам, то чому ж ми інколи постаємо перед ними у зовсім непривабливому вигляді: у халаті, „несвіжому” спортивному костюмі. Нерідко саме на домашньому одязі намагаємося зекономити.

Говорячи про естетику побуту, ми підкреслювали, що все прекрасне потребує наших зусиль, турботи, творчості, без цього дім ніколи не стане затишним, привабливим, без цього не буде у нас свого родинного багаття, сховку, прихистку.