Робота з новим матеріалом

Психолог. Люди одружуються через кохання, але все ж багато шлюбів виявляються невдалими. Подружня гармонія та щастя в родині – це не випадкове доповнення до зареєстрованого шлюбу, а результат спільних зусиль. Молодята можуть перебороти багато початкових труднощів шлюбу. Кохання допомагає не звертати уваги на вади партнера, але тільки якщо воно діяльне, свідоме, відверте, а не егоїстичне. Створюючи сім’ю, молоді люди мають розуміти, що, якщо вони хочуть дати щастя іншій людині, доведеться змінювати смаки, звички, інтереси, обмежувати свою самостійність.

Конфліктні ситуації можуть виникати в кожній сім’ї, але етику вирішення конфліктів опанували, на жаль, не всі. Тому з’являються так звані „хронічні сварки”.

Перш ніж висувати претензії, спробуйте зрозуміти, що саме викликало у вас роздратування – може, річ не в поведінці іншого, а у вас самих.

Сімей, від початку зовсім вільних від конфліктів, не буває. На жаль, не всі конфлікти і сварки, розчарування у своєму чоловікові чи дружині можна перебороти заради збереження сім’ї. У деяких випадках вони призводять до розлучення, тобто до розірвання шлюбних відносин.

Право на розлучення з давніх-давен було предметом обговорення в будь-якому суспільстві.

Які ж бувають причини розлучень? Однією з основних є „надто різні характери”. Дуже часто цією досить модною нині причиною називають звичайне невміння жити одне з одним.

Нерідко трапляється така причина розлучення як пияцтво та алкоголізм. За даними соціологів, ініціаторами розлучень у таких випадках є жінки. Справді, чоловік-алкоголік – це постійні сварки, часті бійки, важке матеріальне становище, негативний вплив на дітей. Але чоловік-п’яниця не завжди був таким. Були зустрічі та залицяння, друзі, свята, гості. Як сприймала дівчина те, що на побачення до неї хлопець приходив, випивши „для хоробрості”? Як вона поводилася? Адже часто дівчата, щоб підтримати компанію, намагаються показати свою повну „демократичність” у цьому питанні. І коли молоді люди одружуються, позиція дружини щодо алкоголізму чоловіка змінюється.

Однією із причин розлучення є подружня зрада. Невірність одного з партнерів часто є наслідком ставлення до нього іншого. Чоловік, якого постійно принижує дружина, який не відчуває її уваги й турботи, може зрештою зустріти іншу жінку, для якої він буде найкращим. Це справедливо і щодо жінок. Як правило, за мотивацією „невірність” приховане те ж порушення сімейних стосунків, у якому більшою чи меншою мірою винні обоє.

Наступна причина розлучення – необдумане одруження. Це так звані „вимушені шлюби” (вагітність і народження дитини), шлюби, які беруть, аби „помститися” комусь третьому, шлюби задля вигоди.

Усі розлучення можна поділити на 3 групи за наслідками:

· для самого подружжя;

· для дітей;

· для суспільства.

Розлучення дуже змінює подальше життя кожного із подружжя. Виникає комплекс зовсім нових проблем: економічні складнощі (особливо у жінок, які залишились із дітьми), зміна особистих звичок, смаків, усього стилю життя, стосунків зі спільними друзями і знайомими, взаємини дітей не тільки з колишнім чоловіком чи дружиною, але і з їхніми родичами.

За даними американських дослідників, розлучені втричі частіше потрапляють у аварії. Вони більше схильні до алкоголізму та різних хвороб. Смертність, а також число самогубств у цієї категорії вище, ніж серед осіб, які живуть у шлюбі. Саме по собі розлучення – це лише фінал драми, юридичне оформлення відносин, що не склались, невдалого сімейного життя. У процесі, що передує розлученню, виділяють кілька стадій. Починається все з емоційного розлучення, яке проявляється у появі почуття відчуженості, байдужості, у втраті довіри та любові.

Потім настає фізичне розлучення – подружжя думає про юридичне розлучення, але не вважає його єдиним і найкращим виходом із ситуації, що склалася. Подружжя починає жити окремо.

Розлучення вимушене чи добровільне завжди є джерелом великих потрясінь у житті дорослої людини. Воно увиразнює ті особистісні риси, які могли лише завуальовано проявлятися у спокійному повсякденному житті. Чи зуміли чоловік і дружина з найменшими втратами вийти з такої складної ситуації; як склались їхні стосунки під час процедури розлучення; як вони поділили майно?.. Усе це – теж показник їхньої зрілості й культури.

Якщо розлучення – драма для колишнього подружжя, то для дітей – подвійна трагедія. Більшість із них після розлучення батьків живе у неповних сім’ях, а це призводить до великих складнощів.

Причини неблагополучних сімейних стосунків різні, але багатьох конфліктів можна уникнути, якщо подружжя прагне зберегти та зміцнити сім’ю. У сімейному житті можуть бути зіткнення думок, суперечки і сварки, але важливо, щоб вони не руйнували сімейного щастя, не викликали образ і принижень. У дружних сім’ях прийнято не говорити різких образливих слів, бути терплячими до недоліків одне одного, аналізувати не тільки недоліки іншого, але і свої власні. Це й означає – берегти та зміцнювати сім’ю.