Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти К.Д.Ушинського
|
|
Науково обґрунтовано у книзі «Рідне слово» (1864 р.)
· У добукварний період – система звукових аналітичних і синтетичних вправ, які вводили дітей у світ звуків рідної мови, були засобом формування у них розумових дій зі звуками, складами, словами;
· у букварний період — знайомили з рукописним шрифтом, а після 10—15 уроків вводили друковані букви. Після вивчення звука нову букву давали у письмовій формі;
· свій метод назвав «методом письма — читання»;
· опора на живу мову, розвиток мови («дару слова»);
· відмовився від алфавітного порядку вивчення звуків і букв: спочатку вивчали 8 голосних (з йотованими), а потім приголосні (м’які з твердими приголосними);
· «ключ до оволодіння грамотою» - робота з відкритим двобуквенним складом.
• У чому актуальність звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти, розробленого К.Д.Ушинським?
Структурно-логічна схема теми
«Компоненти мовленнєвої готовності дітей до школи
(за А.М.Богуш, Н.Є.Шиліною)»
· Чи є тотожними поняття «мовленнєва готовність дітей до школи», «мовленнєва підготовка»? Обґрунтуйте свою відповідь.
Структурно-опорна схема
«Звуковий аналіз слів» (за Богуш А.М.)
• Види звукового аналізу:
— частковий (виділення першого і останнього звука у слові);
— повний (виділення усіх звуків у слові).
• Інтонаційне виділення звука — основний прийом навчання звукового аналізу слів
• У чому труднощі оволодіння дошкільниками навичками звукового аналізу слів.
• Які ігрові та наочні прийоми можна використати при навчанні дошкільників звукового аналізу слів?
| Структурна блок-схема «Звуки» · Слова звучать, звучать і промовляються по-різному, тому що мають різні звуки. · Звуки бувають мовні і немовні (свист вітру, гуркіт машини, голос звірів – це звуки немовні; мовить тільки людина). · Самі по собі звуки (чи звукосполучення) нічого не означають (не мають змісту). · Звуки ми чуємо і промовляємо. · Звуки є голосні і приголосні (тверді, м’які). | |||||
Голосний звук
· При вимові не зустрічає перешкод у вигляді язика, зубів, губ
· Складається тільки з голосу
· Його можна промовляти довго, протяжно, можна співати.
| Приголосний звук
· При вимові зустрічає перешкоди у вигляді язика, губ, зубів
· Складається тільки з шуму, або з шуму і голосу
На звуковій схемі приголосний позначається так:
-
- м’який приголосний звук
|
• Змоделюйте ситуацію здійснення звукового аналізу слів (на вибір) з використанням відповідних термінів.
• Здійсніть порівняльний аналіз буквенного та звукового аналізу слів.
Структурний блок «Склад», «Наголос»
Ø Слова поділяються на склади (частини);
Ø У слові може бути один або кілька складів;
Ø Якщо у слові два, три і більше складів, то вони розмішуються один за одним;
Ø У складі можуть бути один, два і більше звуків;
Ø У кожному складі є голосний звук;
Ø Скільки голосних звуків у слові, стільки у ньому й складів;
Ø Одні склади вимовляються протяжно, інші швидко, уривчасто;
Ø Тойсклад у слові, що вимовляється голосніше, — наголошений.
Ø Склади є закриті (закінчуються приголосним звуком) і відкриті (закінчуються голосним);
Ø На схемі склади позначаються так: