Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Тести до змістового модуля. «Спільна робота дошкільного закладу, школи, сім'ї з розвитку мовлення дітей»
«Спільна робота дошкільного закладу, школи, сім'ї з розвитку мовлення дітей» 1. Після п'яти—шести років у дітей у корі головного мозку утворюються умовно-рефлекторні функції читання і письма, — вважав: 1) Ф.Сохін; 2) П.Гальперін; 3) М.Красногорський. 2. Найдавніший метод навчання грамоти: 1) складовий; 2) метод Жаксщ 3) буквоскладальний синтетичний; 4) звуковий аналітичний; 5) звуковий синтетичний. 3. Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти науково обґрунтовано: 1) Я.Коменським; 2) С.Русовою; 3) К.Ушинським; 4) В.Сухомлинським. 4. Свій метод К. Ушинський назвав: 1) звуковим синтетичним; 2) звуковим аналітичним; 3) «методом письмо-читання»; 4) «методом читання — письмо»; 5) звуковим аналітико-синтетичним. 5. Етапи навчання за Д.Ельконіним: 1) формування загальної орієнтації у фонемній системі рідної мови; 2) розвиток фонематичного слуху; 3) засвоєння системи голосних фонем і формування орієнтації на голосні при читанні; 4) засвоєння системи приголосних і формування основного механізму читання; 5) розвиток слухового та мовно-рухового аналізаторів. 6. До двох років дитина розрізняє всі звуки рідної мови. Це показали дослідження: 1) М.Швачкіна, О.Гвоздева; 2) Л.Журової, Ф.Сохіна; 3) А.Богуш, Н.Гавриш. 7. Звуковий аналіз означає: 1) визначення послідовності звуків у слові; 2) ознайомлення дітей зі словом; 3) усвідомлення розрізнювальної функції звуків; 4) ознайомлення зі складом; 5) встановлення якісних характеристик звуків. 8. Найлегшими для виділення є: 1) тверді-м'які; 2) сонорні, свистячі, шиплячі; 3) глухі-дзвінкі. 9. Основний прийом навчання звукового аналізу слів: 1) показ артикуляції; 2) інтонаційне виділення звуків; 3) сумісне і відображене мовлення. 10. Читання є складною: 1) аналітичною діяльністю; 2) синтетичною діяльністю; 3) аналітико-синтетичною діяльністю. 11. Синтетична діяльність полягає: 1) у складанні складів і слів з букв розрізної абетки, читання складів і слів, речень у книзі, таблицях, з дошки; 2) у виділенні речень зі зв'язного мовлення, поділу речення на слова, слів — на склади, виділення зі складу певного звука, позначення його буквою, ознайомлення з великою та малою літерами. 12. Приголосний «й» — 1) завжди твердий звук; 2) завжди м'який звук; 3) не є звуком. 13. Приголосні м'які, якщо: 1) вони стоять у кінці слова; 2) після них ідуть я, ю, є, і, ь; 3) після них ідуть а, о, у, и, є. 14. «Ч, ш» — завжди: 1) м'які звуки; 2) тверді звуки. 15. Групи навичок письма: 1) технічні; 2) орфоепічні; 3) орфографічні; 4) графічні; 5) просторові. 16. Заняття з підготовки руки дитини до письма проводять: 1) у IIмолодшій групі; 2) у середній групі; 3) у старшій групі. 17. Основними видами планування роботи з розвитку мовлення є: 1) перспективний план; 2) план ігор-занять; 3) календарний план; 4) план-конспект заняття. 18. Вимоги до обліку роботи з розвитку мовлення: 1) конкретність; 2) емоційність; 3) оцінка досягнень дітей з розвитку мовлення; 4) різноманітність методів навчання; 5) систематичність; 6) завдання щодо подальшої роботи з дітьми. 19. Методичне керівництво роботою з розвитку мовлення в дошкільному закладі здійснюють: 1) завідувач дошкільного закладу; 2) вихователь; 3) старший педагог; 4) медичний працівник. 20. Форми методичного керівництва роботою з розвитку мовлення у дошкільному закладі: 1) заняття з різних розділів програми; 2) педагогічні ради; 3) мовленнєві заняття; 4) індивідуальні та групові консультації; 5) відвідування занять із наступним їх аналізом; 6) підвищення кваліфікації вихователів; 7) педагогічні читання; 8) вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду вихователів; 9) організація свят, розваг, літературних ранків для дітей різних вікових груп; 10) методичні об'єднання вихователів за віковими групами. 21. Контроль за роботою з розвитку мовлення і методичне керівництво в управліннях освіти здійснюють? 1) завідувач дошкільного закладу; 2) методист; 3) старший педагог; 4) інспектор. 22. Форми підвищення кваліфікації вихователів: 1) заняття з різних розділів програми; 2) місячні курси; 3) творчі групи; 4) клуби молодих вихователів; 5) батьківські лекторії; 6) семінари, конференції; 7) конкурси дидактичних посібників та ігор з розвитку мовлення. 23. Поняття «мовленнєва підготовка» використовується, за Л.Калмиковою, у таких значеннях: 1) оволодіння практичними мовленнєвими навичками; 2) загальномовленнєва підготовка (розвиток навичок усного мовлення, навичок використання одиниць мови для мислення, спілкування); 3) оволодіння читанням та елементами письма; 4) спеціальна мовна (мовленнєва) підготовка (пропедевтика вивчення мови, початкове усвідомлення її знакової системи, формування основи спеціальних умінь у галузі читання, письма, аналізу мовних явищ); 5) формування мовленнєвої компетенції. 24. Мовленнєва готовність дітей до школи включає компоненти: 1) рівень розвитку мовленнєвих навичок (достатній словник, правильна звукови-мова, граматична правильність мовлення, діалогічне й монологічне мовлення); 2) знання про навколишню дійсність; 3) розвиток зв'язного мовлення; 4) висока мовленнєва активність дітей; 5) якість мовленнєвих відповідей. 25. Перспективність: 1) обізнаність педагогів з програмами й методиками навчання й виховання дітей у дошкільному навчальному закладі, з їх результатами з метою врахування отриманих знань у подальшій роботі початкової школи; 2) обізнаність педагогів дошкільної ланки освіти з програмами і технологіями навчання та виховання учнів початкової школи.
|