Робота з документом. Документ. М. Аркас про похід І

Документ. М. Аркас про похід І. Мазепи на Правобережжя

«...У квітні 1704 року цар наказав Мазепі виступати з України з усім військом на поміч польському королеві. Мазепа... коло Києва перейшов Дніпро і 15 червня отаборився коло Паволочі; сюди ж прибув до нього із своїми полочанами і Семен Палій... Мазепа вітав його приязно, а тим часом нишком листувався з князем Головіним. 10 липня він покликав

Палія і став дорікати йому, що його козаки свавільно розправляються з... панами і не се скаржиться король. «На те вони люди вольні, — одказав Палій. — Що я з ними подію?» Тоді гетьман переказав йому царське бажання, щоб він їхав у Москву. «Нема чого мені туди їхати», — одмовив Палій і хотів іти до свого обозу, але Мазепа не пустив його і зараз написав про се Головінові, а 2 4 серпня сповіщав його, що під караулом одпровадив Палія... у Батурин...» (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 102–103)

Завдання

1. Яку роль відіграв у національно-визвольному повстанні на Правобережжі Іван Мазепа?

2. Як ви розцінюєте вчинок Івана Мазепи? Подумайте, якими мотивами він керувався, беручи участь у придушенні повстання?

3. Запропонуйте свій варіант розв’язання даної ситуації.

Останнє завдання виконується за допомогою вправи «два–чотири–разом». Спочатку йде обговорення завдання в парах, потім у малих групах по чотири учні, а далі — у великих групах (їх може бути 2 –4 залежно від кількості учнів у класі). Далі кожна група презентує свій варіант вирішення даної проблеми. Цілком можливо, що в даному випадку може

виникнути дискусія, оскільки групи можуть запропонувати різні варіанти розв’язання ситуації. Після обговорення слід прийняти узгоджуюче рішення.

Висновок. Іван Мазепа взяв участь у придушенні повстання, керуючись загальнодержавними інтересами:

а) він побоювався селянських заворушень на Лівобережжі, що могло призвести до послаблення його влади;

б) дбав про зміцнення гетьманської влади в Україні:

в) намагався об’єднати під своєю булавою землі по обидва береги Дніпра: Лівобережну і Правобережну Україну.

У ч и т е л ь. Після поразки повстання починається активне відновлення польсько-шляхетських порядків на Правобережжі. Землі регіону знову були поділені на Брацлавське, Волинське, Київське та Подільське воєводства. Відновивши свою владу над землями Правобережжя, магнати зрозуміли, що умовою їхнього збагачення є відродження та господарське піднесення краю. Саме тому вони почали створювати в межах своїх володінь «слободи», у яких селяни на певний час звільнялися від податків. Проте закінчення пільгових років, вимоги землевласників виконувати панщину та натуральні повинності, які супроводжувалися посиленням наступу уніатства на права православних, постійно спричиняли соціальне напруження на Правобережжі.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Робота в групах за методом «Дерево рішень»

Клас поділяється на дві групи. Одна група досліджує питання «Значення повстання під проводом Семена Палія», а друга група — «Значення діяльності Семена Палія». «Дерево рішень» може мати такий вигляд.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником.

2. Скласти історичний портрет С. Палія.

3. Одному учневі підготувати повідомлення про Полтавську битву.

Джерела:
1. «Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас»
2. Книга «Дидактичні матеріали до курсу «Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас»

Урок 38. Тема: Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII ст.

i

30-11-2012, 21: 35

• 0
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5

Конспекти уроків» Історія України» 8 клас