Урок 38

Тема. Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII ст.

Мета: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII — на початку XVIIІ ст., гетьманування І. Мазепи, особливості його зовнішньої та внутрішньої політики, культурно-просвітницької діяльності; дати характеристику Івану Мазепі як людині і як політику; розвивати в учнів уміння на основі аналізу джерел інформації давати характеристику історичному діячеві, пояснювати значення його діяльності, робити висновки й узагальнення, висловлювати власну точку зору та аргументувати її; на прикладах діяльності І. Мазепи виховувати в учнів почуття патріотизму, любові до своєї Батьківщини, відданості своїй справі.

Основні поняття: «Коломацькі статті», «значкові й значні військові товариші».

Обладнання: портрет І. Мазепи, картки з документами та ілюстраціями, карта «Українська держава за гетьмана І. Мазепи».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII — на початку

XVIIІ ст.;

• визначати основні засади внутрішньої та зовнішньої політики І. Мазепи, оцінювати діяльність гетьмана;

• давати характеристику Івану Мазепі як людині і як політику;

• аналізувати зміст укладених гетьманом з Російською державою «Коломацьких статей»;

• розвинути вміння на основі аналізу джерел інформації давати характеристику історичному діячу, осмислювати значення його діяльності, робити висновки та узагальнення, висловлювати власну точку зору та аргументувати її.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. Як називався період в історії України, який розпочався в другій половині XVII ст.?

2. Якими процесами та подіями на території України він характеризувався?

3. З ім’ям яких гетьманів пов’язують початок і закінчення цього періоду? Чому?

4. Кого ще з гетьманів, діяльність яких припадає на цей час, ви можете назвати? У чому полягало значення їхньої діяльності?

5. Що вам відомо про гетьмана Івана Самойловича?

6. Пригадайте, між якими державами був укладений Бахчисарайський мир та яким був його зміст.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь (розповідь супроводжує показом на карті). У другій половині XVII ст. загострюється протистояння між трьома державами:

Росією, Польщею та Туреччиною. Об’єктом їхніх зазіхань були українські землі. Це призводить до ще більшого ослаблення Гетьманщини, спустошення Правобережжя, розколу українських земель. У 1681 р., намагаючись припинити протистояння, Росія та Туреччина уклали Бахчисарайський мирний договір. За його умовами під контролем Туреччини опинилися Південна Київщина, Брацлавщина та Поділля, а Росія отримала Лівобережну Україну з Києвом, Васильковом, Трипіллям, а також Запорожжя. Територія між Дністром і Бугом протягом 20 років мала залишатися нейтральною та незаселеною. Як розгорталися події надалі в російсько-польсько-турецькому протистоянні, ми з’ясуємо на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота із таблицею

Під час розповіді вчителя учні складають таблицю «Умови “Вічного миру”».

Завдання

1. Між якими державами було укладено «Вічний мир»? У чому полягав його зміст? Які він мав наслідки для України?

2. Покажіть на карті, як і між якими державами розподілялися українські землі за умовами цього миру.

У ч и т е л ь. «Вічний мир» суттєво ускладнив становище лівобережного гетьмана

І. Самойловича.

До того ж сам гетьман у цей час зробив чимало помилкових кроків, які підірвали його престиж та авторитет. Безмежне користолюбство І. Самойловича, його самовладдя, призначення на посади полковників найближчих родичів, підпорядкування української церкви Московському патріархові призвели до старшинської змови, яка завершилася арештом і засланням гетьмана до Сибіру. Приводом для розправи над гетьманом послужив невдалий Кримський похід.