Робота з документом

Документ 2. Із Конституції Пилипа Орлика (1710 р.)

...Щоб на Україні була утверджена вічно єдина віра православна східного сповідання під послушенством святійшого апостольського трону константинопольського.

...Вітчизна наша щоб у потверджених пактами Річі Посполитої і Московської держави кордонах, які відійшли по ріку Случ за гетьманства славної пам’яті Богдана Хмельницького, була відступлена, вічно віддана й пактами укріплена від Речі Посполитої в гетьманську область, щоб не були насильно змінені й порушені її кордони.

...Має Ясновельможний Гетьман із найяскравішим ханом кримським дбати через послів про відновлення давнього з Кримською державою братерства, військової колегації та потвердження постійної приязні, на яку оглядаючись довколишні держави не наважувалися б бажати уярмлення собі України і її будь-чому присилування.

...При трактуванні найяснішого його милості короля шведського з Московською державою про мир об тім дбати, щоб Дніпро від городків та фортець московських, так і ґрунти військові було очищено від московської посесії і до первісної області Війська Запорозького повернено.

...Коли деякі Війська Запорозького гетьмани, привласнивши собі неслушно й безправно самодержавну владу, узаконили самовладне таке право: «Так хочу, так повеліваю!» — то через те самодержавство, невластивегетьманському урядуванню, виросли численні в запорозькому війську незлагоди, розорення прав та вольностей, посполите утяження, легке насильне і купне розкладення урядів військових: генеральної старшини, полковників та значного товариства. Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися й постановили з Ясновельможним Гетьманом таке право, яке має бути збережено постійно в Запорозькому Війську: щоб у Вітчизні нашій першими радниками була генеральна старшина... За ними за звичайним порядком слідують городові полковники, нехай вони будуть пошановані як публічні радники. Крім того, з кожного полку до загальної Ради мають бути обрані за гетьманською угодою генеральні радники — по одній значній старовинній, добророзумній та заслуженій особі. І з тими всіма генеральними особами, полковниками й генеральними радниками мають радитися Ясновельможний Гетьман та його наступники про цілісність Вітчизни, її загальне добро і всілякі публічні справи, нічого без їхнього дозволу й поради не зачинаючи приватною своєю владою, не встановлюючи і до завершення не приводячи.

...У гетьманській резиденції тричі на рік має обиратися генеральна Рада: на Різдво, Великдень і Покрову. На ній, окрім названих вище представників, мають бути посли Запорозького Низового війська, тобто Січі. Між Радами Україною правитиме гетьман з генеральною старшиною. Листи з інших держав гетьман повинен зачитувати старшині, так само й відповіді.

...А коли б щось було б помічено з Ясновельможного Гетьмана супротивного, негаційного, шкідливого правам та вольностям військовим, тоді ж таки генеральна старшина, полковники й генеральні радники матимуть силу вільними голосами чи то приватно, чи публічно на Раді його вельможності виказати і заявити про порушення прав та вольностей вітчизняних без найменшого ушкодження високого рейментарського гонору. На такі викази не має Ясновельможний Гетьман вражатися і чинити помсти, а дбатиме такі недолади справити». (CD «Історія України»)

Документ 3

«...Якщо хтось... учинить злочин, що шкодить Гетьманській честі, виявившись винним через нечестивий умисел або випадково, у такому разі подібних винуватців не повинен карати сам Ясновельможний Гетьман, але таке правопорушення має підлягати розглядові Генерального Суду, який повинен винести рішення не поблажливе й не лицемірне, а таке, якому кожен мусить підкоритися як переможений законом.

...Подібно до того, як Ясновельможному Гетьману з обов’язку його уряду належить керувати й наглядати за порядком щодо всього Війська Запорозького, так само він повинен пильно дбати про те, щоб на рядовий і простий народ не покладали надмірних тягарів, утисків і надмірних вимог...» (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 140)

Завдання

Проаналізуйте Конституцію Пилипа Орлика за таким планом:

1) релігія;

2) територія;

3) управління;

4) судочинство;

5) військо;

6) міжнародні відносини;

8) становище народу.

Це завдання можна виконати в малих групах або в парах (залежно від кількості учнів у класі). Кількість груп повинна відповідати кількості пунктів плану. Після виконання цього завдання групам можна запропонувати дати відповідь на запитання.

1. На якому принципі ґрунтувалося управління Україною згідно з Конституцією Пилипа Орлика: спадкової чи виборної влади?

2. Кому належала провідна роль в управлінні — гетьманові чи генеральній старшині?

3. Чим можна пояснити запровадження Генеральної Ради?

4. В який спосіб мав здійснюватися зв’язок між владою і народом?

5. Що гарантувала влада народові?

6. Які норми Конституції свідчили про її демократичний характер?

7. Визначте значення Конституції Пилипа Орлика.

У ч и т е л ь (розповідь супроводжується показом на карті). П. Орлик активно намагався реалізувати свою программу на практиці та відновити повноцінну українську державність.

На початку 1711 р. склалася сприятлива міжнародна обстановка для того, щоб розпочати боротьбу за визволення України з-під російської влади.