Робота з таблицею. 1. Які обмеження прав гетьмана і старшини було передбачено в «Коломацьких статтях»?

Завдання

1. Які обмеження прав гетьмана і старшини було передбачено в «Коломацьких статтях»?

2. Чим вони відрізнялися від попередніх угод гетьманів з російським урядом?

3. Порівняйте «Коломацькі статті» 1687 р. з Глухівськими статями 1669 р.

Далі вчитель пропонує учням детально ознайомитися з історичною постаттю Івана Мазепи за допомогою джерел інформації. На опрацювання учнями виносяться різноманітні джерела інформації: документи, спогади, уривки з праць істориків, ілюстрації. Вони повинні уважно їх проаналізувати й виконати поставлені завдання. Цей вид роботи виконується всім класом.

Історична довідка

Іван Мазепа

• Народився на Київщині 1639 р. в селі Мазепинці в сім’ї українського шляхтича.

• Навчався в Києво-Могилянській академії та єзуїтській колегії у Варшаві та Полоцьку, служив при дворі польського короля Яна ІІ Казимира, певний час перебував за кордоном, де вивчав іноземні мови, військову справу, дипломатію.

• Був одним із прибічників гетьмана Дорошенка, обіймав посади генерального писаря та генерального осавула.

• Був гетьманом України з 1687 до 1708 року, прагнув подолати наслідки Руїни, об’єднати всі українські землі під владою одного гетьмана, зберегти українську державність, піднести господарське і культурне життя.

• Але неспроможність знайти підтримку серед населення і складність зовнішньополітичної ситуації завадили здійсненню його грандіозних планів.

• Помер у вигнанні на території Молдавії у 1709 р.

Документ 3. М. Аркас про Івана Мазепу

«Здається, до Мазепи було прихильне козацтво. Зважаючи на його попередню службу, на те, що він знався у тогочасних справах, на те, що був добре освічений і відомий поміж козаками, то його й настановили гетьманом після Самойловича». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1995. — С. 99)

Документ 4. Із листа французького дипломата Жана Балюза

«Він вельми полюбляє оздоблювати свою розмову латинськими цитатами, а щодо досконалості знання цієї мови може суперничати з найкращими нашими отцями єзуїтами. Його мова взагалі добірна й чепурна; щоправда, під час бесіди більше воліє мовчати та слухати інших. При його дворі — два лікарі німці, з якими Мазепа розмовляв їхньою мовою, а з італійськими майстрами, яких є кілька в гетьманській резиденції, говорив італійською мовою. Я розмовляв із господарем України польською та латиною, бо він запевняв мене, що недостатньо володіє французькою, хоча замолоду відвідав Париж і Південну Францію, був на прийомі в Луврі. Не знаю тільки, чи в цьому твердженні нема якоїсь особливої причини, бо сам бачив у нього газети французькі й голландські.

Розмова з ним дуже приємна: він має великий досвід у політиці, на противагу московітам, стежить і знає, що діється в чужоземних країнах.

Він показував мені свою колекцію зброї, одну з найкращих, що я бачив у житті, а також добірну бібліотеку, де на кожному кроці видно латинські книжки.

Кілька разів я дуже обережно навертав розмову на сучасну політичну ситуацію. Але мушу зізнатися, що нічого певного з цього володаря невитягнути. Належить він до тих людей, які воліють або зовсім мовчати, або говорити й не сказати. Все ж таки гадаю, що навряд чи любить московського царя, бо ні слова не сказав, коли я йому скаржився на московське життя». (Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 180)

Документ 5. Із листа французького дипломата Жана Балюза

«Принц Мазепа вже поважного віку... Вигляд у нього суворий, очі блискучі, руки тонкі й білі, як у жінки, хоча тіло міцніше, ніж тіло німецького рейтара, вершник з нього знаменитий. Він дуже поважаний і гордий. Мало шанує тих, хто ним володіють. Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відвагою та розкішними прийомами у своїй резиденції для козацької старшини. Я був свідком одного прийому, в якому багато дечого на польський зразок». (Сас П. М. Історія України. 16–18 ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 206)

Документ 6. Пісня на слова І. Мазепи «Ой горе тій чайці»

Ой горе тій чайці,

Чаєчці-небозі,

Що вивела чаєняток

При битій дорозі.

Ой ішли чумаки,

Весело співали

І чаєчку ізігнали,

Чаєнят забрали.

А чаєчка в’ється,

Об дорогу б’ється,

К сирій землі припадає,

Чумаків благає.

— Ой ви, чумаченьки,

Ви ще молоденькі,

Верніть моїх чаєняток,

Вони ще маленькі!

— Ой чаєчко наша,

Неправдонька ваша,

Поварили чаєняток,

Добра була каша!

— Бодай ви, чумаки,

Щастя не діждали,

Бо ви моїх дрібних діток

Із гнізда забрали!

Бодай ви, чумаки,

На Дон не сходили,

Що ви моїх дрібних діток

В каші поварили!

Завдання

1. На підставі джерел інформації визначте відомості, що свідчать про високий рівень освіченості та великий політичний досвід гетьмана Мазепи.

2. Схарактеризуйте його риси характеру.

3. Як ви вважаєте, чому саме І. Мазепу було обрано гетьманом на Лівобережжі в даній політичній ситуації?

4. Які особисті якості сприяли його тривалому перебуванню при владі?

У ч и т е л ь. Вже на початку гетьманування доля підготувала Мазепі серйозне випробування.

У 1689 р. на російський трон заступає новий цар — Петро І. Домігшись аудієнції царя, він підніс йому щедрі дари (тільки шабля, подарована Петру І, коштувала 2 тис. крб.), а демонстрацією покори (стояв навколішки перед царем, доки його силою не підвели), критикою його попередніх патронів («лютий ворог князь Голіцин») гетьман досяг своєї мети і завоював прихильність російського царя. Пізніше Петро І зауважить у розмові з І. Мазепою: «Коли б у мене всі слуги були схожі на тебе, я був би найщасливішою людиною наземлі!»

Завдання

1. Прокоментуйте факти, викладені в розповіді.

2. Чим можна пояснити дії Івана Мазепи?

3. Як ви оцінюєте таку його поведінку? Сформулюйте свою думку з цього питання.