Проведення рисункових тестів

РИСУНКОВІ ТЕСТИ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РИСУНКОВИХ ТЕСТІВ
І ТЕХНІКА ЇХ ПРОВЕДЕННЯ

Оцінювання методу

На відміну від більшості інших тестів, рисункові методики можуть застосовуватися багаторазово і практично без обмежень щодо частоти використання, не втрачаючи при цьому свого діагностичного значення. Вони зберігають актуальність для широкого вікового діапазону – від дошкільного до дорослого віку. Це дає змогу використовувати їх для контролю динаміки стану і для спостереження за ходом психічного розвитку упродовж тривалого терміну.

Водночас треба враховувати, що надійність одержаних результатів значною мірою залежить від суб’єктивного фактора, а саме: уміння психолога інтерпретувати процес малювання і сам малюнок.

Нижче пропонується низка найпоширеніших у роботі з дітьми рисункових методик: «Малюнок людини», «Малюнок сім’ї», «Малюнок дерева». Ці методики дають можливість отримати уявлення про загальні, інтелектуальні, особистісні та емоційні особливості дитини, а також уявлення про її ставлення до різних життєвих сфер: сімейної, соціальної та міжособистісної.

Досвід використання цих тестів показує, що існує достатньо широкий спектр психологічних особливостей, до яких цей набір тестів є дуже чутливим. Це такі психологічні особливості:

• рівень загального розумового розвитку;

• вищість раціонального або емоційного підходів щодо реальності;

• рівень психомоторного тонусу, підвищена або знижена активність, астенія;

• недостатність самоконтролю й планування дій, імпульсивність;

• підвищена емоційна лабільність або, навпаки, ригідність;

• тривожність (як особистісна риса) й тривога (як стан на момент обстеження);

• страхи;

• депресивні тенденції;

• особливості реакції на стрес;

• агресивність (із можливістю диференціювати такі її форми, як фізична й вербальна агресія, невротична агресія);

• екстравертність або, навпаки, інтровертність;

• демонстративність;

• незадоволеність потреби у спілкуванні;

• аутизація, уникання спілкування;

• ступінь соціалізованості й конформності;

• антисоціальні тенденції;

• ставлення до сексуальної сфери;

• ставлення до сімейної сфери у цілому та до окремих членів сім’ї.

Проведення рисункових тестів

Особливість проведення рисункових тестів полягає у тому, що інтерпретування результатів тестування суттєво залежить від процедури його проведення (тобто інструкцій до тесту, матеріалів, що використовуються, умов проведення).

Для рисункових тестів, які найчастіше застосовуються на практиці, можна запропонувати таку процедуру проведення. Перша умова коректності інтерпретування полягає ось у чому: інтерпретуванню за певними запропонованими критеріями піддають тільки малюнки, зроблені у ситуації психологічного обстеження із дотриманням стандартної процедури. Малюнки, зроблені за інших обставин, не можуть вважатися тестовими.

Кожен тест виконується на окремому аркуші нелінованого паперу. Бажано використовувати аркуш формату А4 (210× 297 мм), але припустимо використовувати й менший за розміром аркуш. Для тесту «Малюнок людини» аркуш кладуть перед дитиною вертикально, для інших тестів – горизонтально. Якщо при виконанні завдання дитина повертає аркуш, то не слід цьому перешкоджати.

Для всіх тестів використовується простий олівець. Олівець має бути не дуже твердим (бажано М або 2М). Окрім цього, бажано мати у наборі інструментів гумку.

Інструкцію до кожного тесту перед початком роботи слід відтворювати дослівно, без видозмін та доповнень. По закінченні малювання висловлюють схвалення, незалежно від досягнутого результату. Потім корисно обговорити з досліджуваним його малюнок. Деякі запитання, що рекомендовані при дослідженні, наведені в описі методик. На відміну від первісної інструкції, подальша бесіда не повинна бути формалізованою, її проводять у вільній формі. Допускається видозміна запитань, що пропонуються, або їх доповнення.

Процес малювання відображають у протоколі. На кожному аркуші з малюнком і на кожному аркуші протоколу пишуть ім’я і прізвище досліджуваного (або його шифр) та дату обстеження. На першому аркуші вказують вік, склад сім’ї, причини звернення, анамнестичні дані.

У протоколі мають бути відображені:

• темп виконання завдань, паузи та перерви в роботі;

• послідовність виконання окремих частин зображення;

• запитання й висловлювання обстежуваного;

• короткий зміст подальшої бесіди.