Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Форми зовнішньоекономічної діяльності. Зони спільного підприємництва.
До основних форм зовнішньоекономічної діяльності відносяться: торгівля, кредитування, науково-технічна співпраця, створення спільних підприємств, реалізація проектів на компенсаційній основі, культурна співпраця, туризм тощо. Для будь-якої країни дуже важливим є співвідношення суми експорту та імпорту — зовнішньоторговельне сальдо. Воно повинно бути позитивним, що дає змогу країні мати вільні кошти для розширення виробництва чи інвестування їх в своїй або чужій країні. В Україні цей показник у 1997 році був негативним. Країни ЄС збільшили імпорт енергоносіїв, зменшивши ввезення сировини та продовольчих товарів. У зовнішній торгівлі країн ЄС перевага віддається партнерам по Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), хоч товари США також активно впроваджуються на європейський ринок. Зниження матеріале- та енергомісткості виробництва у розвинених країнах світу, що зумовило зменшення попиту на сировину, змусило країни, які спеціалізуються на його експорті, шукати нові сфери діяльності у межах міжнародного розподілу праці. Росте питома вага хімічної промисловості у міжнародній торгівлі; це пов'язано зі значним розширенням асортименту штучних та синтетичних матеріалів. 1995 року створена Всесвітня торговельна організація (ВТО). Її членами є 125 країн; найближчим часом до ВТО можуть увійти ще 25 країн, у тому числі Болгарія, Саудівська Аравія, Алжир. Функція ВТО — підписання багатосторонніх угод за загальними правилами торгівлі. Кредитування та інвестування. Кредитування — надання кредиту. Кредит — позики у грошових одиницях чи у вигляді товару на умовах повернення з виплатою процентів. Інвестиції — капіталовкладення. Інвестиції іноземні — довгострокові вкладення капіталу закордонними власниками у промисловість, сільське господарство, транспорт та інші галузі економіки. Найбільшими інвесторами у світі є Японія, США, країни Західної Європи. Прямі інвестиції у 1995 році склали 315 млрд дол., на розвинені країни приходилося 270 млрд дол., на країни, що розвиваються, — 47 млрд дол. Домінують серед інвесторів економічно розвинені країни; потік інвестицій з країн, що розвиваються, дещо менший. Інвестиції в країни Східної Європи досягли 12 млрд дол. 1) експорт продукції, що репрезентує досягнення науково-технічного прогресу; 3) спорудження за рубежем заводів " під ключ" або експорт комплексного обладнання при виробництві нової техніки; 4) модернізація об'єктів за участю закордонних партнерів; 5) оренда нового обладнання — лізинг; 6) технічне навчання персоналу країн-імпортерів технологій; 7) обмін передовим технічним досвідом; 8) спільні конференції, симпозіуми, публікації, координація та кооперація наукових досліджень; 9) технічна допомога при опануванні нових виробництв. 10) науково-технічна співпраця у галузі навчання та підвищення кваліфікації наукових кадрів. Продаж ліцензій — тобто авторських прав на використання запатентованих винаходів на території країн, де вони захищені патентами. Є ще термін " ноу-хау" (англ. ІЯІОУУ-ПОЛУ — знаю як). Обмін ліцензіями став важливим елементом міжнародних економічних стосунків: він досягнув 10% світового зовнішньоторговельного обороту. Італійська фірма " Фіат" утворила в Кременчуці СП " Іуе-со—КрАЗ" з виробництва вантажівок. В Київській області налагоджено збирання МАЗів. Концерн " Аеробус" буде виробляти військово-транспортний літак АН-70, розроблений в Україні. В Ірані створюється СП з Росією з виробництва літака ТУ-334. Японська компанія Міазо Іуаі Со інвестувала 70 млн дол. в реконструкцію нафтопереробного заводу в Дрогобичі (виробництво бензину " євросу-пер") і буде брати участь в будівництві нафтопроводу Одеса — Броди. Експорт та імпорт послуг. До них відносяться: міжнародний та транзитний транспорт, іноземний туризм, послуги банків та страхових компаній, послуги охорони здоров'я, навчання, торговельно-технічна діяльність тощо. Провідну роль у наданні послуг (80%) відіграють розвинені країни. Торгівля інженерно-консультаційними послугами " інжиніринг" — надання послуг виробничого, комерційного та наукового характеру. Найбільшого розвитку інжиніринг одержав у галузі капітального будівництва. Провідними експортерами цього виду послуг є фірми США, Канади, Великобританії, Франції, ФРН та Японії. Сюди входить проектування об'єкту, вивчення ринку, установка та випробування обладнання, набір та підготовка кадрів, послуги з реалізації продукції, сприяння в організації реклами, розробка методів утилізації відходів тощо. Туризм. Розрізняють три види туризму: рекреаційний, науковий та діловий; на перший вид припадає 70%. Основний потік туристів переміщується у межах розвинених країн. Для Іспанії та Австрії туризм — одна з основних експортних галузей, вона дає відповідно ЗО та 80% прибутків від експорту. Провідне місце туризм займає в Італії, Франції, Швейцарії, Ізраїлі. В Україні переважає маршрутно-пізнавальний туризм.
|