CAN (COULD)

Дієслово can виражає:

1. фізичну або розумову здатність, уміння або можливість виконати дію в теперішньому (can) або минулому (could) часі:

I couldn’t solve this problem.

- Я не зміг розв’язати задачі.

2. сумнів, здивування, невіру в питальних та заперечних реченнях з різними формами інфінітива: Indefinite, Continuous та Perfect:

You cannot think so.

– Не може бути, щоб ви так думали.

Can they be carrying out the experiment at such a late hour?

– Невже вони проводять дослід в такий пізній час?

Can you have said it?

– Невже ви це сказали?

Дієслово could виражає:

· можливість або здатність виконати дію в минулому (з Indefinite Infinitive):

In 1774 Scheele could obtain phosphorus by distilling bones with

sand and charcoal.

- В 1774 Шеєле міг отримувати фосфор шляхом перегоняння

кісток з піском та деревним вугіллям.

Примітка:

1. Дієслово can не має майбутнього часу. Замість can вживається сполучення to be able to - бути спроможним:

I will be able to use this new device very soon.

- Я зможу користуватися цим новим прибором невдовзі.

2. Вираз to be able іноді вживається в теперішньому і минулому часі та має значення «бути в змозі»:

The girl was not able to answer.

- Дівчина була не в змозі відповідати.

Continuous Infinitive з дієсловом can означає дію, яка відбувається у теперішньому часі.

She can’t be speaking on the phone now.

- Не може бути, щоб вона зараз розмовляла по телефону.

Perfect Infinitive означає дію, яка відбулася у минулому:

He cannot have done this.

- Не може бути, щоб він зробив це.

Вживання could замість can у цих значеннях не змінює часу дії, а лише підсилює сумнів, невпевненість.

MAY (MIGHT)

Дієслово may вживається для вираження дозволу і перекладається як «могти, мати дозвіл».

May I use your phone?

- Можна скористатися вашим телефоном?

Дієслово may має дві форми: теперішній час may і минулий час might. Але в значенні минулого часу might вживається дуже рідко, головним чином у підрядних реченнях за правилом послідовності часів:

Нe asked the engineer if he might switchon that machine.

- Він спитав інженера, чи можна ввімкнути ту машину.

Також форма можевживатися для вираження докору, несхвалення, осуду:

If you wanted, you might find this information.

- Якби ти хотіла, ти могла б знайти ці відомості. (зараз)

Perfect Infinitive після форми might виражає докір з приводу того, що дія не відбулася в минулому:

You might have read the instruction before usage.

- Ти міг би прочитати інструкцію перед застосуванням.

(але не прочитав)

MUST

Дієслово must виражає обов’язок, необхідність, а також наказ і пораду:

They must do the work at once.

- Вони мають зробити роботу зараз.

You must consult a doctor.

- Ви повинні порадитися з лікарем.

Дія, виражена інфінітивом у сполученні з must, може стосуватися теперішнього або майбутнього часу:

The students must be at the lessons now.

- Cтуденти повинні зараз бути на заняттях.

Must we copy out this task tomorrow?

- Чи треба переписувати це завдання завтра?

Примітка:

Must має лише формутеперішнього часу. Для вираження обов’язку в минулому або майбутньому часі вживається to have to:

We had to buy the equipment at these prices.

- Ми повинні були купити це обладнання за такими цінами.

З to have to вживається лишеIndefinite Infinitive. Питальна та заперечна форма to have to утворюється з допоміжнимдієсловом do:

She didn’t have to get up early.

- Вона не мусила рано вставати.

В теперішньому часі, а також в минулому та майбутньому за контекстом, have to має значення «бути змушеним»:

Unfortunately they have to cut the time of the experiment.

– На жаль, ми змушені скоротити час експерименту.

У заперечних реченнях must виражає заборону.

You must not speak aloud at the library.

- У бібліотеці не дозволяється голосно розмовляти.

Сполучення must з Continuous Infinitive виражає припущення, що дія відбувається в момент мовлення або протягом теперішнього періоду часу:

They must be working on the third floor.

- Вони, напевно, працюють на другому поверсі.

Сполучення must з Perfect Infinitive виражає припущення, що дія відбулася у минулому:

We must have lost the documents.

- Ми, напевно, загубили документи.

Примітка:

Дієслово must має ще один еквівалент – to be to, який виражає обов’язок, що випливає з попередньої домовленості, плану, розкладу, графіка:

He is to meet Mr. Brown at five.

- Він повинен зустріти пана Брауна о 5 годині.

Тo be to вживається для вираження наказу або інструкції:

You are to speed up the reaction.

– Прискорте реакцію.

Тo be вживається лише в двох часах - Present Indefinite and Past Indefinite:

I was to call to the office.

- Я мав зателефонувати до офісу.

Після to be to в Past Indefiniteвживається також Perfect Infinitive, який вказує на те, що виражена ним дія не відбулася:

We were to have arrived at the airport at three.

- Ми мали прибути до аеропорту о 3 годині (але не прибули).