Освітлення

Одним з важливих факторів для ефективної роботи в приміщенні із ПК є система освітлення, що забезпечує в районі площини робочого столу 200 Люкс. Освітлення ділиться на: природнє й штучне.

Приміщення з ЕОМ повинні мати природне й штучне освітлення відповідно до " Снип II-4-79 Природне й штучне освітлення".

Природне світло повинно проникати через бічні світлопрорезі, зорієнтовані, як правило, на північ або північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1, 5 %. Розрахунки КПО проводяться відповідно до СнипII-4-79.

Штучне освітлення приміщення з робітниками місцями, обладнаними

відеотерміналами ЕОМ загального і персонального користування, повинно бути обладнано системою загального рівномірного освітлення. У виробничих і адміністративно-суспільних приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається вживати систему комбінованого освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення).

Загальне освітлення повинне бути виконане у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників, які розміщаються збоку від робочих місць (переважно ліворуч) паралельно лінії зору працівників. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу:

- світильники прямого світла - П;

- переважно прямого світла - Н;

- переважно відбитого світла - В.

При розташуванні відеотерміналів ЕОМ по периметрі приміщення лінії світильників штучного освітлення повинні розміщатися локально над робітниками місцями.

Для загального освітлення необхідно застосовувати світильники з розсіювачами й дзеркальними екранними сітками або відбивачами, укомплектовані високочастотними пускорегулованними апаратами (ВЧ ПРА). Допускається застосовувати світильники без ВЧ ПРА тільки при використанні моделі з технічною назвою " Кососвет". Застосування світильників без розсіювачів і екранних сіток забороняється.

Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При обладнанні відбивного освітлення у виробничих і адміністративно-суспільних приміщеннях можуть застосовуватися металогалогенови лампи потужністю до 250 Вт. Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи накалювання.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 град. до 90 град. щодо вертикалі в поздовжній і поперечній площинах повинна становити не більше 200 кд/кв. м, а захисний кут світильників повинен бути не більше 40 град.

Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів повинен бути в границях 300 - 500 лк. У випадку неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинне бути відблисків на поверхні екрана й збільшення освітленості екрану більше чим до 300 лк.

Необхідно обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору осіб, які працюють із відеотерміналом, при цьому відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинне перевищувати 3: 1, а робітних поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) - 5: 1.

Розрахунок системи освітлення:

Розрахунок світлового потоку:

(18)

– світловий потік.

S – площа приміщення.

К – коефіцієнт запасу (1, 5).

E_n – нормована мінімальна освітленість (300 Лк).

Тип світильника ПВЛ, отже, коефіцієнт освітлення (1, 1) – Z.

Для того щоб обчислити світловий потік, необхідно обчислити висоту джиґун над робочою поверхнею.

H_p = H – h_p; (19)

H_p – робоча поверхня.

H – висота стелі.

h_p – висота робочої поверхні (0, 7 – 1, 2).

ЛВЛП - тип лампи - x = 1, 5.

(20)

L - відстань між центрами світильників.

(21)

n - кількість світильників (округляємо в більшу сторону).

(22)

i – індекс приміщення.

A + B – сторони кабінету.

Визначаємо коефіцієнт використання світлового потоку при:

P_n = 50% – відбиття стелі.

ρ _c = 30% – відбиття від стін

η = 40% – коефіцієнт використання світлового потоку.

Загальна потужність світлового потоку:

P = nNP' (Вт). (23)

P – загальна потужність світлового потоку.

N – кількість ламп в одному світильнику (1 - 2) (округляємо в більшу сторону).

P' - потужність однієї лампи (65, 3 Вт).

(24)

– світловий потік однієї лампи (5220).

На практиці допускається відхилення реального світлового потоку від розрахункового в межах від –10 до +20%.

У цьому розділі дипломної роботи були вироблені розрахунки з охорони праці. У якому була вибрана необхідна кількість і тип вогнегасників - це порошковій вогнегасник місткістю 5 літра в кількості двух штук Вироблений розрахунок кількості ламп для освітлення робочої зони – 7 світильники ПВЛ типу з кількістю ламп у кожному 2 штуки. Також були вироблені розрахунки по Виробничій санітарії де розрахована витрата повітря при надходженні надлишкового тепла, визначена потужність електропривода вентилятора. У підрозділі Енергобезпека розрахована кількість вертикальних заземлювачів – 6, загальний опір всієї системи складає 0, 256 Ом.

7. ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ ВАРТОСТІ ПРОЕКТУ

Тривалість розробки проекту залежить від обсягу проекту, трудомісткості його розробки, кваліфікації виконавців, а також планових строків за умовами ринку. У якості вихідних даних для визначення трудомісткості розробки проекту рекомендується використовувати типовий склад етапів і укрупнені норми часу на розробку проекту.

У даній дипломній роботі N_к = 2000 умовних машинних команд з трудомісткістю Т_р = 244 люд/год (Додаток4).

Трудомісткість розробки ПМ повинна включати розробку наступних етапів:

· технічного завдання – ТЗ;

· технічного проекту – ТП;

· робочого проекту – РП;

· впровадження – ВП.

Трудомісткість проекту, що розробляється, визначається за кожним етапом окремо на підставі трудомісткості з урахуванням складності розробки, ступеня новизни і ступеня використання в розробці стандартних модулів на підставі формул:

Т_тз = Т_р • L₁ • К_н;

Т_тп = Т_р • L₂ • К_н;

Т_рп = Т_р • L₃ • К_н • к_т;

Т_вп = Т_р • L₄ • К_н;

де Тр - укрупнена норма часу на розробку проекту, люд / год, яка корегується поправочним коефіцієнтом, що враховують умови розробки проекту, тобто в умовах комп'ютера, К_к = 0.7;

L_i – питома вага i-гo етапу розробки (Додаток5)

К_н – поправочний коефіцієнт, що враховує ступінь новизни (Додаток6)

К_т – поправочний коефіцієнт, що враховує ступінь використання в розробці типових проектів (Додаток7)

У дипломній роботі використовувалися наступні значення цих показників:

К_к = 0, 7; L₁ = 0, 12; L₂ = 0, 11; L₃ = 0, 61; L₄ = 0, 16; К_н = 0, 7; К_т = 0, 6.

Тривалість розробки проекту в роках визначається за формулою:

Т_пп =∑ t_ij / (8, 0 • 0, 73 • 360) (г);

де ∑ t_ij – сумарна тривалість розробки, 343 годин

8, 0 – тривалість робочого дня (коефіцієнт перекладу в робочі дні), годин;

0, 73 – коефіцієнт перекладу в календарні дні;

T_ij – трудомісткість j-го виду робіт з i-му етапу.

N_тз = 2 стор., N_тп = 17 стор., N_рп = 20 стор., N_ви = 45 стор., N_пз = 84 стор., де

N_тз – кількість сторінок технічного завдання;

N_тп – кількість сторінок типового проекту (аналіз файлових систе, принцип роботи файловоъ системи);

N_рп – кількість сторінок робочого проекту (проектування мережі, практика, додаток план будівлі);

N_інстр – кількість сторінок (вступ, зміст, охорона праці, економічна частина, список літератури, висновки, додаток з економіки);

N_пз – кількість сторінок пояснювальної записки;

Розрахунки трудомісткості розробки ПМ:

Тр=244*0, 7=170, 8

Таблиця.3. Розрахунок трудомісткості розробки проекту.

Висновок: В цій таблиці було визначено, що на розробку проєта знадобиться 413 години, що складає 73 дня оскільки робочий день складає 8 годин.

Для визначення вартості проєкту необхідно розрахувати основну заробітну плату розробників, матеріальні витрати, вартість машино-години та інші витрати на розробку проекту.

Таблиця.4. Витрати на ПЗ і АТ.

Висновки: Для проєктування мережі частого навчального закаладу «Крок» необхідно закупити обладнання на суму 3615, 5грн. Зменшити витрати неможливо так як купується саме необхідне та сучасне мережне обладнання яке відповідає всім вимогам і стандартам.

Таблиця.5. Розрахунок матеріальних витрат

Висновок: Витрати на розробку дипломного проекту склали 786, 20 грн. за рахунок високої вартості електроенегії, витрат за доступ в Internet та витрат на транспортні видатки.

Спеціальне обладнання: витрати, пов'язані з використанням обчислювальної техніки, визначають за формулою:

де t^ЕОМ - час використання ЕОМ для розробки даного проекту, год;

К_і^ЕОМ - поправочний коефіцієнт врахування часу використання ЕОМ (1, 08);

Ц^ЕОМ - ціна i-тої години роботи ЕОМ, грн;

К_е^ЕОМ - коефіцієнт врахування швидкодії ЕОМ (1, 0 - швидкодія ЕОМ більш 20x1030 опер / с)

С_ЕОМ =120*1, 08*0, 24*1, 0= 31, 104

Заробітна плата: у розрахунки включається заробітна плата виконавця, безпосередньо зайнятого розробкою даного проекту, з обліком його посадового окладу і часу участі в розробці. Розрахунки ведуться за формулою:

С_зо=З_і * К_{0 *} Т_кс / Д_м

де 3_i – середньомісячний оклад i-того виконавця, 2200грн;

Ошибка! Объект не может быть создан из кодов полей редактирования. – середня кількість робочих днів у місяці 21;

τ _i – трудомісткість робіт, виконуваних i-тим виконавцем, люд-дні 80;

Ко – коефіцієнт обліку окладу керівників і консультантів проекту (1, 1).

Додаткова заробітна плата: у статті враховуються всі виплати безпосереднім виконавцям за час опрацьованим на виробництві, завчасно виконане завдання та інше.

Розрахунок ведеться за формулою:

де Ошибка! Объект не может быть создан из кодов полей редактирования. – коефіцієнт відрахувань на заробітну плату, Ошибка! Объект не может быть создан из кодов полей редактирования. _Д = 0, 1.

СЗД = 9220 * 0, 1 = 922 (грн.)

Відрахування на соціальне страхування: у статті враховуються відрахування в бюджет соціального страхування за встановленим законодавством тарифом від суми основної та додаткової заробітної плати, тобто

де Ошибка! Объект не может быть создан из кодов полей редактирования. cc – коефіцієнт відрахувань на соціальне страхування (3, 5%).

Ссс = 0, 035 * (9220 + 922) = 355 (грн.)

Таблиця.6. Таблиця 3. Розрахунок витрат праці та оплати праці.

Накладні витрати: у статті враховуються витрати на загальногосподарські витрати, позавиробничі (комерційні) витрати і витрати на управління. Накладні витрати визначають у відсотковому відношенні до основної заробітної плати, тобто

де Кн - коефіцієнт накладних витрат (0, 05),

Сн = 0, 05 * 9220 = 461 (грн.)

Таблиця.7. Кошторисна вартість ПМ.

Висновок: В данній частині дипломної роботи здійснил розрахунок основної заробітної плати в розмірі 9220 (грн), зробили розрахунок витрат на ПЗ і АТ який склав 9597 (грн) також розрахували кошторисну вартість всього проекту який оцінюється в 23785, 5 (грн), порахував скільки днів знадобилось на розробку данного проекту а саме 343 години що складає 60 днів за умови що робочий день 8 годин, а також матеріальні витрати в обсязі 493, 50 (грн) накладні витрати 461 (грн). Зменшити витрати на розробку проекту неможливо тому що закуповується сучасне мережне обладнання яке відповідає всім вимогам і стандартам.

8. ВИСНОВОК

В результаті отриманих знань, та додатково вивченої літератури були виповнені всі вимоги технічного завдання на дипломну роботу, а саме:

1. Виконаний аналіз сучасних файлових систем.

2. Розрахована вартість впровадження розробки мережі на підприємстві.

3. Для проекту мережі обрані топологія і технологія для локальної мережі, а також мережне устаткування та мережна адресація.

4. Зроблений опис принципу організації та роботи файлової системи Raiserfs

5. Була описана інструкція по налаштуванню доступу до ресурсів файлового серверу.

6. У розділі Охорона праці був виконаний розрахунок дотримання вимог з охорони праці для комерческого банку.

7. У процесі проектування був проведений розрахунок вартості реалізації проекту.

Таблиця.8. Загальний розрахунок вартості реалізації проекту.

Аналіз витрат на придбання устаткування і конфігурування віддаленої роботи склав (23183грн.) з урахуванням вимог до них дозволяє зробити висновок, що реалізація даного проекту є недорогим та економічно вигідним.

ЛІТЕРАТУРА

1. ГОСТ 19.201-78. «Технічне завдання. Вимоги до змісту і оформленню».

2. ГОСТ 19.404-79. «Пояснювальна записка. Вимоги до змісту і оформленню».

3. Учебник по Linux автор Дэвид Мерц, Gnosis Software, Inc.

4. Вирзениус Л. " Энциклопедия системного администратора Linux"

5. Брокмайер, Джо, Лебланк, Ди-Энн, Маккарти, Рональд, У. " Маршрутизация в Linux. "

6. Бруй В. В., Карлов С. В. " LINUX-сервер: пошаговые инструкции инсталляции и настройки."

7. Успенский Ю.И. “Техника безопасности начинается с проекта|”.

8. Бойко В.Н. “Пособие инженера службы техники безопасности”.

9. Гинзбург Шик Л.Д. Справочное пособие по технике безопасности.

10. Раицкий К. А. Экономика предприятия: Учебник для вузов. - М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинга, 1999.

11. Учебник по экономике предприятия автор О.И. Волкова.

12. «Инвестиционное проектирование. Практика, руководство по экономическому обоснованию инвестиционных проектов». / Под ред С.С.Тумилина. – М.: Финстат – Информ; 1995 5с. Учебное пособие. «Чниверситетская книга», Сумы 2004.

13. Порцевский А.К., Андросова Н.К. Экономическая часть в дипломных проектах (работах): Методические указания. - М.: МГОУ, 2006.-109с.

ДОДАТКИ

1. План будівлі комерційного банку.

2. Топологія мережі комерційного банку.

3. Схема налаштування доступу користувачів до файлового серверу.

4. Таблиця Трудомісткість.

5. Значення питомих коефіцієнтів трудомісткості стадії.

6. Ступінь новизни проекту.

7. Значення коефіцієнта ступеня використання в розробці типових програм.

8. Прайс лист придбаного обладнання.