I. Організаційний момент

- Чому повість називається «Тіні забутих предків?»

- Чому на вашу думку, Іванко та Марічка полюбили одне одного?

- Чи зрадив Іванко Марічку, одружившись на Палагні?

- Чому він це зробив?

- У чому полягає щастя для Палагни? Що в такій позиції позитивне, а що негативне?

- Що зблизило Палагну і Юру?

- Чи справді Юра любив Палагну?

- Чому лісова русалка вибрала жертвою саме Івана?

- У повісті перемагає добро чи зло?

- Що таке щастя, смисл людського життя, судячи з доль персонажів повісті? А по-вашому?

- Чи актуальна сьогодні проблематика даного твору? Доберіть для обґрунтування своєї відповіді кілька прикладів з власних спостережень чи з преси.

(Тоді вчитель дає завдання учням: виписати з повісті до своїх зошитів етнографізми й діалектизми, з’ясувати і запам’ятати значення їх. Які тропи найчастіше використовує автор?)

Перед уроком ці питання вивішуємо на раніше приготовленій таблиці. Це допоможе в дотриманні послідовності, цільності і конкретності дискусії.

Слово вчителя:

«Над берегами вічної ріки» - так називається одна з найцікавіших збірок нашої землячки Ліни Костенко. Саме цей образ спливає в пам’яті, коли перегортаємо сторінки повісті «Тіні забутих предків».

М.Коцюбинський пропонує нам, читачам, бодай на часинку облишити повсякденну круговерть і схилитися над берегами безкінечної в часі і просторі ріки життя, ріки людської душі, прозирнути в найпотаємніші її глибини. «Тіні забутих предків» - чи не найпоетичніша перлина в скарбниці творчості Коцюбинського, яка являє собою особливо вдячний матеріал для відвертого, такого необхідного діалогу з дітьми.

Учень: (заздалегідь підготовлений учень робить повідомлення «Джерела написання повісті»).

«Тіні забутих предків» - річ для М.Коцюбинського унікальна, здавалося б, несподівана. Мабуть, багатьох з вас це здивувало: типово східноукраїнський автор – і раптом гуцульський діалект, гори, полонини, таємничий, колоритний світ, який ми звикли бачити у Федьковича, Франка та інших письменників Західної України.

Та пригадаймо новели Михайла Михайловича про Молдовію, Крим, Італію(«Для загального добра», «В путах шайтана», «Хвала життю»). Отже, письменник любить відкривати для себе і для читача нові світи, досліджувати їх неповторність.

Крім того, саме в Карпатах збереглися деякі традиції прадавнього, ще дохристиянського світобачення наших предків. Певно, саме цим привабила Гуцульщина митця, який намагається осягнути духовність українського народу в усіх її вимірах.

Досконало вивчити той край допомогла Коцюбинському дружба з Іваном Франком та відомим фольклористом і етнографом Володимиром Гнатюком. Друзі не раз радили своєму наддніпрянському побратимові написати про гуцулів, для цього надсилали йому власні фольклорно-етнографічні праці, а також найцікавіші дослідження на цю тему інших авторів.

Вчитель: Чи не найперше, діти, що впадає нам в очі при роботі з твором – мова повісті. Вона колоритна, багата, образна, щиро гуцульська. Аби довести це ми попрацюємо зараз з новими словами, які ви записали під час читання твору.

(Діти пояснюють значення слів: царинка, острива, вориння, плай, габа, маржинка…)

- Для чого М.Коцюбинський так часто вживає етнографізми та діалектизми?

- Які образні засоби найчастіше використовує письменник у творі?

Десятикласники наведуть численні тропи, записані під час читання повісті. Для систематизації сказаного вчитель пропонує учням прочитати уривок від слів:

«Одного разу він покинув свої корови…» до слів «…тут Іван одпочити…» Діти мають визначити засоби творення зорових і слухових образів у ньому (уособлення, нагромадження яскраво метафоричних епітетів та порівнянь, постійне підкреслення багатої гами кольорів.)

Отже, так міг писати лише справжній майстер слова. Уже тому повість – ціннющий скарб для нашого народу, його культури.

II. Основний етап уроку – дискусія

Вчитель: Діти, а яка ж ідейно – тематична основа та проблематика нашої повісті? На це запитання ми маємо дати відповідь, обговоривши ряд дискусійних питань.

(подальше вказуватимуться лише вузлові епізоди в сюжеті та наводитимуться питання з кожної проблеми, а також деякі тези орієнтовних учнівських відповідей у дужках.)

1. Повість зрозуміла чи ні? Сподобалась чи ні? Чому? Який епізод запам’ятався найбільше, чому? Чому твір названо «Тіні забутих предків»?

(Заголовок вказує на злободенність порушених проблем для сучасності. Предки забуті, але їхні болі й радощі, шукання тінями живуть й зараз, повторюються в нас.)

2. Пригадаймо першу зустріч Іванка й Марічки на березі Черемоша(знайти в тексті та зачитати)

Чи можна судити про людину (в даному разі про Іванка _ забіяку) за одним лише вчинком? Якщо так, то яким?

(Зрада або самопожертва).

3. Що допомагає людині стати Людиною – добро чи зло? За що, на вашу думку, Іванко та Марічка полюбили одне одного?

(За доброту, щирість, потяг до прекрасного й розуміння його, отже, справжню душевну красу.)

4. Далі згадаймо наступні перипетії (Іван у наймах на полонині, смерть Марічки, страждання й поневіряння Іванка, повернення й одруження).

Чи зрадив Іван Марічку, одружившись з Палагною? Чому він це зробив?

(Одружився, бо цього вимагало життя, може, хотів приспати свою душу господарськими турботами. Це була не друга любов, а тому й не зрада. Смерті Іванової Марічка б не прийняла.)

5. В чому щастя для Палагни? Що хороше в такій позиції, а що погане?

(Для неї – мати добре господарство, заможно жити. І це непогано, якщо є засобом для чогось вищого, духовного. Але для неї це не засіб, а мета. Така мета завжди спустошує людину. Згадаймо Пузиря Карпенка – Карого.)

6. Яким треба було бути Іванові, щоб не загинути й щасливо жити з Палагною?

(Треба було знищити свою душу. Цього Іван не зробив, тому Палагна зрадила його.)

7. Пригадайте два епізоди: зустріч Палагни з Юрою на світанку під час ворожіння та коли Юра проганяв хмару.

Що зблизило Палагну і Юру?

(Грубу силу тягне до грубої сили, крім того, жіноче єство Палагни відчувало Іванову байдужість.)

8. А що більше ви шануєте в людині: силу чи розум. Досконалість фізичну чи духовну?

Юра по-справжньому любить Палагну чи вона приваблює його лише як жінка?

(Це тільки скороминуща пристрасть.Адже в стосунках і з Палагною, і з Іваном Юра постійно грає. Характерний епізод бійки в корчмі або підслухана Іваном розмова мольфара з Палагною про силу над ним.)

9. Чому лісова русалка вибрала жертвою саме Івана? Це жорстокість? Що уособлює образ нявки?

(Іван уже був внутрішньо готовий до смерті, а нявка лише прискорила нестерпне конання та ще дала йому перед кінцем краплю радості як дарунок за прийняті муки. Нявка – це доля, совість, душа людська.)

10. Що перемагає у творі – добро чи зло?

(Здається, зло. Але ж Іван гине, аби не підкоритися йому. Отже, смертю своєю, щастям за мить до кінця він перемагає зло, обивательський бруд.)

11. То судячи з доль персонажів повісті, ваших міркувань і суджень, що таке щастя і в чому смисл людського життя?

(Знайти дорогих тобі людей, жити для них; розуміти інших людей і бути зрозумілим ними, бачити красу світу, людини і самому прагнути до краси в стосунках, думках, житті…)

12. То які ж проблеми порушує М.Коцюбинський у своєму творі?

(Тупе міщанство, його жорстокість і бездуховність; суть любові, щастя, вірності й зради; відвічний двобій добра і зла, краси й потворності в людині…)

13. Як можна довести, що «Тіні забутих предків» за жанром - психологічна повість-притча?

(Перша зустріч Іванка Марічки, епізод, коли Палагна закохується в Юру, вражена його надприродною силою…)

14. Чи витають сьогодні поміж нас тіні забутих предків? Чи актуальна проблематика повісті?

(Для обґрунтування своїх тверджень учні й вчитель наводять яскраві приклади відповідних ситуацій з життя, літератури(В.Шекспіра «Ромео і Джульєтта».)